Верховний Суд скасував штраф 5 млн грн, який НБУ наклав на банк «Південний»

22 травня Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу НБУ та лишив без змін рішення Окружного адмінсуду м. Києва від 21.12.2017 і постанову Київського апеляційного адмінсуду від 27.02.2018, якими було частково задоволено позов банку “Південний” та скасовано рішення НБУ №248 від 07.07.2017 про накладення штрафу на банк “Південний”.

Як писав Finbalance, згідно з судовими матеріалами, Департамент фінмоніторингу НБУ провів планову виїзну перевірку банку «Південний» з питань дотримання вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмивання) доходів одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення за період з 01.09.2015 по 01.09.2016.

За результатом проведеної перевірки, рівень виконання банком вимог законодавства з питань фінмоніторингу щодо клієнтів банку та фінансових операцій, що підлягали перевірці, був оцінений як незадовільний. Регулятор дійшов висновку, що позивач здійснює ризикову діяльність, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів. Як наслідок, НБУ прийняв рішення рішення №247, яким до банку «Південний» було застосовано письмове застереження. Також було прийнято рішення рішення №248 про накладання штрафу у розмірі 0,5% від суми зареєстрованого статутного капіталу банку (956,9 млн грн), що склало 4,8 млн грн.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, прийшов до висновку, про необґрунтованість дій відповідача та неправомірність прийнятого рішення про накладення на позивача штрафу, з огляду на “недоведеність у повній мірі позивачем порушень вимог законодавства” (цитата).

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погодилася з висновком суду першої інстанції:

“Доводи апелянта щодо здійснення Банком ризикової діяльності, з посиланням на внесення клієнтами Банку змін до зовнішньоекономічних договорів (контрактів) в частині можливості здійснення розрахунків за поставлений товар у польських злотих за курсом перерахунку в долари США, що значно відрізнявся від крос-курсу Національного банку як станом на дати внесення змін до експортних зовнішньоекономічних договорів (контрактів), так і на дати здійснення розрахунків за ними, у зв`язку з чим, відповідні клієнти позивача протягом тривалого періоду отримували валютну виручку за експортними операціями з нерезидентами у польських злотих (відповідно до умов укладених з нерезидентами зовнішньоекономічних договорів (контрактів) з урахуванням внесених до них змін), що призвело, за оцінкою НБУ, до зменшення отриманої ними валютної виручки за такими експортними операціями порівняно з первісними умовами зовнішньоекономічних договорів (контрактів), колегія суддів не приймає до уваги та вважає їх безпідставним та необґрунтованими, оскільки останні ґрунтуються лише на припущеннях відповідача про можливе зловживання зі сторони клієнтів банку

Як вбачається з оскаржуваного рішення НБУ та матеріалів перевірки, відповідачем не встановлено та не конкретизовано, в чому саме полягала ризикова діяльність банку. Більш того, законодавство не містить чіткого визначення як такого поняття ризикової діяльності.

Також колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими посилання апелянта на ті обставини, що ризикова діяльність позивача характеризується проведенням клієнтами банку фінансових операцій, що не мають очевидної економічної доцільності та документального підтвердження очевидної економічної доцільності.

Клієнти банку, чиї контракти стали предметом перевірки з боку НБУ, є підприємствами, які мають тривалий досвід роботи, є прибутковими, про що свідчить їх податкова звітність, мають відповідні господарські потужності, а також багаторічні зовнішньоекономічні взаємовідносини, у тому числі з контрагентами за договорами, які аналізувались з боку відповідача. З огляду на викладене, НБУ дійшов висновків, що прибуткові підприємства, які здійснюють цілком відкриту господарську діяльність перед контролюючими органами, стали такими, що мають ознаки ризиковості, тощо.

У позивача були відсутні підстави вважати, що фінансові операції з отримання валютної виручки за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) не мають очевидної економічної доцільності (сенсу), оскільки вони виступають джерелом доходу суб`єктів господарювання та дозволяють їм вести прибуткову господарську діяльність і виконувати зобов`язання, що підтверджується відповідними документами”.

