Укрексімбанк відсудив у Миколи Лагуна $39 млн

19 березня Печерський райсуд м. Києва частково задовольнив позов Укрексімбанку до Миколи Лагуна (в справі №757/3996/15-ц) та вирішив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №151311К25 від 29.12.2011 в розмірі 38,3 млн дол та 19,3 млн грн.

При цьому суд відхилив зустрічний позов М. Лагуна до Укрексімбанку про визнання договору поруки недійсним.

Як третя особа в цьому судовому спорі фігурувало ТОВ “Марількомфрукт”.

Як писав Finbalance, 30.05.2018 Апеляційний суд м. Києва задовольнив апеляційну скаргу Укрексімбанку та змінив спосіб виконання заочного рішення Оболонського райсуду м. Києва від 26.05.2016 (в справі №756/3931/15), яким частково було задоволено позов держбанку та в рахунок погашення боргу ТОВ «Марількомфрукт» (попередня назва – ТОВ «Агроновоком») перед ним в сумі 38,3 млн дол та 19,5 млн грн стягнуто з Антоніни Лагун (сестра Миколи Лагуна) 1,24 млн грн шляхом звернення стягнення на три її квартири (площа яких 86,9 кв. м; 15, 3 кв. м; 30,1 кв. м).

Згадані квартири були надані Укрексімбанку в заставу по договору №151311К25 від 29.12.2011 з ТОВ «Агроновоком» про кредитування шляхом відкриття безвідкличного документарного непокритого акредитиву (кошти сплачувалися на користь Cargill).

За даними держреєстру, ТОВ «Марількомфрукт» – у стані припинення. Компанія була визнана банкрутом постановою Госпсуду Миколаївської області від 24.05.2016. Ухвалою цього ж суду від 13.07.2016 було затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ “Марількомфрутк” з вимогами “Укрексімбанку” на 1,32 млрд грн (з них 1,15 млрд грн – вимоги четвертої черги; 173 млн грн – вимоги шостої черги).

У судових матеріалах з посиланням на дані ліквідатора ТОВ «Марількомфрукт» вказувалося на зменшення балансового розміру оборотних активів компанії з 581,6 млн грн на кінець 2014 року до 6 тис грн на 17.02.2016. Причому, як констатувалося, ліквідатор «не надав жодних доказів про встановлення причин такого зменшення більш ніж на півмільярда гривень активів боржника».

ТОВ «Марількомфрукт» (ТОВ «Агроновоком») фігурувало принаймні у двох кримінальних провадженнях – №12014100000000703 (щодо виведення рефінансування з Дельта Банку на 4,1 млрд грн за співучасті зі службовими особами Нацбанку) та №42016000000002237 (щодо можливого ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах).

Контекст

У 2016 році НБУ заявляв про спроби стягнути з Миколи Лагуна 767 млн грн за майновим поручительством (земельні ділянки) по боргам Дельта Банку по рефінансуванню.

За даними НБУ, на середину березня-2018 борг Дельта Банку по рефінансуванню становив 8 млрд грн.

За даними Фонду гарантування, на 01.01.2019 вкладникам Дельта Банку в межах гарантійної суми було виплачено компенсації на 15,7 млрд грн (загалом відповідні виплати складуть 16,2 млрд грн).

11.10.2017 Верховний Суд скасував рішення Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.02.2017 в справі №757/22651/15-ц та залишив у силі рішення Печерського райсуду м. Києва від 12.03.2016 й ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 05.10.2016, згідно з якими Микола Лагун як поручитель по борговим зобов’язанням Дельта Банку (за договорами про коррахунки 2010-2011 років) має повернути Ощадбанку 111,8 млн дол, 12,45 млн євро та 948 млн грн (понад 4 млрд грн).

У рамках цього судового процесу М. Лагун подавав зустрічний позов – про визнання недійсним відповідного договору поруки від 06.11.2014. І якщо суди першої та апеляційної інстанції відхилили ці позовні вимоги екс-акціонера Дельта Банку, то Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ їх задовольнив, вказавши в т.ч., що статтею 51 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлена правова природа кореспондентського рахунку як особливого рахунку для здійснення банківської діяльності, а “виконання вимог за кореспондентським рахунком одного банку перед іншим банком не може забезпечуватися порукою фізичної особи” (цитата).

Натомість Верховний Суд вказав, що змістом поруки М. Лагуна “є не обов`язок із виконання ним у натурі всіх обов`язків ПАТ «Дельта Банк» як банку згідно з договорами кореспондентського рахунку (забезпечувати схоронність коштів на рахунках, здійснювати списання коштів згідно з платіжним дорученням тощо), а його обов`язок відповідати перед ПАТ «Ощадбанк» за порушення цих договорів ПАТ «Дельта Банк» шляхом сплати заборгованості в грошовому виразі, яка утворилась в зв`язку з невиконанням ПАТ «Дельта Банк» обов`язків за цими договорами” (цитата).

Як писав Finbalance, 09.01.2019 Київський апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу Миколи Лагуна та скасував ухвалу Печерського райсуду м. Києва від 19.09.2018, якою екс-власнику Дельта Банку було відмовлено у відкритті провадження в справі №757/44918/18-ц за його позовом до Ощадбанку про визнання недійсним договору поруки (як третя особа в спорі фігурує Дельта Банк).

Таку ухвалу Печерський райсуд виніс на підставі того, що він вже розглядав згадану справу №757/22651/16-ц за позовом М. Лагуна “до цього самого відповідача з тим самим предметом та з однакових підстав, та є рішення суду, що набрало законної сили” (цитата).

Натомість Київський апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції “належним чином не перевірив та не встановив тотожність усіх необхідних трьох ознак, а саме: суб`єктного складу, предмету спору, а також підстав, з яких відповідний позов заявлено” (цитата).

Як зауважив апеляційний суд, пред`являючи позов у справі №757/44918/18-ц, М. Лагун посилається на те, що “договір було укладено під впливом тяжкої обставини та на вкрай невигідних умовах”, тоді як позов у справі №757/22651/15-ц (яку згадував Печерський райсуд), М. Лагун мотивував тим, що він як поручитель “не є фінансовою установою, не має відповідної ліцензії, а тому не має права виконувати зобов`язання АТ «Дельта Банк» перед ПАТ «Державний ощадний банк України»” (цитата).

28.02.2019 Верховний Суд відмовився розглядати касаційну скаргу Ощадбанку на постанову Київського апеляційного суду від 09.01.2019.