Відлуння реформи: Підсумки навантаження на суддю у судах цивільної юрисдикції та дані про оскарження рішень

За минулий рік через цивільну юрисдикцію пройшло майже 1,5 млн справ, з них до касаційної інстанції потрапили 53000. Проте у залишку є понад півмільйона проваджень, половина з яких чекає свого часу ще з 2017 р. Темпи проходження справ по траєкторії першої інстанції доволі різні. Більш ніж половину розглядали близько 3-х місяців, чверть — до року, а на позначках рік-два-три зупинилися майже 40000 проваджень.

«Клієнтами» цивільної юрисдикції є і фізичні, і юридичні особи. Останні часто стають учасниками справ, пов’язаних з кредитними правовідносинами. У КЦС такий стан речей вважають неправильним і наголошують, що окремі категорії справ не повинні переважати.

В апеляційній інстанції зі скаргами впоралися значно швидше. І це зрозуміло, адже навантаження тут менше. За даними Державної судової адміністрації, за минулий рік середня ланка опрацювала майже 75000 справ, причому розгляд 55000 завершили протягом 90 днів.

Роботу судів першої та другої інстанцій, по суті, оцінює саме КЦС — за показниками скасованих

рішень. Можна зробити висновок, що за минулий рік вони отримують «добре», оскільки скасовано лише 17,5% рішень. Розріз діяльності судів за областями продемонстрував, що вердикти закарпатських суддів скасовують найчастіше, а у Миколаївській та Рівненській областях — найрідше.

Рух у касації

У 2018-му КЦС розглянув понад 27000 справ, майже стільки ж перебуває у режимі очікування. Найбільше проваджень там затримується на півроку, а з 3000 справ тут упоралися за місяць. Утім, гальмує роботу спадок від ліквідованого Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, який становить майже 24000 проваджень та понад 3000 скарг.

Із переданих справ дослідили вже майже 12000, а ще 9000 чекають свого часу в колегіях. Нові скарги просуваються так: 5000 уже розглянули, 8000 очікують висновку колегій. Отже, у середньому один суддя КЦС щомісяця слухає 84 справи та близько 100 скарг. Проте виконання такого обсягу роботи просто неможливе.

Невелику кількість справ КЦС передав до Великої палати Верховного Суду. Вона в основному розглядатиме цивільні спори, пов’язані з договірними відносинами, земельні питання та спори про компенсацію шкоди. До ВП ВС провадження потрапляють здебільшого через порушення правил предметної та суб’єктної юрисдикції, яке вочевидь не помітили раніше. Лише 27 із понад 500 справ стосуються проблем правозастосування. Можливо, у зв’язку з такими неузгодженостями у попередніх інстанціях судді КЦС надають колегам методичну допомогу, виїжджаючи у регіони.

Ті спори щодо договірних відносин, які залишаються у суді (їх майже 9000), переважно стосуються купівлі-продажу. І саме у цій категорії, як показує статистика, КЦС не змінює попередніх вердиктів.

Найчастіше відмовляють у відкритті, повертають або закривають провадження у справах щодо договорів про надання послуг.

Ще одна причина перевантаження КЦС — робота над численними відмовами у відкритті проваджень. З усього потоку майже 10000 справ так і не доходять до стадії розгляду. Частину повертають скаржникам, окремим з них відмовляють у розгляді. Так, за критерієм малозначності суд не прийняв понад 3000 справ.

Розглянувши 15686 цивільних справ, КЦС майже 11000 залишив без змін, скасував близько 5000.

Отже, за рік один представник КЦС у середньому опрацьовує понад 2000 проваджень. Чи розмірні ці показники з роботою, яку має виконати законник, розповіли самі судді.

Від цифр до слів

Лідерами за кількістю справ, у розгляді яких судді КЦС брали участь, стали Віктор Стрільчук, Дмитро Луспеник та Віктор Кузнєцов. Поки що найменше справ у арсеналі має Валентина Сімоненко, яка долучилася до роботи значно пізніше, очікуючи указ Президента про своє призначення.

У першій та другій палатах КЦС гендерні показники дещо вирівнюються. Серед 13 суддів у першій палаті, секретарем якої є Д.Луспеник, — 5 жінок, у другій, секретарем якої є Марина Червинська, — 9. Під час звіту про роботу палат їхні представники наголосили на перепонах, що заважають правильному функціонуванню установи.

Про вимоги, продиктовані судовою реформою, та можливості їх виконання у реальних умовах розповів Д.Луспеник. На його думку, хоча ефективність суду не постраждала, умови, в яких працюють судді, не відповідають ідеям, закладеним у реформі.

Незважаючи на це, у результаті спільної роботи двох палат на світ з’явилися 8 узагальнень практики.

М.Червинська деякі нюанси діяльності КЦС назвала «болючою проблемою касації». Адже судді працюють у режимі «суд факту», в той час як остання інстанція має бути «судом права». Нині судді все частіше порушують питання створення спеціалізацій в установі. На думку М.Червинської, численні напрями цивільних правовідносин роблять його актуальним. Вона закликала колег вивчити цю пропозицію, яка могла б посприяти єдності судової практики, за яку всі так боряться.

Так чи інакше, але інформація, яка пролунала на зборах, хвилює представників КЦС і має бути донесена до широкого загалу. Як до громадян, котрі повинні розуміти, який обсяг роботи виконують суди, так і до органів влади, які уповноважені вирішувати складні питання функціонування. Адже виходить, що успішним запуск нового Верховного Суду можна назвати лише через повагу до окремих суддів-ентузіастів, які прагнуть відповідності своєї місії основним принципам права.

ЗіБ

Хотите быть в курсе важнейших событий? Подписывайтесь на АНТИРЕЙД в соцсетях.
Выбирайте, что вам удобнее:
- Телеграм t.me/antiraid
- Фейсбук facebook.com/antiraid
- Твиттер twitter.com/antiraid

0 ответы

Ответить

Хотите присоединиться к обсуждению?
Не стесняйтесь вносить свой вклад!

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *