Українські справи про припинення пенсій через війну потрапили до жовтневого розгляду ЄСПЛ

1 жовтня Секретар ЄСПЛ опублікував анонс (ECHR 236 (2026)). Тексти будуть доступні о 10:00 за центральноєвропейським часом.

Про це повідомляє телеграм-канал Рішення ЄСПЛ (ECHR decisions)

8 жовтня — дві справи про пенсії та конфлікт

Обидві стосуються зупинення виплати пенсій у зв’язку зі збройним конфліктом.

«Боровик і Топоркова проти України» (№№ 2091/19 і 22953/19). Заявниці — Віра Семенівна Боровик (1947 р.н.) і Любов Іванівна Топоркова (1935 р.н.), обидві вже померли. Виплату пенсій зупинили станом на серпень 2014 року через бойові дії за місцем проживання — Донецьк і Вуглегірськ Донецької області. Переїхати на підконтрольну уряду територію вони не могли через стан здоров’я та похилий вік.

Скарги за ст. 1 Першого протоколу: зупинення було незаконним, а вимога переїхати і зареєструватися як ВПО — надмірною з огляду на вік і стан здоров’я; органи влади не розглянули жодних менш обтяжливих заходів. Також заявлено порушення ст. 14 (заборона дискримінації).

«Черкасов і Кузін проти України» (№№ 72982/17 і 74407/17). Заявники — Олександр Володимирович Черкасов (1958 р.н.) та Сергій Володимирович Кузін (1952 р.н.), раніше мешкали в Донецьку, переїхали на підконтрольну територію й отримали статус ВПО. Пенсії зупинили у 2016 році, бо вони не відкрили рахунок у визначеному державою банку, що було обов’язковою умовою для продовження соціальних виплат переселенцям.

Скарги за ст. 1 Першого протоколу і ст. 14: обов’язок мати рахунок саме у визначеному державою банку був невизначеним і дискримінаційним, бо інші пенсіонери, які не є ВПО, могли отримувати виплати через будь-який банк.

Усі чотири заявники вичерпали національні засоби безуспішно.

Чому це важливо. Це справи, що формуватимуть стандарт для десятків тисяч людей. Питання «прив’язки» соціальних виплат до фізичної присутності та до конкретного банку — не історія: воно залишається актуальним для ВПО і сьогодні. Якщо Суд визнає вимогу про «Ощадбанк» непропорційною чи дискримінаційною, це відкриє шлях до перегляду цілого шару рішень пенсійних органів.

Інші українські рішення 8 жовтня (без прес-релізу, тексти — одразу в HUDOC)
▪️ ПП «Флай Сервіс» — № 73173/17
▪️ Гетманчук та інші — № 15347/25
▪️ Лаврентьєв та інші — № 12573/16
▪️ Нікітін і Мороз — № 8819/24
▪️ Пінчук — № 11053/23
▪️ Шведов та інші — № 80617/17
▪️ Томілін та інші — № 21036/25
▪️ Ямщикова — № 1574/25

6 жовтня — дві албанські справи, які варто подивитися всім, хто цікавиться судовою реформою

Daci v. Albania (№ 5232/24). Заявник у лютому 2017 року подався до складу одного з органів, відповідальних за перевірку (віттінг) діючих суддів і прокурорів, і в червні 2017 року був призначений членом Спеціальної апеляційної палати. У 2020 році проти нього відкрили кримінальне провадження за підробку анкети — він не зазначив, що у 1997 році був звільнений із посади судді. Під час розслідування квадіфікацію змінили на підроблення документа, у грудні 2020 року визнали винним.
Скарга за ст. 7 (ніякого покарання без закону): його поведінка не становила того злочину, за який його обвинили, і така квадіфікація не була передбачуваною.

Для нас це справа про межі кримінальної відповідальності за недостовірність декларацій і анкет у конкурсних процедурах — тема, що в Україні звучить щоразу, коли йдеться про конкурси до ВККС, ВРП чи антикорупційних органів.

Kuliçi v. Albania (№ 35801/23). Прокурор у 2020 році брав участь у конкурсі на посаду керівника прокуратури. Призначили іншого кандидата, який набрав більше балів. Заявник оскаржив, доводячи, що переможець не мав потрібного досвіду та управлінських навичок, і заперечував саму методологію оцінювання. У 2022 році адміністративний суд відмовив через відсутність у нього права на звернення (lack of standing), Верховний і Конституційний суди це підтримали.
Скарга за ст. 6 § 1 — відмова в доступі до суду.
Ця справа має прямий український резонанс: чи має кандидат, який не переміг у конкурсі, право судового оскарження результатів і методології оцінювання. Відповідь ЄСПЛ буде аргументом у кожному спорі щодо конкурсів на суддівські та прокурорські посади.

Також 6 жовтня — варте уваги

Réka Kiss and Others v. Hungary (№№ 8412/23 і 33159/23) — про угорський закон 2022 року, який установив мінімальний рівень послуг у сфері освіти під час страйків, визначивши їх настільки широко, що страйк став фактично неможливим. Конституційні скарги вчителів і двох профспілок відхилили з формальних підстав. Скарги за ст. 6 (доступ до суду) і ст. 11.

Найважливіші рішення після їх оприлюднення будуть проаналізовані, тому не забувайте підписуватись на наш канал – https://t.me/ECHR_decisions.

Анонс ЄСПЛ: https://hudoc.echr.coe.int/eng-press?i=003-8650408-12329545