«Імператор голий»: Репутація Путіна постраждала внаслідок конфлікту з Пригожиним

Заколот Євгена Пригожина і те, як було вирішено конфлікт, стали приниженням для російського диктатора Володимира Путіна і можуть призвести до початку розвалу путінської системи влади, впевнені західні аналітики. Пригожина невдалий бунт може зробити народним героєм, вважають спостерігачі.

Так, оглядач Bloomberg Леонід Бершидський вважає, що оголосивши свій “Марш справедливості”, Пригожин відкрито поставив під сумнів мотиви нападу росії на Україну. «Відсутність народного обурення з приводу заколоту під час контрнаступу ворога стала незаперечним доказом того, що серця росіян не за братовбивче вторгнення в Україну. Це також показало втому росії від Путіна. Незважаючи на те, що Пригожин не переміг, його анархічний заколот продемонстрував крихкість режиму всім, хто хотів би цим скористатися. Імператор голий», — пише Бершидський, наголошуючи, що рано чи пізно хтось спробує посісти місце Путіна. Про це повідомляє АНТИРЕЙД з посиланням на «ИнфоРезист».

Про те, що заколот показав слабкість Путіна, пише і журналіст The New York Times Антон Трояновський: «Безпосередню загрозу було запобігло. Але в процесі Путін втратив більше, ніж свою репутацію гаранта стабільності: той факт, що Пригожин та його сили не були покарані, підірвав репутацію Путіна як рішучого лідера, який не зазнає нелояльності». Про це говорять і багато інших спостерігачів: і західні, такі як держсекретар США Ентоні Блінкен, і російські, такі як прокремлівський політолог Сергій Марков.

«Звичайно, це величезне приниження Путіна. Це очевидно, — сказав у розмові з Financial Times російський олігарх, знайомий із Путіним із 1990-х років. — Тисячі людей без жодного опору їдуть із Ростова мало не до Москви, і ніхто нічого не може зробити. Тоді Путін оголосив, що вони будуть покарані, і вони не були покарані. Це безперечно ознака слабкості».

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

«Нанесена владі Путіна рана є глибокою, але наскільки глибокою — зараз важко оцінити. …Путін все ще може спробувати приховати цей ганебний момент, ескалюючи жорстокість росії в Україні. Але дві речі здаються певними. По-перше, Путін отримав величезний політичний удар, і він вижив, уклавши угоди як із Пригожиним, так і зі своїми підлеглими у Кремлі, що у будь-якому разі стало приниженням. І по-друге, Пригожин змінив політичний дискурс росії навколо війни Путіна в Україні», — розвиває тему кризи влади Путіна колумніст The Atlantic Том Ніколс.

«Він і його режим ніколи не оговтаються. … Колосальний провал Путіна в Україні цілком може стати початком кінця путінізму. Нещодавня поведінка російського президента говорить про те, що навіть він може розуміти цей факт», – вважає колишній посол США в Росії Майкл Макфол.

Колишній американський військовий Елліот Акерман у The Atlantic пише, що заколот Пригожина може позбавити Росію найефективніших підрозділів, які брали участь у війні: «Протягом одних вихідних Пригожин і Путін спільно зробили те, чого українські військові та їхні союзники НАТО не змогли досягти за 18 місяців війни: вони вивели єдину ефективну силу росії із поля бою». «Втрата групи Вагнера означає, що Путіну доведеться повністю покладатися в Україні на російських військових. Це знижує його здатність убезпечувати російське населення від витрат війни», — пише він, зазначаючи, що в росії через це менше можливостей досягти виснаження України та її союзників.

Багато аналітиків порівнюють заколот Пригожина із повстанням Омеляна Пугачова, відзначаючи його приреченість на невдачу. “Їм достатньо стати царями на день, прожити вільно, а не підкорятися будь-якій владі”, – пише Бершидський. “Його легенда породила іменник “пугачовщина” для позначення схильності росіян до безглуздого, приреченого бунту”, – пише Сергій Шмеман відзначаючи, що Путін, незважаючи на домовленість, навряд чи залишить Пригожина без покарання. «Хоч би якою була його доля, Пригожин навряд чи буде забутий. … Історія російських повстань має тенденцію робити з бунтівників героїв, хоч би якими вони не були», — продовжує він.

Колумніст Bloomberg Андреас Клут називає «когнітивним дисонансом» та «приниженням Путіна» роль Лукашенка у вирішенні конфлікту. «В останні роки… Лукашенко виглядав міньйоном Кремля. Тепер ролі змінилися», – пише він.