Верховний суд відмовив Дубілету у позові до ПриватБанку про захист честі і гідності

Верховний суд відмовив Олександру Дубілету у задоволенні позову до ПриватБанку та інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна» про захист честі, гідності та ділової репутації і зобов’язання спростувати недостовірну інформацію.

Про це повідомляє  «Судовий репортер» з посиланням на постанову від 27 травня.

У грудні 2016 року рішенням правління Національного банку України ПриватБанк віднесено до категорії неплатоспроможних і запроваджено тимчасову адміністрацію. Було припинено повноваження посадових осіб банку, в тому числі і голови правління Олександра Дубілета.

Держава націоналізувала ПриватБанк і це активно висвітлювалося у ЗМІ, обговорювалося експертами і політиками.

4 липня 2017 року на прес-конференції в Інтерфакс-Україна новий голова правління ПриватБанку Олександр Шлапак заявив, що його попередник Дубілет перевищив свої повноваження під час підписання 36 кредитних договорів.

Рішення суду першої інстанції було мотивоване тим, що висловлювання Шлапака є неправдивим, так як не підтверджене обвинувальним вироком у кримінальній справі, на момент прес-конференції Дубілет не притягувався до будь-якого виду юридичної відповідальності. Апеляційний суд підтвердив це рішення. Банк та Інтерфакс зобов’язували опублікувати на своїх сайтах спростування у вигляді частини судового рішення.

Верховний суд вважає, що суди попередніх інстанцій не дали належної оцінки тому факту, що інформація поширена на прес-конференції голови правління ПАТ КБ «ПриватБанк», що присвячена підсумкам роботи Банку за перше півріччя, результатам міжнародного аудиту фінансової звітності банку та подальшій стратегії розвитку банку. Відповідач висловив свою позицію про укладені 36 кредитних договорів у певний проміжок часу, тобто інформував громадськість про певні події, при цьому не порушуючи презумпцію невинуватості особи позивача, так як в інформації не зазначалось  про винуватість Дубілета.

Суд зазначає, що інформація стосовно позивача є суспільно значимою, тобто, вона була предметом громадського інтересу на час поширення такої інформації, оскільки стосувалась націоналізації найбільшого приватного банку країни, тому право громадськості знати цю інформацію переважає над правом позивача на її захист і поширення інформації відповідає практиці застосування Європейським судом з прав людини статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зважаючи на те, що інформація, яку бажає спростувати позивач, не містить фактичних даних, а є вираженням суб’єктивної думки і поглядів, направлених на критичну оцінку певних дій, тобто є оціночними судженнями, які не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості, та по своїй суті стосується інформування громадськості про суспільно значиму подію, то заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Раніше рішення на користь Дубілета ухвалив суддя Печерського суду Олексій Соколов. В Апеляційному судді Києва його підтримала колегія – Мазурик О.Ф., Кравець В.А., Махлай Л.Д.,

У Верховному суді колегію очолювала Валентина Висоцька.

6 червня 2017 року за заявою Шлапака зареєстровано кримінальне провадження №42017000000001823 от 06.06.2017 — за фактом створення злочинної організації з метою заволодіння у 200-2016 рр. коштами ПриватБанку в особливо великих розмірах колишніми посадовими особами Банку, з залучення власників і кінцевих бенефіціарів низки іноземних компаній, пов’язаних з Банком, і доведення Банку до неплатоспроможності. Про підозри у провадженні не повідомлялося.

У рамках цієї справи розслідується видача керівництвом ПриватБанку у 2016 році 36 кредитів на суму 126,9 млрд. грн.

Хотите быть в курсе важнейших событий? Подписывайтесь на АНТИРЕЙД в соцсетях.
Выбирайте, что вам удобнее:
- Телеграм t.me/antiraid
- Фейсбук facebook.com/antiraid
- Твиттер twitter.com/antiraid

0 ответы

Ответить

Хотите присоединиться к обсуждению?
Не стесняйтесь вносить свой вклад!

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *