Випробування війною: як вкладники банків реагують на ескалацію конфлікту з Росією

У розпорядженні Mind опинилися дані щодо зміни ресурсної бази в українських банках протягом січня 2022 року. Вперше за багато років – на тлі міжнародної інформаційної кампанії навколо збройного протистояння з РФ – цей показник був негативним серед фізосіб. Українці забрали з рахунків у банках понад 21 млрд грн, $291 млн та 22,9 млн євро. Які установи найсильніше відчули панічні настрої громадян, а які ще тримаються, і чого чекати далі – розбирався Mind.

З яких банків забирають вклади?

Основний відтік ішов із поточних рахунків на вимогу, що пов’язані із санкціями та обмеженнями щодо дострокового розірвання договорів. «За чинним законодавством, дострокове розірвання договорів заборонено. Тобто банки мають право достроково не повертати строкові депозити. А гроші з поточних рахунків банки зобов’язані віддавати», – пояснює фінансовий аналітик Анатолій Дробязко.

Фізособи-клієнти найбільшого ПриватБанку забрали з поточних рахунків 11,25 млрд грн та 288 млн грн строкових вкладів. Ощадбанк віддав громадянам 3,131 млрд грн з рахунків на вимогу та 226 млн грн вкладів.

Для порівняння: у січні минулого року «Приват» залучив від фізосіб 867 млн грн на рахунки «на вимогу» та 485 млн грн – на строкові рахунки. Ощадбанк – 972 млн грн і 752 млн грн відповідно, «Райффайзен» – 599 млн грн на рахунки «на вимогу», але віддав 73 млн грн депозитів.

Приріст (відтік) ресурсної бази на рахунках банків (у розрізі коштів фізосіб) за січень 2022 року, млн грн

Цей тренд експерти пов’язують виключно з реакцією людей на новини про ескалацію російсько-українського конфлікту. Багато родин виїжджають зі столиці до інших міст, забираючи при цьому кошти з банків – на переїзд. «Приплив чи відтік грошей у банківську систему – це індикатор довіри до держави загалом і банківської системи зокрема. У кожній кризовій ситуації люди діють, з огляду на своє розуміння багатства. Постійний потік негативної інформації впливає доволі обтяжливо. Тому при нарахуванні зарплати громадяни активніше йдуть до банкоматів та забирають гроші, при завершенні депозиту – не пролонгують його», – уточнює Анатолій Дробязко.

«Пік небезпеки та паніки ми вже пройшли, – сподівається аналітик Максим Кухар. – Як тепер добре видно, наші супротивники планували обрушити банківську систему України ще в грудні 2021 року. З початку листопада минулого року у світових ЗМІ були сотні повідомлень, здатних це зробити».

Проте, за його словами, сам відтік вкладів розпочався далеко не одразу після початку кампанії. «І що характерно – забираючи гроші з банків, люди понесли їх на ринок нерухомості, де сталося зростання цін, а не заходолися все виводити з країни», – говорить Кухар.

При цьому банки вважають за краще детально не озвучувати поведінку вкладників. «Тема досить чутлива, не хочемо коментувати», – сказали у відповідь на запит Mind в одному з найбільших банків України. В інших фінустановах запевняють, що відтоку внесків немає. «Динаміка за вкладами не відрізняється від традиційної. Ми очікуємо на збереження позитивної динаміки в найближчі місяці», – відповіли в Райффайзен Банк.

Хто сильніше запанікував?

За даними НБУ, Райффайзен Банк був змушений віддати клієнтам-фізособам 1,6 млрд грн із поточних рахунків та 28 млн грн депозитів, Укрсиббанк – 1,4 млрд грн та 34 млн грн відповідно, Укргазбанк – 1 млрд грн та 112 млн грн.

Відтік ішов і з валютних рахунків. Наприклад, Ощадбанк у січні віддав громадянам $64 млн, Приватбанк – $81 млн, «Південний» – $7,9 млн. Укрсиббанк у січні повернув клієнтам $12,7 млн, ПУМБ – $14 млн, Альфа Банк – $15 млн, Укргазбанк – $35 млн.

У свою чергу юрособи забрали з рахунків банків 36,2 млрд грн. При цьому валютні заощадження бізнесу на банківських рахунках зросли на $369 млн і 96 млн євро.

