Від 7,5% до 9%: НБУ розкрив усі варіанти облікової ставки

Облікову ставку могли знизити останнього разу на 1-2,5 в.п.

Нацбанк оприлюднив підсумки дискусії членів комітету з монетарної політики щодо рівня облікової ставки від 22 квітня, на підставі яких правління НБУ 23 квітня ухвалило рішення знизити облікову ставку з 10% до 85 з 24 квітня.

Всі члени КМП одностайно висловилися за пом’якшення монетарної політики у квітні з метою підтримання відновлення економіки.

Троє членів КМП виступили за зниження ставки на 100 б.п. до 9%.

На їхню думку, інфляційні ризики є помірними, водночас ризики для макроекономічної стабільності залишаються високими. Тому у квітні НБУ слід утриматися від значного зниження ставки, а для досягнення більшого ефекту продовжити пом’якшення монетарної політики після ослаблення карантинних обмежень та підписання угоди з МВФ.

Двоє членів КМП закликали за зниження ставки на 150 б.п. до 8,5%.

На їхню думку, збереження низького споживчого попиту стримуватиме зростання цін, що дозволяє знизити ключову ставку суттєвіше для підтримання економіки в умовах карантинних заходів, проте агресивне зниження ставки більш, ніж на 150 б.п., несе певні ризики. В умовах високої невизначеності щодо розвитку ситуації низькі гривневі процентні ставки підштовхуватимуть економічних агентів до пошуку альтернативних активів, зокрема валютних. Це призведе до зростання доларизації економіки та посилить тиск на обмінний курс гривні, що може мати тривалі негативні наслідки для фінансової стабільності.

Чотири члени КМП пропонували зниження на 200 б.п. до 8%.

На їхню думку, інфляція, яка упродовж I кварталу була стабільно нижчою за 3% у річному вимірі, і надалі зростатиме досить повільно і найвірогідніше перебуватиме в межах цільового діапазону 5% +/-1 в.п. наприкінці року. За таких умов поточне значення облікової ставки є зависоким, отже її зниження на 2 в.п. є адекватним кроком.

«Центральні банки багатьох країн перейшли до кількісного пом’якшення, оскільки їх ключові ставки є близькими до нуля. За таких умов дієвість ключових ставок як інструменту монетарної політики є обмеженою. Натомість в Україні ключова ставка залишається високою, а тому Національний банк має змогу за рахунок її агресивнішого зниження надати стимул, необхідний економіці для проходження карантину та подальшого відновлення економічної активності», — зазначено у підсумках дискусії.

Один член КМП висловився за зниження ставки на 250 б.п. до 7,5%.

Він підкреслив, що інфляція на кінець року становитиме 6%, а низька інфляція в Україні та значні дефляційні ризики в світовій економіці дають змогу активніше знижувати ключову ставку.

Під час перегляду прогнозної траєкторії облікової ставки позиції членів КМП не були одностайними: двоє членів КМП очікували подальшого зниження облікової ставки до 7% до кінця року; троє членів радили зупинитися на 8%; на думку п’ятьох членів КМП, суттєвіше зниження інфляційного тиску, ніж передбачено прогнозом, створює оперативний простір для більш рішучого зниження ключової ставки. Один із них очікує зниження до 6,5%, інші – до 6% у 2020 році.

Окрім цього, члени КМП дійшли консенсусу залишити діючу ширину операційного коридору (облікова ставка +/- 2 в.п.) без змін та повернутися до розгляду цього питання під час наступних засідань.

Хотите быть в курсе важнейших событий? Подписывайтесь на АНТИРЕЙД в соцсетях.
Выбирайте, что вам удобнее:
- Телеграм t.me/antiraid
- Фейсбук facebook.com/antiraid
- Твиттер twitter.com/antiraid

0 ответы

Ответить

Хотите присоединиться к обсуждению?
Не стесняйтесь вносить свой вклад!

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *