В Україні під загрозою єдина шахта з видобутку коксівного вугілля: що чекає на металургію

Єдине в Україні джерело коксівного вугілля, необхідного для виробництва сталі, перебуває під загрозою через наступ російських військ. Йдеться про шахтоуправління “Покровське”, яке забезпечує найбільші металургійні підприємства країни стратегічною сировиною.

Про це розповів президент асоціації металургів і гірників України Олександр Каленков у “Медіацентрі Україна”. Втрата цього підприємства може змусити Україну повністю перейти на імпорт, що призведе до значного подорожчання металопродукції. Про це повідомляє АНТИРЕЙД з посиланням на «Дзеркало тижня. Україна».

Шахтоуправління “Покровське”, засноване у 1990 році, є найбільшим підприємством України з видобутку коксівного вугілля. Промислові запаси шахти перевищують 200 мільйонів тонн, а термін розробки оцінюється на понад 40 років. Шахта також відома своїми інноваційними технологіями для дегазації та утилізації шахтного газу. Відібраний метан використовується для виробництва електроенергії й тепла, зокрема на КГЕС (когенераційних газопоршневих електростанціях).

Шахта розташована за 10 кілометрів на захід від Покровська.

Він зазначив, що втрата більшості шахт, які видобували коксівне вугілля, відбулася ще у 2014 році. Нині вся відповідальність за забезпечення металургійної галузі лежить на шахтоуправлінні “Покровське”, яке виробляє якісне вугілля марки К.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

“Можливість втрати цієї шахти – реальна. Попри нинішні складнощі, підприємство продовжує роботу, докладаючи зусиль для забезпечення безпеки працівників. Але в разі погіршення ситуації видобуток може припинитися, і Україна втратить це джерело коксівного вугілля”, – зазначив Каленков.

У разі втрати внутрішнього видобутку, Україна буде змушена покладатися на імпорт, що може призвести до суттєвого зростання собівартості металопродукції.

“Імпортоване вугілля дорожче за українське, а також потребує транспортування. Найзручніший варіант – чорноморські порти, але вони залишаються важкодоступними. Доставка через європейські порти та західні пункти пропуску також має обмеження за обсягами, що ще більше збільшує вартість”, – пояснив експерт.

За словами Каленкова, витрати на логістику можуть зрости на десятки відсотків, залежно від підприємства.