КЦС ВС надає практичні поради щодо захисту результатів інтелектуальної діяльності наукових працівників

Умовою для правомірності цитування є зазначення імені автора твору та джерела, з якого та чи інша цитата запозичується, що має вказати на походження процитованого твору, що використовується без дозволу автора.

На це серед іншого звернув увагу Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 17 січня 2024 року у справі № 308/7570/18-ц. Про це повідомляє АНТИРЕЙД з посиланням на «PRAVO».

У цій справі КЦС ВС вирішував спір між автором дисертації та вищим навчальним закладом і викладачем щодо захисту порушених особистих і майнових авторських прав та стягнення компенсації.

Зокрема, позивачка вказувала на порушення своїх прав використанням частини її автореферату дисертації викладачем ВНЗ без її дозволу та зазначення її авторства і джерела.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Апеляційний суд залишив без змін рішення суду першої інстанції, який відмовив у задоволенні позову з тих підстав, що законом встановлена можливість відтворення уривку з твору без згоди автора за певної умови, а саме якщо цей твір створено для навчання, а інший твір, у якому відтворюється уривок, теж створений для досягнення цієї мети.

З позицією судів не погодився Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, який частково задовольнив касаційну скаргу позивачки.

Позиція ККС ВС

Серед іншого КЦС ВС зауважив таке:

• за загальним правилом використання твору як об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності;
• як виняток допускається правомірне використання твору як об`єкта права інтелектуальної власності без дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, у разі якщо це передбачено відповідною нормою закону;
• цитування є вільним використанням твору із зазначенням імені автора і джерела запозичення. За своєю суттю цитування є найбільш значущим обмеженням авторського права. Воно служить свого роду фундаментом для інших обмежень авторських прав;
• касаційний суд підкреслює, що умовою для правомірності цитування є зазначення імені автора твору та джерела, з якого та чи інша цитата запозичується, що має вказати на походження процитованого твору, що використовується без дозволу автора;
• протилежністю використанню твору як позитивної дії є плагіат. Плагіатом вважається, зокрема, використання цитат з іншого твору (частини твору) без посилання на відповідне джерело, тобто без дотримання такої умови правомірності цитування як зазначення імені автора твору та джерела;
• компенсація підлягає стягненню в разі доведення факту порушення прав суб`єкта авторського права, зокрема за наявності плагіату. Для задоволення вимоги про стягнення компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які кваліфікуються як порушення авторського права. Для визначення розміру такої компенсації враховується, зокрема: факт порушення прав та яке саме порушення допущено; тривалість та обсяг порушень (одноразове чи багаторазове використання спірних об`єктів); принципи приватного права (добросовісність, справедливість, розумність).