Кібератаки російських хакерів на правоохоронців, які розслідують воєнні злочини РФ

Росіяни, які працюють у закордонних, внутрішніх і військових розвідувальних службах РФ, активізували кампанії з цифрового вторгнення і атакують Генпрокуратуру й інші правоохоронні органи, розповів очільник Держспецзв’язку.
Про це очільник Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України Юрій Щиголь розповів у інтерв’ю агентству Reuters. Ідеться про хакерів, які працюють у російських закордонних, внутрішніх і військових розвідувальних службах. Усі вони активізували кампанії з цифрового вторгнення, націлені як на Генеральну прокуратуру України, так і на відомства, що документують воєнні злочини. Про це повідомляє АНТИРЕЙД з посиланням на «Права людини в Україні».

“Відбулася зміна напрямку: від акценту на енергетичних об’єктах — до правоохоронних органів, які раніше не так часто ставали об’єктами нападів. Цей зсув у бік судів, прокуратури й правоохоронних органів свідчить, що хакери збирають докази про російські воєнні злочини в Україні”, — розказав очільник Держспецзв’язку журналістам.

Юрій Щиголь наголосив, що таким чином росіяни намагаються відстежувати розслідування злочинів, які російські військові скоїли під час російської війни в Україні.
Наразі в базі даних глобальної ініціативи “Трибунал для Путіна” (T4P) зафіксовано понад 52 тисячі злочинів, які могли скоїти представники РФ в Україні. База даних T4P — один із найбільших масивів даних про війну в Україні, де зафіксовані події ймовірних воєнних злочинів, які вдалося встановити. При цьому реальна кількість деяких видів злочинів майже напевно суттєво вища за те, що можливо зафіксувати.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Щобільше, ворожі хакери намагалися зібрати інформацію щодо заарештованих в Україні громадян РФ. Таким чином росіяни хочуть допомогти підозрюваним уникнути судового переслідування і повернути їх до росії, наголосив посадовець. Хакери також намагалися атакувати державні органи та отримати доступ до їхніх серверів електронної пошти.

“Групи, котрі, як ми визначили, займалися цією діяльністю, належать до російських спецслужб ГРУ і ФСБ”, — повідомив Щиголь.

Згідно з задокументованими службами Держспецзв’язку даними, у порівнянні з другою половиною 2022 року, за перше півріччя цього року кількість пов’язаних з кібербезпекою інцидентів зросла на 123%.

Щобільше, як зауважив очільник Держспецзв’язку, його відомство має докази того, що російські хакери отримували доступ до приватних камер відеоспостереження в Україні, щоби стежити за результатами ударів ракетами дальньої дії та безпілотниками, а також до систем, які надають інформацію про стабільність енергосистеми.

Юрій Щиголь вважає, що кібератаки на енергетичну інфраструктуру можуть повторитися і цієї зими.

“Слід розуміти, що кібервійна не завершиться навіть після перемоги України на полі бою”, — наголосив посадовець.
Прикметно, що наприкінці серпня 2023-го співробітники Міжнародного кримінального суду (МКС) виявили підозрілу активність у комп’ютерній мережі установи. Спеціалісти Суду одразу ж відреагували на інцидент і вжили заходів додаткової безпеки. У МКС зазначали. що наразі Суд продовжує аналізувати цей випадок та нейтралізує його наслідки. Як наголошував речник МКС Фаді Ель-Абдалла, “у майбутньому Суд спиратиметься на поточну роботу, аби посилити свою систему кібербезпеки, у тому числі прискорить використання хмарних технологій”.

Раніше Харківська правозахисна група писала, що російські спецслужби збирають персональні дані українських військовополонених та їхніх рідних. Під виглядом так званої “допомоги” сім’ям, що розшукують зниклих безвісти військових, спецслужби росії проводили збір персональних даних. Як попереджали у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими, надана стороннім особам інформація може погіршити становище військовополонених і стати на заваді їхньому звільненню.

З огляду на це у штабі рекомендували:

• ігнорувати будь-які сторонні й неофіційні повідомлення;
• не надавати жодної особистої інформації про військових, які зникли безвісти або перебувають у російському полоні, підозрілим особам, сайтам і телеграм-каналам;
• повідомляти про випадки незаконного збору персональних даних до правоохоронних органів України.

Матеріал підготовлено за підтримки DIGNITY — Данського інституту проти катувань, у межах проєкту “Здійснення правосуддя за міжнародні злочини в Україні”