Як захистити українських власників від захоплення житла окупантами

Армія росії не тільки щоденно обстрілює українські населені пункти, а й захоплює помешкання мирних громадян. Що робити законному власнику, якщо його житло привласнили загарбники, розповів юрист Регіонального центру прав людини Микита Петровець. Про це повідомляє Центр журналістських розслідувань.

Про це повідомляє АНТИРЕЙД з посиланням на «the page».

Задокументувати злочин окупантів

Для підтвердження злочину, який скоїли окупанти, постраждалим варто:

• зібрати акти про позбавлення власності;
• архівувати інформацію з відкритих джерел: посилання на публікації в мережі, фото та відео, на яких видно окупантів в оселі або біля неї;
• опитати та зберегти контакти свідків-сусідів.

Звернення постраждалих до правоохоронців

З усією зібраною інформацією потрібно звернутися із заявою до українських правоохоронців, Регіонального центру прав людини або іншої української правозахисної організації. Там мають допомогти в зібранні доказів та підготовці звернення до Міжнародного кримінального суду або Комітету ООН із прав людини.
«Ви можете самостійно повідомити в Міжнародний кримінальний суд. Але буде краще, якщо правозахисна організація збере декілька таких випадків. МКС зручніше досліджувати, коли є певний масштаб і систематичність таких дій, а не поодинокі факти», – заявив юрист.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Чому варто звернутися й до уряду країни-агресорки?

Власникам житла, які перебувають на тимчасово окупованій території, радять повідомити про своє право власності окупаційній адміністрації. Це потрібно для того, щоб вони не визнали житло таким, що не належить нікому.

Якщо власник евакуювався на підконтрольну Україні територію, то потрібно оформити електронне звернення до російського уряду та слідчого комітету рф про належність майна. Вони мають передати звернення за належністю.

Звісно, ефективність подібних звернень досить сумнівна, але в такий спосіб можна хоча б спробувати запобігти злочину. Такі кроки мають велике значення під час подальших звернень до Європейського суду з прав людини чи Комітету ООН із прав людини. Завдяки їм постраждала людина може довести, що вона справді намагалася використати всі засоби захисту.