Юристи іноземної компанії подали до суду позов про скасування мораторію на продаж землі в Україні

Юристи аудиторської компанії PricewaterhouseCoopers подали у Дрогобицький районний суд від імені Івана Миколайовича К. і фермера Дмитра Огнєва позов про скасування мораторію на продаж землі – норми, яка роками стримувала іноземні інвестиції в Україну. Це може стати прецедентом для скасування багаторічної заборони на продаж сільгоспземель.

Про це НВ Бізнес повідомила глава практики нерухомості PricewaterhouseCoopers Legal Ольга Балицька.

За її словами, 11 вересня 2018 року, користуючись своїм правом вільно розпоряджатися власністю, позивачі звернулися до приватного нотаріуса з метою посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 1,1391 га, що розташована у Львівській області.

Проте нотаріус в оформленні угоди відмовив, оскільки в Україні з 2002 року діє мораторій на продаж сільгоспземель.

“Україна залишилася єдиною державою в Європі та однією з останніх шести країн світу, де заборонено продаж землі – разом із Таджикистаном, Кубою та Конго”, – зазначила Балицька.

За її словами, мораторій на продаж сільськогосподарських земель в Україні входить в конфлікт з положеннями міжнародного права. Так, Європейський суд з прав людини визнав його порушенням прав людини, зокрема – статті 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основних свобод в справі Зеленчук і Цицюра проти України. А з огляду на принцип “примату міжнародного права” норми Конвенції мають пріоритет над іншим законодавством України, зокрема й Перехідними положеннями Земельного кодексу, які встановили мораторій.

“Компанія вирішила взятися за цю справу тому, що в перемозі закону над абсурдом явно зацікавлені мільйони українців, а ми можемо створити прецедент, який прорве колосальну греблю, відкривши практичну можливість продати свою ділянку. Ми прекрасно розуміємо, що процес не завершиться в суді Дрогобича, і налаштовані на тривалу боротьбу в судах, де з одного боку буде політика і лобі, але з нашого – чинні і цілком однозначні норми законодавства”, – пояснила Балицька.