За законами воєнного часу: що відбувається з військовими фінансами в Україні

Військові ризики є одними з найнебезпечніших для фінансової системи. У всіх договорах вони прописані як форс-мажор, що звільняє сторони від відповідальності. Із початком війни в Україні цей форс-мажор став реальністю. Проте, на роботі фінансової системи за перший місяць війни він фактично не позначився: банківська система продовжує працювати, а банки продовжують виконувати свої зобов’язання.

Що сьогодні означають військові ризики з погляду фінансових операцій з Україною? Військові ризики – це завжди форс-мажор. Якщо банк був лише в одному місті, а потім банку не стало разом із містом, то передбачити такий ризик 23 лютого було неможливо. Тому, звичайно, до операцій з імпорту зараз умови будуть гірші, буде меншою мірою задіяний комерційний кредит чи торгове фінансування. Але в міру стабілізації на фронтах усе повернеться на кола свої, ще до нашої перемоги та закінчення військових дій», – обнадіює член Ради НБУ Віталій Шапран.

За його словами, за час війни НБУ видав рефінансування менше ніж 5% від усіх зобов’язань банків. При цьому жодного ажіотажу крім перших днів війни ми не спостерігаємо і банки стабільно зараз розміщують у НБУ кошти. «Банківська система залишається ліквідною. На валютному ринку досягнуто якогось консенсусу між інтересами населення та бізнесу, поки ситуація на фронті не поліпшиться, я б їх не змінював», – каже Віталій Шапран.

При цьому вимоги щодо роботи українських банків у світовій фінансовій системі посилилися. «У перші дні війни всі іноземні банки почали вимагати покриття за всіма лімітами українських банків. Тепер для роботи з іноземним банком український банк мав розмістити свій депозит. Для іноземних банків це означало нульовий ризик щодо України, тому що в разі форс-мажору іноземний банк залишає собі депозит», – розповідає банківський експерт Олена Домуз. За її словами, для українських банків це означає відтік ліквідності, адже вони зобов’язані зарезервувати ліквідність на рахунках за кордоном.

Який запас міцності має банківська система, покаже час. Уряд, Національний банк України та міжнародні донори вживають різноманітних заходів, щоб підтримати українську фінансову систему у військових умовах.

Під ковпаком

Наприкінці лютого 2022 року Міжнародна група із протидії відмивання брудних грошей FATF різко засудила дії Росії. «Дії уряду рф суперечать основним принципам FATF і є грубе порушення зобов’язань, які приймають він члени FATF», – сказано в заяві. При цьому під особливий нагляд потрапив увесь регіон.

FATF закликав компетентні органи всіх юрисдикцій сприяти обміну інформацією зі своїм приватним сектором щодо оцінки та зниження будь-яких виявлених ризиків фінансування тероризму, легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, зокрема щодо віртуальних активів, а також інших загроз міжнародній безпеки та безпеки з регіону.

Ця заява зроблена за всіма канонами дипломатичного протоколу, оскільки жодних дій потім не було. Те, що FATF визнав факт агресії росії проти України, поки що говорить лише про підвищений контроль над регіоном. «Насправді це означає, що перевірки міжнародного фінмоніторингу по Україні збільшуються, посилюється комплаєнс із платежів», – розповідає Олена Домуз.

Хоча в країні відбувається логічна для воєнного часу лібералізація. Ростислав Кравець, юрист, голова адвокатського об’єднання «Кравець та партнери» пояснює, що сьогодні логічно спрощуються всі процедури та операції з купівлі гуманітарної допомоги, засобів захисту для армії тощо. «Основне завдання зараз – не озиратися на FATF, а захистити Україну. А самі фінансові транзакції будуть перевірені після війни», – каже Ростислав Кравець.

Ліміти для своїх

Основні обмеження, що діють сьогодні, пов’язані зі зняттям готівки з карток і з вивезенням грошей за межі України. НБУ, як і раніше, обмежує зняття готівки з карт українців 100 000 грн на день в Україні та валюти в еквіваленті за кордоном 100 000 грн ($3418) на місяць. «Обидва ліміти цілком достатні для комфортного проживання як в Україні, так і за кордоном. Гривневий ліміт усередині країни можна знімати. А ось зі зняттям обмежень на зняття готівки за кордоном я почекав би», – каже Віталій Шапран.

За межами України перекази quasi cash дозволені в межах 100 000 на місяць із рахунків одного контрагента, зокрема p2p, поповнення електронних гаманців, криптовалюта, Forex, подарункові сертифікати, букмекерські перекази тощо.

Заблоковані на списання рахунки резидентів рф та Республіки Білорусь, крім соцвиплат, виплат зарплати, оплати комунальних платежів, податків. Також обмежені платежі за рахунками інститутів спільного інвестування ІСІ, платежі за якими можливі лише з дозволу НКЦПФР для контролю операцій.

«Я не бачу необхідності оминати обмеження на зняття готівки. Тим більше, що ті, хто багатші, зазвичай мають карти не одного українського банку. Щодо фіксованого курсу, біженцям він вигідний, отже, щоб знімати через картки, а не йти на готівковий ринок», – каже Шапран. За різними оцінками, з України з початку війни виїхали близько 4 млн осіб, насамперед – жінки з дітьми та літніми батьками.

MIND

Хотите быть в курсе важнейших событий? Подписывайтесь на АНТИРЕЙД в соцсетях.
Выбирайте, что вам удобнее:
- Телеграм t.me/antiraid
- Фейсбук facebook.com/antiraid
- Твиттер twitter.com/antiraid

0 ответы

Ответить

Хотите присоединиться к обсуждению?
Не стесняйтесь вносить свой вклад!

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.