Юристи повідомляють, що Юросіб не будуть штрафуватися за порушення мобілізаційних правил

Інформація про запроваджену для юридичних осіб адміністративну відповідальність та штрафи за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, не повною мірою відповідає дійсності.

Про це заявив радник «DGRAVITY LEGAL» Нікіта Зіновʼєв, коментуючи поширену багатьма медіа інформацію у звʼязку із ухваленням 9.05.2024 закону «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за військові правопорушення». Про це повідомляє АНТИРЕЙД з посиланням на «Закон і Бізнес».

Нагадаємо, цим законом (прийнятий на базі проекту №10379) ст.2101 («Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію») КпАП викладено у новій редакції. І, крім суттєвого збільшення санкцій, було змінено редакцію щодо субʼєктів правопорушення.

Так, наразі штрафи накладаються на громадян від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів і на посадових осіб — від 200 до 300 н.м.д.г.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

У разі підписання закону Президентом диспозиція та санкція ст. 2101 виглядатимуть таким чином:

«Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію –

тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об’єднань – від однієї тисячі до однієї тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

Таке уточнення редакції норми КпАП окремі засоби масової інформації подали як запровадження адміністративної відповідальності для юридичних осіб.

«Насправді КпАП, його процедурні норми, взагалі не передбачають можливості притягнення юридичних осіб до відповідальності, — пояснив Н.Зіновʼєв. — Конструкція норми побудована таким чином, що, як і раніше, у ній йдеться лише про посадових осіб. Законодавець лише уточнив, що санкція може накладатися як на посадових осіб органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, так і на посадових осіб юридичних осіб та громадських об’єднань».

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Аби пояснити, про кого саме йдеться, юрист послався на ч.3 ст.65 Господарського кодексу, згідно з якою керівник підприємства (одноосібний виконавчий орган), головний бухгалтер, голова та члени наглядової ради (у разі її утворення), голова та члени колегіального виконавчого органу підприємства є посадовими особами такого підприємства. Статутом підприємства посадовими особами підприємства можуть бути визнані й інші особи. Посадові особи підприємства мають обов’язки перед підприємством, передбачені законом, зокрема щодо належного, добросовісного та ефективного управління підприємством (фідуціарні обов’язки). В частині розуміння переліку посадових осіб публічного права, він також порадив орієнтуватися на відповідні розʼяснення НАЗК.

«Зрозуміло, що саме так має тлумачитися нова редакція ст.2101 КпАП. Але, зважаючи на рівень юридичної обізнаності та правосвідомості українських чиновників, не можна виключати спроб викривленого застосування відповідальності, зокрема, до і підприємств. Утім, за українськими традиціями, суди згодом мають розставити усе на свої місця», — резюмував Н.Зіновʼєв.