ЄСПЛ дозволив адвокатам критикувати учасників процесу

Чи повинен адвокат добирати вирази, виступаючи в суді? Відповідно, чи може свобода слова обмежуватися штрафами за неповагу до суду? У Страсбурзі вирішили, що невиправдане покарання прямо вплине на право на захист.

У 2004 році Петр Чеферин узявся захищати обвинуваченого в трьох убивствах. Суд призначив відразу 3 експертизи: психіатричну, психологічну й судово-медичну. Зокрема, перед психологом і психіатром були поставлені питання про психічний стан обвинуваченого й імовірність того, що саме він скоїв ці злочини.

Адвокат наполягав на невинуватості клієнта й намагався довести сумнівність кваліфікації експертів. Також він зажадав результатів тесту на детекторі брехні, але суд відхилив це клопотання.

На завершальному слуханні П.Чеферин попросив призначити іншого експерта-психіатра, а також психолога, котрий спеціалізується на психодіагностиці. 66-річний адвокат, який має за плечима величезну кількість виступів у суді, застосував усе своє ораторське мистецтво, щоб переконати суд.

Серед іншого він поставив під сумнів кваліфікацію експерта, підкресливши, що психодинамічний метод, використовуваний психологом, не є науковим і не дає достовірних даних.

Думки психіатра та психолога свідчать про сумну істину, що в їхній професійній слабкості обидва експерти вдаються до методів, які не є частиною їхньої професійної практики. Психіатр використовував психологічні методи, яких він абсолютно не розумів і застосовував механічно; психолог застосував застарілі психологічні методи з кам’яного віку й тим самим не отримав яких-небудь корисних результатів, удавшись згодом до галузі медицини, — відзначив адвокат.

Використані вислови Люблянський районний суд визнав образливими й оштрафував П.Чеферина на 150 тис. словенських толарів (близько €625). Вищі інстанції погодилися з тим, що використання таких слів є виявом неповаги до суду, відзначивши, що суд зобов’язаний захищати гідність учасників процесу.

Не допомогла й конституційна скарга. Конституційний суд відзначив, що адвокат «не просто різко критикував думки експертів, його образливі зауваження спричинили особисте приниження свідків». На думку КС Словенії, така критика не може бути виправдана в контексті права обвинуваченого на захист, про що йдеться в ст.29 Конституції. Більше того, «презирлива критика експерта може навіть загрожувати справедливому судовому розгляду в кримінальному процесі».

У лютому 2005 року адвоката знову оштрафували, тепер уже за виступи в апеляційній інстанції. Тут П.Чеферин пройшовся по всіх трьох експертах. У психолога він констатував «можливий прояв нарцисизму», у психіатра відзначив «навмисне порушення етики», оскільки той робив заяви «без будь-якої науково обґрунтованої цінності», а також «зосередив усю енергію на захисті своєї непогрішності», а судмедексперта звинуватив у недбалості.

Дісталось і прокуророві, котрому «дозволено приховувати важливі докази, які можуть звільнити підсудного від відповідальності», і самому суду, процес в якому адвокат назвав «судовим фарсом, який, звичайно, не закінчився».

Відповідно, і покарання було серйознішим — 400 тис. толарів (близько €1670).

Критикують, а ви терпіть!

Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні від 16.01.2018 у справі «Čeferin v. Slovenia», свобода висловлення думок захищає не тільки суть ідей та інформації, а й ту форму, в якій вони передаються. І штрафи за неповагу до суду є втручанням у реалізацію права, гарантованого §1 ст.10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Тому єдине питання, яке поставив перед собою Суд, полягає в тому, чи є таке втручання «необхідним у демократичному суспільстві». При цьому ЄСПЛ нагадав про принципи, які були узагальнені раніше при розгляді справ «Nikula v. Finland» (§§45—50), «Steur v. The Netherlands» (§36) і «Morice v. France» (§§128—137 і 139).

Як зауважив Суд, КС Словенії відхилив скаргу адвоката на тій підставі, що критика повинна залишатися в межах розумної аргументації, що авторитет сертифікованих експертів повинен бути захищений таким же чином, як і повноваження судової влади. При цьому констатувалося, що зневажливі зауваження «вийшли за рамки розумних аргументів, спрямованих на переконання суду призначити нових експертів».

У Страсбурзі відзначили, що оспорювані зауваження були зроблені в ході судового розгляду й повинні розглядатися в контексті скарги на приховування результатів тестів на детекторі брехні та спроб призначити нових експертів. А єдиним способом домогтися призначення інших експертів було підірвати довіру до наявних. Причому ці зауваження були зроблені в ході дебатів, де права клієнта, природно, мали рішуче захищатися. Більше того, вислови були обмежені залою суду, на відміну від критики судді, озвученої, наприклад, у засобах масової інформації.

