За заявою засудженого за хабарі міліціонера депутати отримали великі тюремні строки

Житомирський районний суд Житомирської області засудив двох депутатів 6 скликання Новогуйвинської селищної ради до 8 і 7,5 років позбавлення волі.

Про це повідомляє  «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 11 серпня.

На початку серпня 2014 року мешканець Житомира з метою реалізації законного права його дружини на безкоштовне отримання земельної ділянки звернувся до Новогуйвинської селищної ради, де йому з цього питання запропонували звернутися до одного депутата.

Згодом з’ясується, що цим мешканцем Житомира був колишній старший інспектор муніципального підрозділу Житомирського відділу міліції Олександр Ковтун. У 2013 році його засудили до 7 років в’язниці за хабарництво. У лютому 2014 апеляційний суд вирок пом’якшив до 4 років позбавлення волі. Але, колишній правоохоронець і через пів року покарання не відбував, а, як бачимо, цікавився можливістю отримання його дружиною ділянки у власність. За ґрати Ковтун потрапив тільки через два роки. Про його долю буде написано трохи нижче.

Отож, засуджений за хабарництво міліціонер зустрівся із депутатом з приводу виділення землі дружині. Депутат пояснив, що такі питання розглядає постійна комісія селищної ради із земельних питань і запевнив, що він разом з головою цієї комісії зможуть вирішити його прохання. Водночас депутат повідомив, що йому та голові комісії треба передати неправомірну вигоду у розмірі 80 тисяч гривень. За кілька днів половину суми було передано. Решту обвинувачені одержали після позитивного рішення комісії і селищної ради.

Обвинувачений депутат, який був головою комісії з земельних питань, винним себе не визнав, стверджував, що хабара не отримував. Один раз консультував чоловіка з приводу процедури отримання земельної ділянки. Вважає, що заявник не мав наміру отримувати земельну ділянку, оскільки до цього часу не вжив ніяких заходів щодо її отримання, а тому його дії були провокацією. Із головою земельної комісії спілкувався виключно як з колегою по роботі, оскільки були депутатами селищної ради. Ніяких рішень щодо виділення земельних ділянок як депутат селищної ради та голова земельної комісії вирішувати самостійно не могли, оскільки всі рішення приймаються на засіданні селищної ради більшістю депутатських голосів. Земельна комісія могла лише рекомендувати надати дозвіл або відмовити в розробці проекту землеустрою, але рішення про виділення ділянки вирішувалось тільки на сесії селищної ради, де вони мали по одному голосу. Помічені дві купюри, вилучені у нього під час затримання, були, зі слів обвинуваченого, підкинуті йому працівниками СБУ. Вважає, що записи його телефонних розмов із головою комісії були вирвані із контексту, а тому перекручені та не є оригінальними.

Другий депутат винним себе  визнав частково та пояснив, що дійсно в кінці літа 2014 року як депутат консультував громадян щодо отримання земельної ділянки. Не заперечував факту отримання від Ковтуна 80 тисяч гривень за вирішення питання про виділення земельної ділянки. Однак запевнив, що інший обвинувачений, який був головою земельної комісії, ні при чому і не знав, що він отримав гроші. Вважає, що записи його телефонних розмов з іншим обвинуваченим змонтовані, оскільки у той період він позичав у нього певну суму грошей на ведення бізнесу, а тому між ними по телефону могли були розмови про гроші.

Ковтун наполягав на своїй версії. Розповів, що обвинувачені попередили, що якщо він не дасть їм усіх грошей, то взагалі не отримає будь-яку земельну ділянку на території селищної ради, оскільки цим питанням займаються лише вони. Через декілька днів після цієї розмови він звернувся до правоохоронних органів із заявою про вимагання хабара. Дружина заявника підтвердила, що депутат показував їм із чоловіком ділянки і казав, що у випадку сплати хабара проблем із виділенням землі не буде.

Винуватість депутатів опосередковано підтвердила секретар селищної ради. Свідок розповіла, що її здивувало, що земельну ділянку було виділено одразу по зверненню мешканці міста Житомира, хоча із заявами зверталися також громадяни, які проживають на території селищної ради. Зокрема, один місцевий житель звернувся із аналогічною заявою раніше. Спірна земельна ділянка перебувала в оренді місцевої сім’ї. У зв’язку з тим, що депутати не продовжили оренду, земельна ділянка була виділена під гаражі та будівництво. Охочі отримати земельну ділянку зверталися із заявою, яка після реєстрації передавалася на розгляд земельній комісії, яку очолював обвинувачений, який також створив та очолив депутатську організацію «За справедливість», куди входило більшість депутатів, а саме 18 із 33. Другий обвинувачений також входив у дану організацію. Депутати вказаної депутатської групи голосували за прикладом обвинуваченого, якщо той голосував «за», то більшість депутатів голосувала так само, як і він.

