Дії адвоката при звільненні посадових осіб: поради та правила

Незважаючи на те, що похідний позов є одним із дієвих та ефективних механізмів захисту прав учасника/засновника юридичної особи під час стягнення збитків з посадових осіб його успішність буде залежати від дій та доказування адвоката у справі. Про це пише Вища школа адвокатури НААУ.

На сьогодні судова практика з цього питання не містить великої кількості судових рішень та напрацьованих позицій, однак можна виокремити деякі аспекти, які слід враховувати під час розгляду таких справ. Про це повідомляє АНТИРЕЙД з посиланням на «ADVOKAT POST».

У першу чергу, слід правильно ідентифікувати особу, яка буде звертатися із позовом. Пунктом 12, ч.1 ст. 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах.

Буквальний аналіз вказаної норми свідчить, що позивачем у таких справах може бути або юридична особа, або власник (учасник, акціонер) юридичної особи. Однак, з аналізу судової практики слідує, що належним позивачем у даних справах є саме власник (учасник, акціонер) юридичної особи, який володіє часткою 10 і більше відсотків статутного капіталу підприємства (див. Постанову ВП ВС від 14.04.2019 року у справі №910/12217/19).

По-друге, як вже було зазначено вище, такі спори підлягають розгляду у порядку господарського судочинства. Тому, у позовних заявах слід окремо описувати розділ щодо підвідомчості спору, з метою уникнення випадків помилкового закриття провадження у справі (див. постанову ВП ВС від 11.12.2019 року у справі №638/15118/16-ц, постанова ВП ВС від 22.10.2019 року у справі №Б15/101-08).

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

По-третє, визначаючи певну особу відповідачем у справі, слід здійснити перевірку повноважень такої посадової особи, згідно чинного законодавства, установчих та внутрішніх документів юридичної особи. Крім того, слід перевірити, чи може бути така особа віднесена до категорії посадових осіб.

Оскільки, наявність певних обов’язків щодо вчинення чи не вчинення певних дій, дозволить чітко ідентифікувати наявність основних складових цивільно-правової відповідальності.

По-четверте, подаючи похідний позов слід детально описати наявність усіх складових цивільно-правової відповідальності посадової особи, зокрема, як це зроблено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 року у справі №910/20261/16. Тому, при підготовці похідного позову, необхідно акцентувати увагу на наявності усіх складових цивільно-правової відповідальності та надавати усі можливі докази на підтвердження вказаних обставин.

По-п’яте, це процес доказування. За загальним правилом, обов’язок доказування у таких справах лежить на позивачі. Крім того, слід також враховувати положення ст. 79 ГПК України (вірогідність доказів), відповідно до якої наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Так, засобами доказування у таких справах можуть бути: установчі та/або внутрішні документи юридичної особи (статут, інструкції, протоколи, рішення, накази та ін), висновки експертів, аудиторів, судові експертизи щодо визначення розміру шкоди або збитків.

Враховуючи вищенаведене можна запропонувати алгоритм дій адвоката під час підготовки похідного позову:

1) Ідентифікація позивача у справі (власник, який володіє 10 і більше відсотками у статутному капіталі юридичної особи);

2) Аргументація підвідомчості спору судам господарської юрисдикції. Позовна заява подається до господарського суду за місцезнаходженням юридичної особи;

3) Визначення відповідача у справі (посадова особа юридичної особи) із перевіркою відповідних повноважень за установчими та внутрішніми документами юридичної особи;

4) Встановлення в діях посадової особи наявності усіх елементів цивільно-правової відповідальності (протиправна поведінка (дія чи бездіяльність); наявність шкоди (втрати, упущена вигода, прямі збитки); причинно-наслідковий зв’язок між шкодою та поведінкою; 4) вина особи, яка заподіяла шкоду);

5) Опис усіх елементів цивільно-правової відповідальності посадової особи у тексті позовної заяви (див. Постанову ВП ВС від 26.11.2019 року у справі №910/20261/16);

6) Формування доказової бази щодо кожного складу цивільно-правової відповідальності (зокрема установчі та/або внутрішні документи юридичної особи (статут, інструкції, протоколи, рішення, накази та ін), висновки експертів, аудиторів, судові експертизи щодо визначення розміру шкоди або збитків).

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Дотримання вказаних рекомендацій із урахуванням судової практики дозволить подати до суду належний та обґрунтований похідний позов із подальшою перспективою отримання позитивного результату.

Джерело: Розірвання трудових договорів (контрактів): стратегія захисту / В. В. Поліщук, К. В. Цвєткова, Г. О. Лисенко, Л. С. Звєрєва, Д. М. Навроцький, М. В. Панченко, Т. В. Матова. Х.: Фактор-Медіа, 2021. 112 с.