Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 08 по 14 квітня 2023 року

На цьому тижні кількість окремих думок майже в чотири рази перевищила кількість прийнятих рішень Великою палатою незаконно зареєстрованого Верховного суду (без України). Фактично вже не скривається що рішення висновуються, як це стало модно говорити, в залежності від політичної волі та політичної ситуації, номи Законів, а тим більше й Конституції України в розрахунок не приймаються.

В огляд включена позиція щодо необхідності надання іншого житла при виселенні з іпотеки, дуже цікаво виснування недобросовісності особи при сплаті повної вартості рухомого майна та моменту переходу права власності, огляд практики ВС-ККС та ЄСПЛ з прихованням рішення щодо правомірності зменшення заробітної плати та пенсії на час війни та економічної скрути суддям та державним службовцям та постанова Верховного суду щодо перетину кордону особами виключеними з військового обліку, з ігноруванням прямих норм Конституції України та Конвенції про про захист прав людини і основоположних свобод.

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП ВС про обов’язковість надання іншого житла при виселенні з предмета іпотеку у разі як судового, так і позасудового звернення стягнення та дії мораторію на виселення під час дії воєнного стану

Справа № 361/4481/19

Велика палата зазначила, що загальне правило про неможливість виселення громадян без надання іншого постійного житлового приміщення, передбачене частиною другою статті 109 ЖК УРСР, стосується не тільки випадків виселення мешканців при зверненні стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку, а й у разі виселення мешканців при зверненні стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку, коли мешканці відмовляються добровільно звільняти житлове приміщення, тобто не досягнуто згоди щодо виселення між новим власником і попереднім власником чи наймачами житлового приміщення.

А тому в разі якщо іпотечне майно було набуто не за кредитні кошти і на нього звертається стягнення в позасудовому порядку та якщо мешканці відмовляються добровільно звільняти житлове приміщення, то виселення цих осіб повинне відбуватися на підставі рішення суду в порядку статті 40 Закону № 898-IV та частин першої – третьої статті 109 ЖК УРСР, тобто з наданням іншого постійного житлового приміщення.

Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого постійного житлового приміщення при зверненні стягнення на житлове приміщення, що було придбане громадянином за рахунок кредиту (позики), повернення якого забезпечене іпотекою відповідного житлового приміщення. У цьому випадку виселення громадян проводиться у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 109 ЖК УРСР, тобто з наданням цим громадянам житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання відповідно до статті 132-2 цього Кодексу.

Постанова ВП ВС щодо встановлення моменту переходу права власності на рухоме майно де його реєстрація компетентним органом не є визначальною

Справа № 911/1278/20

Чергове ганебне рішення незаконно зареєстрованого Верховного суду та його Великої палати. Суд дуже гнучко підійшов до питання захисту інтересів банкірів. Не дивлячись на оплату за рухоме майно ще у 2016 році, відсутність можливості його зареєструвати у зв’язку з діями держави, встановлення відсутності у законі імперативного визначення переходу права власності виключно з моменту реєстрації, оренди цього майна та справедливих очікувань та впевненості у праві власності на нього суд чомусь визначив що такий покупець є недобросовісним.

На мій погляд, саме господарська юрисдикція демонструє найбільш зухвале знущання з прав громадян в Україні.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Огляд судової практики ВС-ККС за лютий 2023 року

В огляді відображено найважливіші правові позиції та висновки з кримінального і кримінального процесуального права, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків слід виокремити такі.

У сфері кримінального права:

✅ акцентовано на тому, що здійснюючи перекваліфікацію дій обвинуваченого з п. 14 ч. 2 ст. 115 на ч. 1 ст. 115 КК України, суди першої та апеляційної інстанцій, які виходили з того, що в діях обвинуваченого, який вчинив убивство потерпілого, відсутній мотив расової, національної чи релігійної нетерпимості, не взяли до уваги, що обвинувачений прагнув продемонструвати людську неповноцінність потерпілого через його належність до конкретної національності та внаслідок цього виявив своє упереджене ставлення до нього, поєднане з національною нетерпимістю.

