Схоже, що єдність судової практики в Україні вже ніколи ніхто не побачить до того часу, поки у Великій палаті залишаються судді-трирічки та інші випадкові особи з меркантильними інтересами та відсутністю безсторонності й особистою зацікавленістю у результаті справ, що розглядають. До того ж відсутність пропорційного складу суддів від всіх юрисдикцій у Великій палаті при розгляді справ, як це було задумано профанами-реформаторами не дотримується, що ставить під сумні всі рішення де ця пропорція не дотримана, це вже не говорячи про незаконно обраного голову Верховного суду (без України). Читати далі

Останнім часом кількість окремих думок в рази перевищує кількість прийнятих Великою палатою Верховного суду (без України) постанов. На мій погляд, це свідчить про повний крах ідеї зі створення Великої палати й фактичною необхідністю її розформування, особливо на кількість ще й відступів від власних правових позицій, що буди прийняті декілька тижнів назад. Така діяльність більше підштовхує до думки вибіркового підходу та виконання конкретного замовлення ніж формування єдиної судової практики. Читати далі

Цей огляд нагадує якийсь дембельський акорд. Через рішення відступ від сталої судової практики та чергові висновки судді-трирічки, який не зміг потрапити до ВРП, що не узгоджуються ні з Законом, ні зі здоровим глуздом, а по одному є навіть сумніви у безсторонності судячи з можливої особистої зацікавленості і явного упередженого розгляду, як на мій погляд. Читати далі