Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 11 по 17 листопада 2023 року

З огляду на останні постанови випадкових людей, складається враження, що каса відкрита. Кожна з постанов це фактично виправдання чому рішення приймаються не на підставі Закону, а на підставі раніше неправильно сформованого сприйняття Закону, що визнається, але з огляду, що це було не так давно, то так швидко змінювати практику буде підозріло. Тобто помилки ніхто не поспішає виправляти, щоб не виглядати підозрілими. Ну і чергова вибіркова позиція про безграмотних прокурорів та суд сам “знає закон” в чергове довела випадковість людей, що приймають такі ганебні рішення.

Також в огляд увійшла вибіркова практика ЄСПЛ, ВС-ККС, позиції щодо оподаткування та публічної фінансової політики та цікава постанова КАС щодо стягнення депозиту й багато іншого.

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП ВС про нікчемність пунктів договору які скасовують або обмежують відповідальність та позовну давність у разі недоліків товару

Справа № 910/18489/20

Письменник бульварних романів та володар нагороди Золота малина, вирішив вже писати за господарську юрисдикцію і продовжити знущання над здоровим глуздом й прямими нормами Закону підриваючи довіру суспільства до суду. Він так з п’ять років і не зрозумів, що в рішенні треба зазначати Позивач і Відповідач, а не вигадувати їм власні назви.

В цьому рішенні він не зміг навіть сформулювати правові висновки, однак за допомогою друзів та поплічників Князєва написав те, за що ймовірно було оплачено. По суті самого спору та відповідей на питання які він сам вигадав зазначено:

5.1. Чи можуть сторони у договорі передбачити умови, за яких скасовується чи обмежується відповідальність постачальника (продавця) за умисне порушення зобов’язання? Вирішила, що такі умови окремих пунктів договору поставки, який уклали сторони спору, є нікчемними згідно з частиною третьою статті 614 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).

5.2. Яку позовну давність слід застосовувати у господарських відносинах до вимог у зв’язку з недоліками проданого товару, які виявлені в межах гарантійного строку? Виснувала, що у господарських відносинах позовна давність за вимогами щодо виявлення прихованих недоліків товару, на який встановлений гарантійний строк, становить один рік (стаття 681 ЦК України), а за позовами щодо виявлення явних недоліків таких товарів – шість місяців (частина восьма статті 269 ГК України).

Завідомо незаконна постанова ВП ВС про неможливість виправити власну помилку, що була допущена і повернути господарську юрисдикцію при розгляді податкових спорів у справах про банкрутство

Справа № 908/129/22 (908/1333/22)

Постанова яка доводить повну неспроможність випадкових людей та і самої ВП ВС здійснювати правосуддя. Дуже цікаво та смішно, не говорячи вже про цинізм, виглядає висновок, що суди попередніх інстанцій, розглядаючи справу у 2022 році не врахували зміну позиції ВП ВС у 2023 році.

Тому ще раз нагадую всім суддям. Рішення ВП ВС не є джерелом права, а є виключно короткочасним сприйняттям реальності випадковими людьми в залежності від погодних умов і розташування зірок у космосі.

На виправдання помилкової позиції і збереження адміністративної юрисдикції при розгляді спорів з податковою у справах про банкрутство, випадкові люди зазначили:

96. Ураховуючи викладене, відступ протягом незначного проміжку часу від висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.04.2023 у справі № 320/12137/20, з урахуванням того, що не відбулися зміни в законодавстві, не змінився порядок врегулювання спірних правовідносин, не виявлено ані застарілості правового підходу щодо визначення юрисдикції подібних спорів, ані неефективності такого підходу внаслідок змін у правовому регулюванні, ані будь-яких вад попереднього судового рішення, не сприятиме єдності судової практики, правовій визначеності та передбачуваності стосовно вирішення спірних ситуацій для учасників справи, а Велика Палата Верховного Суду може стати джерелом цієї правової невизначеності, що послабить довіру громадськості до судової системи.

До речі, тут ВП ВС дійшла того, що вказала апеляційному адмінсуду поновити строки для розгляду апеляційної скарги на відмову у відкритті провадження. Цікаво буде, якщо відмовлять.

Постанова ВП ВС про можливість суду який “знає закон” в залежності від справи змінювати предмет позову та право прокурора за день до подачі позову попередити орган в інтересах якого він звертається про витребування майна

Справа № 607/15052/16-ц

Поплічник Князєва, а більш ймовірно хтось інший під його прізвищем, підготував черговий “шедевр”. Випадкові люди перетворюють суд на якесь шоу з назвою – вгадай предмет позову. Вгадування відбувається виключно після розгляду по суті, а розумний строк в один день може бути таким визнано з огляду на обставини справи.

