Верховна Рада України підтримала подання Вищої ради юстиції стосовно звільнення суддів
12 листопада 2015 року Верховна Рада України підтримала подання Вищої ради юстиції та прийняла Постанову «Про звільнення суддів» (реєстраційний №3184), якою звільнила з посад суддів з підстав набрання законної сили обвинувальним вироком, досягнення шістдесяти п’яти років, неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я, подання заяв про відставку та про звільнення за власним бажанням.
Зокрема, Верховна Рада України звільнила у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком чотирьох суддів:
Кодимського районного суду Одеської області Следя Василя Максимовича;
Теплодарського міського суду Одеської області Марченка Сергія Миколайовича;
Вовчанського районного суду Харківської області Божка Володимира Миколайовича;
Каховського міськрайонного суду Херсонської області Таранцова Сергія Петровича.
Як зазначив доповідач з цього питання – Голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич, з проекту постанови на прохання Вищої ради юстиції були вилучені прізвища суддів, стосовно яких є підстави вважати, що вони здійснюють правосуддя на території так званих «ДНР» і «ЛНР», адже щодо них не може бути застосована підстава для звільнення, зазначена у поданні, а саме заява за власним бажанням.
Верховна Рада також прийняла Постанову «Про звільнення суддів» (реєстраційний №1756) у частині звільнення двох суддів у зв’язку з порушенням присяги: судді Роменського міськрайонного суду Сумської області Сольоної Надії Михайлівни та судді Дарницького районного суду міста Києва Куренкова Євгена Сергійовича. Водночас питання щодо звільнення трьох суддів не було розглянуте народними депутатами, оскільки судді не прибули на засідання. Як пояснив Руслан Князевич: «Троє суддів, яких пропонується звільнити за порушення присяги, сьогодні з певних причин не прибули на засідання. У нас є довідки, що двоє з них знаходяться зараз у лікарні, а один – у відрядженні. Зважаючи на ці обставини, відповідно до Закону про Регламент, ми не можемо розглядати питання без їхньої участі. І змушені будемо ще раз ініціювати розгляд цього питання на одному з наступних засідань Верховної Ради. І тільки в тому випадку, якщо вони повторно не з’являться на засідання, ми можемо розглядати без їхньої участі».
Бажаєте бути в курсі найважливіших подій? Підписуйтесь на АНТИРЕЙД у соцмережах.
Обирайте, що вам зручніше:
- Телеграм t.me/antiraid
- Фейсбук facebook.com/antiraid
- Твіттер twitter.com/antiraid
Leave a Reply
Want to join the discussion?Feel free to contribute!