Феміда Ради Європи погодилася з доводами уряду, що державні службовці повинні мати довіру громадськості. Проте нагадала, що межі прийнятної критики в деяких випадках можуть бути ширшими стосовно чиновників, ніж стосовно приватних осіб. Тим більше це стосується прокурора, котрий є обвинувачем.

ЄСПЛ також висловив «серйозну стурбованість» тим, що словенський суд уважає: компетентність експертів не може братися під сумнів, оскільки вони «затверджені Міністерством юстиції». «Оскільки експерти є офіційними особами, а їхні думки впливають на долю підсудного, вони повинні терпіти критику виконання своїх обов’язків», — підкреслюється в рішенні.

Не все те образа, що неприємно

Далі наголошено, що зауваження адвоката, безумовно, мали негативну конотацію та дещо ворожий характер, але вони були оцінними судженнями. Тому Суд вирішив, що детекторі брехні та спроб призначити нових експертів. А єдиним способом домогтися призначення інших експертів було підірвати довіру до наявних. Причому ці зауваження були зроблені в ході дебатів, де права клієнта, природно, мали рішуче захищатися. Більше того, вислови були обмежені залою суду, на відміну від критики судді, озвученої, наприклад, у засобах масової інформації.

Феміда Ради Європи погодилася з доводами уряду, що державні службовці повинні мати довіру громадськості. Проте нагадала, що межі прийнятної критики в деяких випадках можуть бути ширшими стосовно чиновників, ніж стосовно приватних осіб. Тим більше це стосується прокурора, котрий є обвинувачем.

ЄСПЛ також висловив «серйозну стурбованість» тим, що словенський суд уважає: компетентність експертів не може братися під сумнів, оскільки вони «затверджені Міністерством юстиції». «Оскільки експерти є офіційними особами, а їхні думки впливають на долю підсудного, вони повинні терпіти критику виконання своїх обов’язків», — підкреслюється в рішенні.

Не все те образа, що неприємно

Далі наголошено, що зауваження адвоката, безумовно, мали негативну конотацію та дещо ворожий характер, але вони були оцінними судженнями. Тому Суд вирішив, що оспорювані висловлювання не можуть тлумачитись як особисті нападки з єдиним наміром образити експертів, прокурора або суд. Навіть якщо вони були зроблені в письмовій формі та/або повторені неодноразово.

У зв’язку із цим підкреслено, що «свобода висловлення думки застосовна не тільки до «інформації» або «ідей», які вигідно сприймаються чи вважаються нешкідливими, а й до тих, які ображають або шокують». У той же час використання «в’їдливого тону» в коментарях, адресованих судді, несумісне з положеннями ст.10 Конвенції.

Якщо заява є оцінним судженням, пропорційність утручання у свободу слова може залежати від того, чи існують достатні підстави для такої заяви (див. «Veraart v. Netherlands», §55). Тому важливо, аби відповідачеві був наданий реальний шанс довести, що для його тверджень була достатня фактична основа.

У цій справі суди покладалися виключно на семантичне значення слів і фраз, але не розглядався стосунок оспорюваних заяв до фактів справи. Оскільки суди повинні основувати свої рішення на прийнятній оцінці відповідних фактів, ЄСПЛ обмежився констатацією, що заяви адвоката не можуть апріорі вважатися необґрунтованими. Питання, наскільки ці факти можна вважати достатніми для обґрунтування подібних думок, мали належним чином розглядати самі суди.

Судді ніяк не відреагували на критику, перервавши промову та зробивши зауваження. Вразив Суд і той факт, що адвокатові не дали змоги пояснити або захистити себе до того, як на нього були накладені штрафи. У Страсбурзі підкреслили, що в обов’язок головуючого судді входить скеровувати розгляд так, аби забезпечити належну поведінку сторін, а не розглядати потім питання доцільності висловів у залі суду.

Як наслідок, Суд дійшов висновку, що не був дотриманий баланс між необхідністю захисту авторитету судової влади та репутації учасників процесу й необхідністю захисту свободи слова заявника. Сам факт штрафу, хоч яким би був його розмір, не може не створювати, на думку ЄСПЛ, «ризику лякаючого впливу на здійснення свободи висловлювання думок, що є неприйнятим стосовно адвоката, який повинен забезпечити ефективний захист свого клієнта».

Відповідно, мало місце порушення ст.10 Конвенції. Як компенсацію адвокатові повинні виплатити €800 матеріальних і €2400 нематеріальних збитків, а також компенсувати €3000 судових витрат. Щоправда, самого рішення людині довелося чекати понад 12 років…

Хотите быть в курсе важнейших событий? Подписывайтесь на АНТИРЕЙД в соцсетях.
Выбирайте, что вам удобнее:
- Телеграм t.me/antiraid
- Фейсбук facebook.com/antiraid
- Твиттер twitter.com/antiraid

0 ответы

Ответить

Хотите присоединиться к обсуждению?
Не стесняйтесь вносить свой вклад!

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *