Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 04 по 24 січня 2025 року

З початком нового року більшість суддів Великої палати вчергове продемонстрували схильність до політичних рішень замість законних, хоча на кінці минулого року вже з’явились невеликі проблиски разом зі звільненням з її складу поплічників Князєва, які досі ще там знаходяться і вчиняють правосуддя іменем України чим, на моє переконання наносять шкоду не тільки репутації судової гілки влади і самого цього абсолютно неефективного утворення, а й державі в цілому.

До огляду включено низка рішень КСУ, які були прийняті вже в цьому році, практика КАС-ВС, позиції щодо нарахування судівського стажу, виплати додаткової винагороди військовослужбовцям, захисту честі та ділової репутації, припинення права особи на частки у спільному майні та багато іншого.

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП ВС щодо підстав поновлення строку на оскарження нормативно-правового акту, що продовжує діяти і не ж актом індивідуальної дії

Справа № 990/303/24

Політичні рішення можуть мати вкрай негативні наслідки для всіх правовідносин в України та підривають довіру суспільства до судової влади. Не дивлячись на те, що оскаржуваний указ Президента не є актом індивідуальної дії, а є нормативно-правовим актом, суд, з чим не погодилась частина суддів у цій політичні справі, зазначив:

6.30. Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що зазначені вище обставини в сукупності є вагомими і дають підстави вважати, що позивач не спростував презумпцію можливості знати про стан своїх прав після оприлюднення Указу № 446/2014.

6.31. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що підставою для поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду можуть бути визнані лише обставини, які становили об’єктивну непереборну перешкоду для звернення до суду. Натомість позивач як у заяві про поновлення строку звернення до суду, так і в апеляційній скарзі таких обставин не вказав.

6.32. Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви Релігійної організації відповідно до частини четвертої статті 169 та частини другої статті 123 КАС через пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду, оскільки поважних причин, які унеможливили його звернення до суду у строк, визначений частиною другою статті 122 КАС, позивач не навів.

Постанова ВП ВС після ЄСПЛ про незаконність необгрунтованого рішення апеляційного та касаційного суду щодо виселення з нежитлового приміщення, яким позивачі тривалий час користувались як квартирою

Справа № 463/615/13

Це приклад того, що касація не бачить людей. Велика палата зазначила:

81. Із рішення апеляційного суду не вбачається оцінки бажання позивача – органу державної влади – звільнити спірні приміщення попри твердження заявниць, що збереження цього житла, в якому вони до розгляду справи офіційно проживали приблизно сорок і двадцять три роки відповідно, було життєво важливим питанням для них.

82. Крім того, суд апеляційної інстанції не оцінив наявності чи відсутності нагальної суспільної потреби у спірному рішенні про виселення або обґрунтованість пропорційності такого виселення для цілей статті 8 Конвенції. Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, до якого заявниці подали подальшу касаційну скаргу, відхилив її, не розглянувши ці питання.

83. Ці обставини є визначальними для ухвалення рішення у справі. Апеляційний суд не з’ясував усіх фактичних обставин справи та доводів заявників, не надав їм відповідної юридичної оцінки. Аргументи, а також надані для доведення певних обставин справи докази почуті не були та належним чином не оцінені судом. Суд не забезпечив реалізацію засадничих принципів правосуддя, включаючи принципи змагальності.

84. Отже, порушення, констатовані ЄСПЛ в рішенні від 12 вересня 2024 року у справі «Мороз проти України» (Case of Moroz v. Ukraine), підтверджені матеріалами справи № 463/615/13.

85. З урахуванням наведеного Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що оскаржена постанова суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням норм цивільного процесуального законодавства, зокрема щодо дослідження зібраних у справі доказів, а ухвала касаційної інстанції постановлена без перевірки в межах касаційної скарги порушення апеляційним судом норм процесуального права.

86. Характер установлених ЄСПЛ порушень під час апеляційного перегляду справи, які лягли в основу його висновку про порушення Україною статті 8 Конвенції, ставлять під сумнів результат такого апеляційного перегляду.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Огляд судової практики ВС-КАС за грудень 2024 року

В огляді відображено правові позиції Верховного Суду, сформульовані судовими палатами та колегіями суддів КАС, які матимуть значення для формування єдності судової практики при вирішенні публічно-правових спорів, зокрема щодо:

✅ наявності в поліцейських календарної вислуги років як умови для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

✅ застосування ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 7 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 під час нарахування пенсії;

✅ суми додаткової винагороди, яка включається в довідку військовослужбовця про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії;

✅ виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника в правовідносинах, урегульованих нормами ст. 117 КЗпП України в редакції від 1 липня 2022 року;

✅ умов виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби;

✅ заборони вживання кальянів у закладах ресторанного господарства;

✅ оприбуткування податком на додану вартість операцій щодо постачання обладнання з інтегрованим програмним забезпеченням;

✅ обов’язку митного органу доводити недостовірність поданих декларантом документів.