Верховний Суд у контексті цієї справи зазначив наступне:

“Суди попередніх інстанцій у цій справі дійшли до правильного висновку щодо пріоритетності застосування договірного курсу перерахунку над офіційними та/або ринковими (біржовими) та/або іншими курсами (крос/курсами), як це встановлено нормативно-правовим актом Національного банку з питань валютного контролю, відповідно, банк не мав можливості, всупереч наведеним нормам, відмовити клієнтам у проведенні фінансових операцій із зарахування валютної виручки за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) та знятті відповідних експортних операцій з валютного контролю.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що за 2016 рік за договірним курсом перерахунку на рахунки клієнтів ПАТ «АБ «Південний» надійшла експортна валютна виручка у польських злотих у еквіваленті 4,15 млн. доларів США із загального обсягу експортної валютної виручки за аналогічний період у 1,13 млрд. дол. США, що складає 0,37%. Всього здійснено 21264 операцій із зарахування експортної виручки, з них 99 операцій із зарахування польських злотих, тобто близько 0,46%.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що операції що складають у будь-якому розрахунку менше ніж 0,5% загального обсягу операцій проведених банком не можуть створити загрозу спричинення шкоди інтересам владників та інших кредиторів банку.

Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про недотримання Національним банком України, як суб`єктом владних повноважень під час реалізації наглядових повноважень, одного з обов`язкових складових принципу верховенства — правової визначеності, оскільки в рішенні про застосування штрафних санкцій до ПАТ «АБ «Південний» не навів чітких ознак ризикової діяльності банку, які можуть завдати шкоду інтересам клієнтам та кредиторам банку, не довів наявність таких ознак у діях банку, не вказано конкретні норми Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», які порушені ПАТ «АБ «Південний»”.

Контекст

За даними Нацбанку, в 2017 році за результатами перевірок із питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, він застосував заходи впливу до 40 банків у вигляді 37 письмових застережень, 15 штрафів на загальну суму 67,6 млн грн (сплачених у повному обсязі), та одного зупинення здійснюваних банком окремих видів операцій.

У І кварталі НБУ провів 7 перевірок та в результаті наклав 5 штрафів на 11,7 млн грн.

У лютому 2018 року НБУ застосував до «Таскомбанку» захід впливу у вигляді штрафу у розмірі 6,08 млн грн за «виявлені ознаки ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу; невиконання банком обов’язку відмовитися від обслуговування клієнтів у випадках, передбачених законодавством з питань фінансового моніторингу; неналежне виконання обов’язку здійснювати управління ризиками» (цитата). Крім того, НБУ прийняв рішення про невідповідність члена правління, відповідального за фінансовий моніторинг цього банку, вимогам законодавства України.

За даними НКЦПФР, 06.03.2018 спостережна рада «Таскомбанку» припинила повноваження директора департаменту фiнансового монiторингу та внутрiшнього контролю, члена правлiння банку Марини Сокової (на цій посаді вона була 3 роки).

Крім того, спостережна рада цього банку 07.03.2018 ухвалила рішення про припинення повноважень глави правління Катерини Мелеш та переведення її на посаду радника. Натомість главою правління знову було обрано власника банку — Сергія Тігіпка. Останнє кадрове рішення в банку пояснювали запланованим процесом приєднання ВіЕс Банку (придбаний у російського Сбербанку) до Таскомбанку. Також зазначалося, що К. Мелеш працюватиме на посаді заступника голови ради директорів ТОВ «Група ТАС».

У березні НБУ наклав мільйонні штрафи на кілька банків за порушення у сфері фінмоніторингу. Причому, зокрема, банк «Український капітал» не просто був оштрафований на суму 1,2 млн грн — регулятор ухвалив рішення про «невідповідність» голови правління цього банку вимогам законодавства України.

За даними НКЦПФР, 30.03.2018 спостережна рада банку «Український капітал» ухвалила рішення про звільнення з посади глави правління Олександра Тіхомірова. В.о. глави правління було призначено Євгена Чечіля.