На земельну ділянку претендував також депутат селищної ради, який ще у 2012 році подав заяву про дозвіл на розробку проекту землеустрою. Однак влітку 2014 йому відмовили без пояснення причин. Це рішення селищної ради ним було оскаржено та скасовано в суді і селищна рада мала розглядати його заяву повторно. Однак на сесії більшість депутатів утримувалися від голосування по його заяві. Натомість одразу винесли на голосування аналогічну заяву житомирянки Ковтун, за яку більшість депутатів проголосували позитивно.

Суд вирішив, що вина обвинувачених повністю підтверджується не тільки показаннями свідків, а й іншими доказами.

Зокрема, з рапортів та протоколів у рамках оперативно-розшукової справи №25 «Династія» вбачається, що 20 серпня 2014 під час зустрічі у місті Житомирі в кафе «Смачна зупинка» обвинувачені конкретно висловлювали Ковтуну вимогу передати їм неправомірну вигоду за виділення його дружині земельної ділянки.

Із протоколів проведення НСРД і доданих до них CD-R дисків підтверджується, що обвинувачені обговорювали розмір неправомірної вигоди, яку вони бажають отримати за земельну ділянку. У подальшому  обвинувачений повідомив своєму спільнику про отримання першої частини хабара та запропонував зустрітися для передачі йому цих грошей.

Висунете обвинувачення підтверджується протоколом затримання обвинуваченого на площі Перемоги, 12 у м. Житомирі, де під час огляду автомобіля, на передньому пасажирському сидінні знайдена чорна папка та 40 тисяч гривень. При освітленні купюр ультрафіолетовою лампою  на них виявлено нашарування речовини світло зеленого кольору. Нашарування такої ж речовини було на кисті правої руки обвинуваченого.

Захист доводив, що всі слідчі та розшукові дії за участю заявника є недопустимими доказами, адже цей чоловік на час звернення із заявою до правоохоронних органів перебував у розшуку, а тому, на думку захисту, був уразливою особою, тобто діяв як провокатор за вказівкою працівників СБУ.

Відповідно до вироку Богунського районного суду м. Житомира від 25.11.2013 та ухвали Апеляційного суду Житомирської області від 19.02.2014, Ковтун був засуджений до 4 років позбавлення волі. Отже, станом на 21.08.2014, тобто на момент звернення із заявою до УСБУ про отримання хабара за виділення земельної ділянки, йому вже було призначене покарання судом. Доказів, що заявник був оголошений у розшук, суду не надано. Разом з тим, з огляду на викладені обставини, сам факт перебування чоловіка у розшуку, як вважає суд, не може бути підставою для визнання його дій провокаційними, оскільки йому станом на 21.08.2014 вже було призначене судом покарання, виконання якого не належить до компетенції СБУ. За таких обставин у суду відсутні підстави вважати, що заявник був залежним від правоохоронних органів.

Водночас, навіть будучи засудженим за вироком суду, цей чоловік користується всіма правами громадянина України, у тому числі має право на звернення до правоохоронних органів.

Поряд з цим, про відсутність у діях заявника провокації, на думку суду, вказують досліджені докази, зокрема, зафіксовані розмови, під час яких обвинувачений погрожував, що у випадку ненадання хабара дружина заявника взагалі не зможе отримати земельну ділянку на території селищної ради. Тому твердження захисників про те, що саме провокаційні дії заявника призвели до отримання обвинуваченим неправомірної вигоди суд вважає хибними.

Суд призначив депутатам по 8 і 7,5 років позбавлення волі з конфіскацією майна і забороною на 3 роки обіймати деякі посади. Вирок ще не набув чинності і може бути оскаржений в апеляції.

Зауважимо, що у 2015 році цих депутатів вже засуджували у цій же справі до 8 років в’язниці, але вирок скасували, коли виявилося, що свідка допитували за відсутності в засіданні обвинуваченого, який того дня був біля дружини після пологів. Відтак справа слухалась повторно. Цікаво, що у 2015 році обставини засудження заявника у вироку взагалі не фігурували.

А тепер розповімо більше заявника, чия доля склалась також дуже цікаво.

