Велика Палата ВС скасувала висновок ВСУ у справі про витребування майна з незаконного володіння

Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду України та Касаційного цивільного суду у складі ВС, висловлених у низці постанов, про можливість витребування лише індивідуально визначеного майна або майна, яке виділено в натурі.

Свою позицію Велика Палата виклала в постанові від 20 червня 2023 року у справі № 362/2707/19.  Про це повідомляє АНТИРЕЙД з посиланням на «PRAVO».

За обставинами справи

Громадянка звернулася до суду й просила визнати недійсними та скасувати державну реєстрацію договорів дарування будинку і земельної ділянки, а також витребувати з чужого незаконного володіння по 1/2 ідеальній частці спірного будинку та земельної ділянки.

Вимоги обґрунтовувала тим, що її колишній чоловік без її згоди подарував указане нерухоме майно своїй онуці, яка згодом відчужила його своєму знайомому. Проте постановою апеляційного суду у справі про поділ майна подружжя, залишеною без змін Верховним Судом, спірні житловий будинок та земельну ділянку визнано об’єктом спільної сумісної власності подружжя і визнано за кожним із них право власності на вказане нерухоме майно в рівних частках — по 1/2.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Районний суд позов громадянки задовольнив частково та визнав недійсними договори дарування будинку та земельної ділянки. Також суд витребував від знайомого онуки по 1/2 частки будинку та земельної ділянки.

Проте вказане рішення скасував апеляційний суд у частині вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння. Апеляційний суд вказав, що в разі невиділення ідеальних часток співвласників нерухомого майна в натурі та за відсутності судового рішення про встановлення порядку спільного користування майном позовні вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння задоволенню не підлягають.

Висновки ВС

Велика Палата ВС не погодилася з цим висновком, зауваживши серед іншого таке:

можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв’язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним або недобросовісним набувачем, та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно);
право власника витребувати своє майно в усіх випадках і без будь-яких обмежень в разі володіння цим майном набувачем без правових підстав, тобто недобросовісним набувачем, передбачено статтею 387 ЦК України, а право власника витребувати своє майно від добросовісного набувача передбачене в статті 388 ЦК України і є обмеженим.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Оскільки у справі, що переглядається, заявлено позов про витребування 1/2 ідеальної частки спірного будинку та земельної ділянки, результатом задоволення позову буде внесення записів про державну реєстрацію за позивачкою права власності на 1/2 спірного будинку та 1/2 земельної ділянки, а за останнім набувачем – права власності на 1/2 цих житлового будинку та земельної ділянки.

«Виділення частки з майна, що є у спільній частковій власності, передбачено в статті 364, а поділ майна, що є у спільній частковій власності, врегульовано статтею 367 ЦК України. Вказане уможливлюється після витребування 1/2 спірного нерухомого майна на користь позивачки», — зауважила ВП ВС.