Суд зазначив:

11.16. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») суд самостійно здійснює пошук і застосовує норми права для вирішення спору безвідносно до посилань сторін, але залежно від установлених обставин справи. Суд виявляє активну роль, самостійно надаючи юридичну кваліфікацію спірним правовідносинам, обираючи та застосовуючи до них належні норми права після повного та всебічного з’ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх позовних вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими у судовому засіданні. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходить відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній та резолютивній частинах. Отже, обов’язок надати юридичну кваліфікацію відносинам сторін спору, виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яку юридичну норму слід застосувати для вирішення спору, виконує саме суд (близькі за змістом висновки Велика Палата Верховного Суду сформулювала у постановах від 15 червня 2021 року у справі № 904/5726/19 (пункти 6.56-6.58), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (провадження № 14-206цс21, пункт 9.58)). З огляду на вказане Велика Палата Верховного Суду не зв’язана посиланнями на норми права, зазначеними у позовній заяві та в інших письмових заявах учасників справи.

11.17. У даному випадку мала місце помилкова з огляду на обставини справи юридична кваліфікація позивачем і судами першої й апеляційної інстанцій позовної вимоги про витребування спірного приміщення на підставі статті 388 ЦК України, оскільки ОСОБА1 не можна вважати добросовісним набувачем цього майна. Вказане передбачає захист права власності територіальної громади шляхом витребування нежитлового приміщення із застосуванням припису статті 387 ЦК України.

11.18. Щодо зміни площі нежитлового приміщення Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне зазначити, що суди надали повну та належну оцінку наявним у справі доказам і висновку експерта №7246/7247/7250/7251/18-21 від 29 серпня 2019 року та дійшли обґрунтованого висновку, що реконструкція спірного приміщення не призвела до зміни несучих стін та конструктивних елементів приміщення. Тому нежитлове приміщення є існуючим індивідуально визначеним об’єктом нерухомості зі зміненими внутрішніми параметрами, тобто не є новоствореним об’єктом нерухомого майна, і підлягає витребуванню на користь його законного власника – територіальної громади м. Тернополя в особі Тернопільської міської ради з володіння ОСОБА1.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Огляд судової практики ВС-ККС за вересень 2023 року

В огляді відображено найважливіші правові позиції та висновки з кримінального і кримінального процесуального права, що містяться в постановах ККС ВС, ухвалених у вересні 2023 року, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків необхідно виокремити такі.

У сфері кримінального права:

– встановлено, що вирішуючи питання про те, чи перебувала особа, яка спричинила смерть потерпілому, в стані необхідної оборони, якщо експерт не зміг установити точний час смерті потерпілого, суд має враховувати вимоги ч. 4 ст. 17 КПК України та виходити з такого часу смерті, який є найбільш сприятливим для засудженої особи;

– акцентовано на тому, що батько трьох дітей, який не сплачував аліменти упродовж тривалого часу на їх утримання, мотивуючи це тим, що він не може працевлаштуватися за кордоном у зв’язку з обмеженням права чоловіків на виїзд за межі території України, вчинив злісне невиконання особою свого обов’язку зі сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (ст. 164 КК України).

У сфері кримінального процесуального права:

– констатовано, що слідчий, прокурор не зобов’язані забезпечувати присутність захисника під час проведення обшуку житла, участь якого під час проведення цієї слідчої дії не є обов’язковою, однак слідчий, прокурор не має права заборонити учасникам обшуку користуватися правовою допомогою адвоката або представника та зобов’язаний допустити такого адвоката або представника до обшуку на будь-якому етапі його проведення;

– встановлено, що подання апеляційної скарги в межах неправильно роз’ясненого суддею строку на апеляційне оскарження судового рішення не свідчить про недотримання особою процесуально визначеного строку оскарження.

Упродовж вересня 2023 року ККС ВС висловлював також інші, не менш актуальні правові позиції, які висвітлено в огляді судової практики.

Тематичний огляд ключових позицій ВС щодо оподаткування та публічної фінансової політики з 2018 по 07.2023

Це видання містить висновки, сформульовані у вирішених по суті справах Великою Палатою ВС, об’єднаною палатою Касаційного адміністративного суду та судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів, за весь період функціонування Верховного Суду.

Питання, пов’язані з оподаткуванням в Україні, стали предметом судового розгляду в умовах проведення АТО, ООС та під час воєнного стану. Аналітичний матеріал висвітлює актуальну судову практику ВС щодо оподаткування доходу, зокрема:

✅єдиного соціального внеску;

✅рентної плати за користування надрами для видобування природного газу.