У листопаді 2013 колишнього міліціонера Ковтуна засудили до 7 років тюрми за одержання у 2008-2010 рр. хабарів від громадян за торівлю у невстановлених місцях. Так, показання дали бабуся, яка продавала курячі яйця, торгівці овочами і фруктами. У 2009 році Ковтун брав у них по 250 гривень у місяць за те, що поліція не складатиме протоколів, не проганятиме і не вилучатиме товар. Одна жінка розповіла, що у 2008 році працівники муніципальної міліції вилучили в неї товару на 7000 грн. За його повернення вона заплатила Ковтуну 3000 гривень. У подальшому міліціонер приходив до неї на точку і брав від 150 грн. до 500 грн, скільки у неї було з виручки. Всього за період 2008-2009 років вона дала Ковтуну хабарів на суму  6000 гривень (витрати вона фіксувала у блокноті). У 2010 році, зі слів іншого свідка, у начальника муніципальної міліції «такса» за незаконну торгівлю вже становила 500 грн і гроші передавалися через водія таксі.

Підлеглі Ковтуна в суді розповідали, що серед працівників підрозділу муніципальної міліції ходили чутки, що їх начальник отримує хабарі від стихійних торгівців. Це було видно з того, що він жив не по зарплаті, купував дорогий одяг, часто їздив на таксі, що звичайний працівник міліції не міг собі дозволити. Міліціонери дали свідчення, що отримували вказівки від Ковтуна не чіпати осіб, які займаються незаконною торгівлею. Підприємці самі при зустрічі їм казали, що мають дозвіл їх керівника. Ковтун пояснив підлеглим, що для звільнення будь-кого із них досить його підпису.

Сам Ковтун вину заперечував і сказав, що всі його обмовили.

У лютому 2014 Апеляційний суд зменшив покарання Ковтуну майже на половину – з 7 до 4 років позбавлення волі. Колегія суддів взяла до уваги, що засуджений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, його складне сімейне становище (не пояснюється, що малось на увазі), має на утриманні малолітню дитину, ще у травні 2010 року звільнений з органів внутрішніх справ. У вироку першої інстанції сказано, що за місцем роботи та проживання чоловік характеризується посередньо. Але це начебто була помилка, бо в матеріалах справи лежала позитивна характеристика начальника УДСО при УМВС України в Житомирській області. Апеляційний суд звернув увагу, що сума хабарів за всіма епізодам злочинної діяльності відносно невелика та становить 10250 гривень. Тому суд вирішив пом’якшити покарання і визначити його нижче від найнижчої межі, встановленої в санкціях ст.ст. 368 ч. 2, 364 ч. 3 КК України.

Із судових рішень дізнаємося, що після вироку 4 березня 2014 року стосовно засудженого Ковтуна була заведена оперативно-розшукова справа категорії «Розшук» та проводились заходи, спрямовані на встановлення його місця знаходження та затримання. Цю справу закрили 16 березня 2016 року, оскільки напередодні Ковтуна затримали і помістили до ІТТ.

Таким чином, Ковтун дійсно значився у розшуку, коли в серпні 2014 звернувся до Служби безпеки України із заявою про вимагання в нього хабара. А у 2015 році давав показання у судовому засіданні, коли його розшук було поставлено на контроль в прокуратурі м.Житомира.

Навесні 2016, потрапивши під варту, Ковтун одразу почав клопотати про звільнення від кримінальної відповідальності за строками давності, але йому відмовили.

У березні 2018 Ковтун подав до суду клопотання про заміну невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м’яким, а саме на виправні роботи, посилаючись на те, що він став на шлях виправлення і відбув 1/2 частину призначеного строку покарання.

Суду надано інформацію, що колишній міліціонер режиму Менської виправної колонії не порушує, розпорядку дня дотримується, працевлаштований робітником швейної дільниці, до роботи підходить сумлінно та старанно. До адміністрації та до її вимог ставиться позитивно, відвідує заходи виховного характеру та культурно-масові, в спілкуванні тактовний, ввічливий, на зауваження реагує правильно, залучений до програми диференційного виховного впливу на засуджених «Фізкультура та спорт».

Відтак після двох років колонії міліціонер вийшов на свободу. Невідбуте покарання йому замінили виправними роботами на 1 рік і майже 11 місяців  з відрахуванням на користь держави 20% заробітку. Крапку в цій історії поставили у грудні 2019, коли суд умовно-достроково (на 4 місяці раніше) звільнив засудженого від відбуття покарання у виді виправних робіт та заборони обіймати посади в органах внутрішніх справ.

Хотите быть в курсе важнейших событий? Подписывайтесь на АНТИРЕЙД в соцсетях.
Выбирайте, что вам удобнее:
- Телеграм t.me/antiraid
- Фейсбук facebook.com/antiraid
- Твиттер twitter.com/antiraid

0 ответы

Ответить

Хотите присоединиться к обсуждению?
Не стесняйтесь вносить свой вклад!

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *