Генеральна Асамблея обрала 14 нових членів Ради ООН з прав людини

Бразилія, Судан і Венесуела – в числі 14 новообраних членів Ради ООН з прав людини.Кандидати висуваються від регіональних груп, але найчастіше їм доводиться конкурувати між собою. Рада стежить за дотриманням прав людини в усьому світі. Держави, які є її членами, самі зобов’язані дотримуватися міжнародних стандартів у цій галузі.

Голосування з виборів 14 нових членів Ради з прав людини пройшло 17 жовтня у Генеральній Асамблеї ООН. На два місця від групи східноєвропейських держав претендували Вірменія, Молдова і Польща, але Молдова не набрала потрібної кількості голосів.

Німеччина і Нідерланди представлятимуть у Раді Західну Європу, а чотири вакантні місця групи африканських держав займуть Лівія, Мавританія, Намібія і Судан. Серед африканців і держав Західної Європи конкуренції не було – вони змогли домовитися в рамках своїх регіональних груп.

Від Азії на чотири місця в Раді претендували п’ять держав: Індонезія, Ірак, Японія, Маршаллові острови і Республіка Корея. У підсумку Ірак на один голос програв Маршалловим островам.

За два місця від Латинської Америки і Карибського басейну спочатку претендували Бразилія і Венесуела, кандидатура Коста-Ріки виникла пізніше, але до Ради не пройшла, набравши лише 76 голосів. За її конкурентів проголосували, відповідно, 153 і 105 держав.

Рада ООН з прав людини була створена в 2005 році, замінивши однойменну Комісію.

У складі Ради – 47 держав. У групи східноєвропейських держав у цьому органі 6 місць. У Азії і Африки – по 13, у Латинської Америки – 8 і у групи, що об’єднує західноєвропейські держави, США, Канаду та Ізраїль, – 7 місць. У даний час Східну Європу в Раді представляють Болгарія, Хорватія, Чехія, Угорщина, Словаччина і Україна. Вірменія і Польща в наступному році замінять Угорщину і Болгарію.

Влітку 2018 року США оголосили про своє рішення відмовитися від членства в Раді ООН з прав людини. Вашингтон заявив, що приводом для такого рішення стали нещодавні резолюції Ради, які засуджують дії Ізраїлю на окупованих палестинських територіях.

Члени Ради обираються на три роки – більшістю голосів делегатів Генеральної Асамблеї шляхом прямого таємного голосування. Вони не мають права на негайне переобрання після двох наступних один за одним строків повноважень. Вони зобов’язані дотримуватися високих стандартів захисту прав людини. Якщо держави, що входять до складу Ради, будуть викриті в масовому і систематичному порушенні прав людини, то їх членство в Раді може бути припинене – за умови, що таке рішення приймуть дві третини членів Генасамблеї.

Рада з прав людини є органом Генеральної Асамблеї ООН. Вона збирається регулярно, не менше трьох разів на рік. Одна з цих сесій є основною і триває десять тижнів. Рада може проводити спеціальні надзвичайні сесії на вимогу однієї третини її членів, у тому числі, для розгляду тривожних ситуацій з правами людини в окремих державах. Вона також може засновувати незалежні комісії для розслідування грубих порушень прав людини. Одна з таких комісій, наприклад, збирає факти по Сирії, ще одна вивчає ситуацію в М’янмі.

Стежити за ситуацією з правами людини в усьому світі Раді допомагають також незалежні експерти та робочі групи. В рамках Ради була створена Робоча група з універсального періодичного огляду. Це нововведення, схвалене Генеральною Асамблеєю в 2006 році, без перебільшення, відкрило нову главу в сфері захисту прав людини. «Універсальний огляд» дає можливість перевірити стан з правами людини в усіх без винятку державах-членах ООН.