Дайджест судової практики ВП ВС за вересень-жовтень 2023 року

Серед них – позиції щодо:

– умов компенсації державою за примусове відчужене (мобілізоване) майно громадян на користь ЗСУ;

– можливості звернення фізичної особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний КЕП;

– критеріїв віднесення посадових осіб до працівників правоохоронних органів при застосуванні ст. 365 КК України;

– порядку повернення платникові суми адміністративно-господарського штрафу, постанову про застосування якого скасував адміністративний суд;

– порядку припинення повноважень директора товариства за його ініціативою;

– неможливості набуття з комунальної власності у приватну пам’ятки культурної спадщини в період дії заборони, встановленої Законом України «Про тимчасову заборону приватизації пам’яток культурної спадщини»;

– майнового характеру позовної вимоги про визнання права іпотекодержателя та визначення розміру судового збору за подання відповідного позову.

Огляд рішень ЄСПЛ за серпень – вересень 2023 року

У цьому виданні містяться, зокрема, такі рішення.

26 вересня 2023 року Велика Палата ЄСПЛ розглянула справу YÜKSEL YALÇINKAYA v. Türkiye (№ 15669/20). Ця справа стосувалася засудженого у кримінальному провадженні колишнього вчителя за членство у збройній терористичній організації, яку влада Туреччини вважала причетною до спроби державного перевороту 15 липня 2016 року. Така причетність була інкримінована вирішальною мірою з огляду на сам лише факт використання засудженим мобільного застосунку для обміну повідомленнями ByLock, який нібито використовували тільки члени цієї терористичної організації.

ЄСПЛ констатував у цій справі порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий суд) через несправедливість кримінального провадження щодо заявника, адже він не мав змоги оспорити докази та заперечити їх використання; ст. 7 Конвенції (ніякого покарання без закону) – у зв’язку з широким тлумаченням закону в тому, що використання мобільного застосунку ByLock є рівноцінним свідомому та добровільному членству в терористичній організації, без з’ясування інших обставин справи, зокрема наявності всіх елементів складу правопорушення, та ст. 11 Конвенції (свобода зібрань та об’єднання) – через нез’ясування судами того, чи було членство заявника в профспілці та асоціації вчителів таким, що пов’язане із закликом до насильства або запереченням основ демократичного суспільства. ЄСПЛ наголосив і на потребі держави-відповідача розв’язати системну проблему в підході судів до використання мобільного застосунку ByLock й зауважив про наявність на розгляді ЄСПЛ приблизно 8000 подібних заяв.

У справі VLASENKO v. Ukraine (№ 46427/19) ЄСПЛ визнав неприйнятною скаргу заявниці за ст. 8 Конвенції, в якій вона стверджувала, що суди незаконно та свавільно прийняли рішення про визначення місця проживання її неповнолітніх дітей разом з їхнім батьком. Загалом ЄСПЛ зазначив, що суди ґрунтували свої рішення на всебічному аналізі всіх відповідних аспектів спору і на доказах, які містили звіти психологів, спеціалізованих служб, органів влади та школи, в якій навчалися діти, а також аргументи обох сторін. Висновок національних судів про те, що проживання дітей з батьком було необхідне для їхнього загального розвитку, не був явно необґрунтованим або свавільним і, як видно з рішення, ґрунтувався на вагомих підставах, що стосуються переважно повідомлень про досить обмежену позакласну діяльність дітей і перешкоджання заявницею участі батька дітей у їхньому вихованні. Крім того, ЄСПЛ зауважив, що рішеннями судів не було суттєво обмежено заявницю в її стосунках із дітьми, а також не було обмежено її прав доступу до дітей чи батьківських прав. Тому ознак порушення ст. 8 Конвенції у справі заявниці не було.

Постанова КАС про залишення в силі рішення Печерського суду щодо стягнення з Приватбанку 3% річних з суми неповернутого депозиту

Справа № 757/8562/22-ц

Це чергова наша справа про стягнення депозиту з Приватбанку, який перевів всі свої обов’язки за депозитними договорами на ТОВ “ФК “Фінілон” без погодження зі вкладником.

Єдине шкода, що судді свавільно трактують норми Закону України Про захист прав споживачів і не хочуть стягувати з порушників 3 % за кожен день прострочення повернення депозиту чим надають можливість банкам зловживати своїми правами та ігнорувати практично безкарно права своїх клієнтів.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

‼ Не забудьте приєднатися до наших каналів з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.

• в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравця
• в Viber: Правники, адвокати, судді
• в Telegram:
  • Персональний канал Ростислава Кравця;
  • Група «Правники, адвокати, судді»;
  • Група «Адвокати України»;
  • Канал АО «Кравець і партнери»;
  • Канал Профспілки «Українська незалежна фундація правників»
• в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
• в Tumblr:Правові позиції Верховного суду
• в Reddit: Правники, адвокати, судді
• та в Instagram:АО «Кравець і партнери»

‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.

Також раджу звернути увагу на:

Таблиця строків позовної давності

Ставки судового збору з 01.01.2023