Заслуговують на увагу також правові позиції Верховного Суду щодо застосування процесуального закону, зокрема про:

✅ неоскаржуваність у суді розпорядження голови місцевої ради про зупинення дії рішення ради;

✅ застосування ч. 4 ст. 7 КАС України до правовідносин, які виникли до ухвалення Конституційним Судом України рішення про визнання положень закону неконституційними.

Упродовж грудня 2024 року КАС ВС висловлював також інші, не менш актуальні правові позиції, з якими пропонуємо ознайомитися в огляді судової практики.

Рішення КСУ 1-р(ІІ)/2025 щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу першого частини п’ятої статті 380 Митного кодексу України (щодо захисту митних інтересів України)

Скаржник просив визнати протиправною бездіяльність Митниці щодо ненадання йому як особі-нерезиденту дозволу на передачу права використання митного режиму тимчасового ввезення щодо транспортного засобу особистого користування від іншої особи-нерезидента, зобов’язати Митницю надати йому дозвіл на передачу права використання митного режиму тимчасового ввезення стосовно транспортного засобу особистого користування від іншої особи-нерезидента в порядку частин першої, другої статті 380 Кодексу. Рішеннями судів у задоволенні позову було відмовлено.

Відповідно до оспорюваних приписів „тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб“.

У Рішенні Суд зазначив, що виходячи з правомірної мети оспорюваного припису Кодексу та дослідження пропорційності обраного законодавцем засобу, Суд дійшов висновку, що абзац перший частини п’ятої статті 380 Кодексу є конституційним.

Рішення КСУ 2-р(ІІ)/2025 щодо судового збору та доступу до суду касаційної інстанції у цивільному судочинстві

Субʼєкт права на конституційну скаргу за подання до суду касаційної скарги мав сплатити судовий збір, що становив велику частину його річного доходу та значну частку розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом, що унеможливило для нього реалізацію в його цивільній справі права, гарантованого частиною першою статті 55, пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України.

Ураховуючи наведене, Суд вважає, що окремий припис підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону не відповідає принципу домірності, оскільки обмежує доступ особи до Верховного Суду як суду касаційної інстанції у цивільних справах виняткового з фінансового міркування.

З огляду на наведене Конституційний Суд України висновує, що окремий припис підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону суперечить частині другій статті 3, частині першій статті 8, частині першій статті 55, пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України.

Окремий припис підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону, визнаний неконституційним, утрачає чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Рішення КСУ 3-р(ІІ)/2025 щодо незаконності змін податкового законодавства менш ніж за 6 місяців до початку нового бюджетного періоду, з якого запроваджено такі правила та ставки

Суд установив, що оспорюваний припис Кодексу в редакції Закону № 71 втратив чинність, але продовжує застосовуватись до правовідносин, що виникли під час його чинності.

У Рішенні вказано, що в разі якщо законодавче регулювання запроваджує нові вимоги, що погіршуватимуть правове становище певного кола осіб, законодавець повинен передбачити достатній перехідний період (розумний часовий проміжок) із моменту опублікування закону до набрання ним чинності (початку його застосування), протягом якого заінтересовані особи мали б можливість підготуватися до виконання нових вимог.

Суд зазначив, що Товариство, не могло мати достатньо часу для пристосування до змін у системі правовідносин, спричинених ухваленням Закону № 71, що призвело до порушення його законних очікувань та недотримання принципу юридичної визначеності.

Крім цього, Суд констатував, що перехідного періоду між опублікуванням Закону № 71 (31 грудня 2014 року) та набранням Законом № 71 чинності (1 січня 2015 року), менш ніж 1 день було недостатньо для того, щоб відповідні суб’єкти господарювання (зокрема, Товариство) змогли адаптуватися до законодавчих новел, вчасно змінити правила фінансового та податкового обліку своєї діяльності, скорегувати інші свої дії для належного виконання нового податкового зобов’язання.

З огляду на викладене, Суд дійшов висновку, що оспорюваний припис Кодексу в редакції Закону № 71 не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Постанова ВС-КЦС про скасування рішень попередніх інстанцій та визнання незаконним наказу про відсторонення від роботи в ДП Енергоатом у зв’язку з відмовою від участі в медичному експерименті

Справа № 486/22/22

Це чергова наша справа. Суд зазначив:

Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що форма організації праці позивача позбавляє його можливості працювати дистанційно (стаття 60-2 КЗпП України) чи надомно (статті 60-1 КЗпП України), проте не врахував, що зазначені положення посадової інструкції не доводять обставини щодо великої кількості соціальних контактів Бондаренка В. В. на робочому місці, з урахуванням того, що за встановленими цим судом обставинами 98% працівників ВП «ПУ АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» вакцинувалися проти COVID-19.

Враховуючи викладене, Верховний Суд не погоджується з наведеними висновками судів попередніх інстанцій, оскільки в цьому конкретному випадку застосування до ОСОБА1 , який обіймав посаду машиніста-обхідника з турбінного устаткування, такого заходу як відсторонення від роботи не передбачало жодної індивідуальної оцінки виконуваних ним трудових обов’язків, зокрема об’єктивної необхідності під час їхнього виконання особисто контактувати з іншими людьми. Тому таке відсторонення не можна вважати пропорційним меті охорони здоров’я населення та самого позивача.