У сфері кримінального процесуального права:

✅ констатовано, що одночасна участь у кримінальному провадженні адвоката як захисника обвинуваченого та як представника цивільного відповідача не є порушенням права на захист і не викликає конфлікту інтересів, якщо обвинувачений не є цивільним відповідачем з огляду на різний інтерес та мету цих суб’єктів у кримінальному провадженні, а також відсутність заперечень учасників кримінального провадження проти такого представництва;

✅ визначено, що питання, які випливають із розгляду справи, у тому числі й щодо зарахування строку попереднього ув’язнення у строк покарання, мають вирішуватися апеляційним судом при постановленні ухвали, а прийняття апеляційним судом двох ухвал про зарахування різних періодів попереднього ув’язнення у строк відбування покарання у виді позбавлення волі не відповідає вимогам КПК України.

Огляд рішень ЄСПЛ за лютий 2023 року

Цей огляд, окрім іншого, містить рішення Великої Палати ЄСПЛ у справі HALET v. Luxembourg щодо порушення права на свободу вираження поглядів заявника, захищеного ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Згідно з обставинами цієї справи працівник приватної компанії передав на публікацію в ЗМІ конфіденційні документи, захищені професійною таємницею. Велика Палата ЄСПЛ не вбачила порушення в його діях, оскільки суспільний інтерес до обговорення питань, які містили ці документи, зокрема питання щодо ухилення від сплати податків мультинаціональними компаніями, та право заявника на поширення інформації переважили негативні наслідки, яких зазнала компанія-роботодавець унаслідок таких дій заявника.

Також у лютому ЄСПЛ розглянув, серед іншого, дві справи за ст. 2 Конвенції (ELVAN v. Türkiye і HUBERT NOWAK v. Poland), яка захищає право особи на життя та імпліцитно передбачає позитивні зобов’язання держави, що йому кореспондують. У першому з рішень ЄСПЛ розглянув відповідні зобов’язання в контексті позбавлення особи життя агентами держави під час нібито вчинення правомірних дій із придушення заворушень. Натомість у другій справі йшлося про оцінку в конкретному випадку підходу до надання медичної допомоги постраждалому в аварії.

Варта ознайомлення і справа CATANĂ v. the Republic of Moldova, розглянута ЄСПЛ 21 лютого 2023 року. Вона стосувалася скарги заявниці – судді – за ст. 6 Конвенції на те, що уповноважені державні органи не змогли розглянути дисциплінарне провадження проти неї незалежно та неупереджено і що перегляд Верховним судом відповідних рішень не був належним. Скаргу заявниця обґрунтовувала, зокрема, тим, що у складі органу, який розглядав дисциплінарне провадження, були троє членів ex officio: Міністр юстиції, Генеральний прокурор та Голова Верховного суду. Міністр юстиції був представником виконавчої гілки влади і своєю участю порушував принцип поділу влади між виконавчою та судовою гілками, а Генеральний прокурор, серед іншого, особисто ініціював провадження щодо заявниці. ЄСПЛ у своєму рішенні ще раз нагадав вимоги до поняття «справедливий суд» і констатував порушення з боку держави через їх недотримання.

Завідомо незаконне рішення ВС-КАС про відмову у перетині кордону у разі зняття з військового обліку

Справа № 600/2520/22-а

Дуже боляче дивитись на такі рішення, які обгрунтовані виключно посиланням на те, що позивач помилково сприймає прямі норми Закону та Конституції України при цьому не зазначено ні правової норми, ні закону який би забороняв перетинати чоловікам кордон під час дії воєнного стану. Які саме документи повинні бути для такої особи відповідь Верховний суд не надає. Таким чином, на мою думку, Верховний суд продемонстрував відсутність в Україні можливості захистити свої права, якщо це суперечить уявленню чиновників про право та їх бажанням.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

‼ Не забудьте приєднатися до наших каналів з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.

• в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравца
• в Viber: Правники, адвокати, судді
• в Telegram:
  • Персональний канал Ростислава Кравця;
  • Група «Правники, адвокати, судді»;
  • Група «Адвокати України»;
  • Канал АО «Кравець і партнери»;
  • Канал Профспілки «Українська незалежна фундація правників»
• в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
• в Tumblr: Правові позиції Верховного суду
• в Reddit: Правники, адвокати, судді
• та в Instagram:АО «Кравець і партнери»

‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.

Також раджу звернути увагу на:

Таблиця строків позовної давності

Ставки судового збору з 01.01.2023