Тренд із відтоком вкладів продовжився і з початку лютого, але не в таких масштабах, як у січні.

За даними Mind, лише у вівторок, 15 лютого – коли в суспільстві був пік психологічної напруженості – українці забрали з рахунків 2,6 млрд грн, $65 млн і 14 млн євро – сумарно близько $80 млн. З початку року населення забрало менше 4% депозитів, що вельми небагато, враховуючи ситуацію, яка склалася.

І це дуже комплементарно характеризує сучасний стан української банківської системи. Нагадаємо: у лютому 2014 року, під час Революції гідності, відтік із рахунків фізосіб становив близько 10 млрд грн на добу.

«Через два місяці негативної кампанії у світових ЗМІ проти нашої економіки інформаційні удари втратили дієвість і стали тлом, до якого всі звикли. Усі, хто лякався, вже втекли», – вважає Максим Кухар.

Що буде далі?

Головне питання – чи поводитимуться банки так само патріотично, як і їхні вкладники, які не влаштовують тотальної паніки. «Банки мовчать, бо не хочуть підривати довіру клієнтів. Люди пам’ятають, що [у період «банкопаду»] понад 100 установ фактично було знищено, а їхні вкладники практично нічого не отримали. І розуміють, що суди захищають банкірів, а ФГВФО продає все за безцінь, навіть якщо банк мав активи, що покривають зобов’язання. Тому фінустанови роблять усе, щоб показати, що в них усе гаразд», – вважає Ростислав Кравець, голова адвокатського об’єднання «Кравець та партнери».

На його переконання, залежно від подій у майбутньому ми можемо побачити повнішу картину з відтоком саме депозитів за кілька місяців, оскільки більшість вкладів відкриті на короткий термін – до пів року.

При цьому експерт з управління ризиками у банках Олена Домуз уточнює: банки можуть керувати відтоками коштів за наявності достатньої ліквідності в міру задоволення попиту більшості охочих. «Якщо криза буде глибшою, то регулятор (НБУ) здатен втрутитися двома способами – через рефінансування банків та/або через законодавче встановлення лімітів на щоденні транзакції, як це було вже у 2013–2014 роках», – каже Домуз.

За її словами, банкам слід переглянути політику залучення нових вкладів без можливості дострокового повернення та надавати лояльним клієнтам привабливіші умови для розміщення грошей. Але треба проводити роз’яснювальну роботу з клієнтами, аби знижувати панічні настрої. «Якщо це не зменшить рівень відтоку коштів протягом кількох днів, то знадобиться встановлення лімітів на щоденні транзакції. Зазвичай кожен банк самостійно розраховує такий ліміт», – доповнює Домуз.

До цього методу банки вдавалися, наприклад, узимку 2016-го під час націоналізації ПриватБанку. Тоді встановлювалися ліміти зі зняття готівки у банкоматах.

Уже зараз деякі банки почали підвищувати відсоткові ставки за депозитами. Зокрема, так вчинили «ПроКредит», «Альянс», «Кліринговий дім», «Південний», Мегабанк. Можна прогнозувати, що залежно від зовнішньополітичної ситуації та реакцію населення ставки можуть підняти й інші фінустанови.

Крайнім заходом, на який може піти держава в разі збільшення відпливу грошей, є запровадження мораторію зі зняттям депозитів. Такий сценарій, наприклад, уже запроваджувався 2004 року, під час Помаранчевої революції. Хоча фактично чинне законодавство обмежує право на дострокове зняття депозитів залежно від договорів і ситуацій. Але й запровадження мораторію залишається в руках влади на випадок драматичного сценарію.

«Думаю, що відтік вкладів через ситуацію в політиці триватиме як мінімум до літа. Але я не вважаю, що це призведе до закриття банків, оскільки НБУ підтримує їх рефінансуванням», – заспокоює адвокат Ростислав Кравець.

Mind

Хотите быть в курсе важнейших событий? Подписывайтесь на АНТИРЕЙД в соцсетях.
Выбирайте, что вам удобнее:
- Телеграм t.me/antiraid
- Фейсбук facebook.com/antiraid
- Твиттер twitter.com/antiraid

0 ответы

Ответить

Хотите присоединиться к обсуждению?
Не стесняйтесь вносить свой вклад!

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.