За таких обставин суди дійшли помилкового висновку про правомірність і законність відсторонення позивача від роботи, оскільки дії роботодавця в цьому випадку, щонайменше, були непропорційними переслідуваній легітимній меті, для досягнення якої держава передбачила можливість відсторонення працівника від роботи. Тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Постанова ВС-КАС щодо зобов’язання частини виплатити додаткову грошову допомогу у зв’язку з безпосередньою участю в бойових діях

Справа № 120/4387/23

Це рішення, один з прикладів безладу, що відбувається при виплаті додаткової грошової допомоги та підриву довіри до ЗСУ неналежним виконанням своїх обов’язків уповноваженими представниками військових частин.

Суд зазначив:

32. У вимірі спірних правовідносин суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили доводи відповідача про те, що підставою для нарахування додаткової винагороди є виключно списки за формою згідно додатку 2 до наказу № 164-АГ, які мали направлятись військовою частиною, у відрядженні якої перебував позивач.

33. Суди першої й апеляційної інстанцій мотивовано зазначили про те, що надіслання цих списків є елементом процедури виплати додаткової винагороди, тоді як право позивача на отримання спірних сум підтверджується довідкою від 5 серпня 2022 року №1310, яка видана на підставі бойового розпорядження Адміністрації державної прикордонної служби України від 2 квітня 2022 року №56 гриф.

35. Зрештою порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність у нього права на таку винагороду.

36. За таких обставин і правового регулювання суди попередніх інстанцій мотивовано виходили з того, що оформлена стосовно позивача довідка військової частини НОМЕР3 від 5 серпня 2022 року №1310 підтверджує його право на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі за вказані у ній періоди.

37. З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про доведеність обставин безпосередньої участі позивача з 7 квітня 2022 року до 25 червня 2022 року у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей, що дає підстави для виплати йому за цей період додаткової винагороди у збільшеному до 100000 грн розмірі.

Постанова ВС-КАС щодо зарахування до стажу судді періоду роботи в галузі права, які були необхідною умовою для призначення на посаду судді

Справа №540/5794/21

Це наша справа. Питання врахування стажу судді з огляду на постійні зміни законодавства в кожному індивідуальному випадку потребують уточнення та перерахунку, а дії пенсійного фонду, який не дивлячись на наявність рішення намагається постійно переглядати виплати без врахування встановлених обставин потребує вже персональної законодавчої відповідальності співробітників фонду.

Рішення Брусилівського райсуду Житомирської області про визнання інформації недостовірною та такою, що ганьбить честь, гідність та ділову репутацію, стягнення моральної шкоди

Справа № 761/6107/22

Це чергова наша справа, якою спростована відверта брехня активістів щодо суддів та яку навмисно розповсюджували заради захоплення судової влади. Суд зазначив:

З огляду на викладене та відповідно до положення ч. 4 ст. 82 ЦПК України суд не піддає сумніву та доказуванню обставини, встановлені судовим рішенням у справі № 361/3910/19, що оскаржувана позивачем інформація містить стверджувальні вислови, які вказують на вчинення ним дій, які чинним законодавством кваліфікуються як злочин, що, в свою чергу, дискредитує його, зокрема, як суддю, формуючи відповідну негативну оцінку його дій з точки зору дотримання закону, а отже, є недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію позивача, як судді у відставці та науковця.

Щодо вимог про одночасне видалення спірної публікації з веб-сайту, суд враховує, що тлумачення ч. 2 ст. 278 ЦК України свідчить, що з метою захисту особистого немайнового права законодавець допускає застосування різних способів захисту. У разі поширення в мережі Інтернет інформації, яка порушує особисте немайнове право особи, вимога про видалення статті з Інтернету є належним способом захисту. Такого висновку дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в постанові від 11 жовтня 2023 року у справі № 756/10624/21, яку суд враховує на підставі ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Рішення Подільського райсуду міста Києва про припинення права особи на частки у спільному майні

Справа № 758/13343/23

Це наша справа. Дуже часто трапляються випадки, коли особи або не можуть домовитись після отримання спадщини, як користуватись майном або не можуть визнати вартість да домовитись у продажі незначних часток отриманих у спадщину. Ця категорія справ дуже цікава та потребує ретельної підготовки та внесенню коштів на депозит суду й врахування інтересів сторін. Раджу ознайомитись з рішенням.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

‼ Не забудьте приєднатися до наших каналів з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.

• в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравця
• в Viber: Правники, адвокати, судді
• в Telegram:
  • Персональний канал Ростислава Кравця;
  • Група «Правники, адвокати, судді»;
  • Група «Адвокати України»;
  • Канал АО «Кравець і партнери»;
  • Канал Профспілки «Українська незалежна фундація правників»
• в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
• в Tumblr:Правові позиції Верховного суду
• в Reddit: Правники, адвокати, судді
• та в Instagram:АО «Кравець і партнери»

‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.

Також раджу звернути увагу на:

Строки за якими були зміни у питаннях зняття та виключення з військового обліку

Таблиця строків позовної давності

Ставки судового збору з 01.01.2025