Верховний Суд роз’яснив наслідки недійсності договору про відступлення права вимоги

Кредитор, який відчужив право вимоги в зобов’язанні за недійсним (нікчемним) правочином і надалі це право відчужено іншій особі, яка не є стороною такого правочину, може повернути право вимоги лише за результатами його витребування в порядку стст.387, 388 ЦК.

На цьому акцентувала Велика палата Верховного Суду, залишаючи без змін попередні рішення у справі №21/5005/2686/2012, про це повідомляє АНТИРЕЙД з посиланням на «Закон і Бізнес».

У цій справі банк звернувся з позовом про стягнення з боржника заборгованості за кредитом. Після цього право вимоги за кредитним договором банк відступив фінансовій компанії за договором купівлі-продажу прав вимоги, факт нікчемності якого згодом було підтверджено судовими рішеннями. Проте право вимоги було неодноразово перепродане та зрештою придбане ТОВ. Відповідно, у справі про стягнення заборгованості було замінено стягувача у виконавчому провадженні на ТОВ.

Водночас банк як первісний кредитор після встановлення факту нікчемності договору купівлі-продажу за результатами аукціону знову уклав договір відступлення права вимоги, і новий кредитор звернувся до суду із заявою про заміну стягувача у справі та виконавчому провадженні.

Справа розглядалася неодноразово. Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили в задоволенні заяви про заміну позивача (стягувача), оскільки банк вибув із спірних процесуальних правовідносин і, відповідно, на підставі ухвал суду, які є чинними, ТОВ є новим позивачем у справі.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Своє чергою, ВП ВС зазначила: якщо кредитор у спірному матеріальному зобов’язанні (цивільному, господарському тощо) відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК замінений унаслідок відступлення права вимоги, то суд у порядку процесуального правонаступництва замінює такого учасника справи, виконавчого провадження його правонаступником, про що постановляє ухвалу. Внаслідок цього процесуальні права та обов’язки у справі, виконавчому провадженні, які мав такий учасник, переходять до його процесуального правонаступника.

Водночас якщо кредитор відчужив право вимоги в зобов’язанні за недійсним (нікчемним) правочином і надалі це право вимоги було відчужено іншій особі, яка не є стороною недійсного (нікчемного) правочину, то кредитор може повернути собі таке право вимоги лише за результатами його витребування в порядку, передбаченому стст.387, 388 ЦК. У разі, якщо таке право вимоги не підлягає витребуванню відповідно до зазначених норм, то інша особа (добросовісний набувач) набуває право на нього відповідно до ст.330 ЦК.

Отже, ВП ВС констатувала, що до переходу до кредитора права вимоги в зобов’язанні в порядку його витребування за стст.387, 388 ЦК таке право вимоги перебуває у володінні набувача цього права, відповідно, процесуальні права і обов’язки у справі, виконавчому провадженні також до кредитора як процесуального правонаступника не переходять.