Механізми роботи рейдерів в Україні: фальсифікація документів, корупція у державних органах

Більшість стереотипно уявляють рейдерство як візит накачаних людей зі зброєю, які виламують двері офісу, виносять майно та не впускають законного власника всередину. Але іноді підприємець може дізнатися, що його бізнес чи гроші «віджали», з досить ввічливого дзвінка чи листа від органів влади.

Давайте розберемося, звідки власники бізнесу можуть очікувати загрозу рейдерської атаки та як її вчасно відбити — на реальних кейсах. Про це повідомляє АНТИРЕЙД з посиланням на «ThePage».

Які є типові міфи про рейдерство

Один із недоліків у боротьбі з рейдерством — у законах немає чіткого визначення цього терміну, а значить, складніше зрозуміти, чого варто чекати від рейдерів.

Кілька міфів і хибних уявлень про рейдерство:

Підприємства стають жертвами класичного рейдерства — коли саму компанію або її майно незаконно «віджимають» через підроблені чи вкрадені документи.

Але окрім «посягань» на бізнес, рейдерством допустимо розглядати також захоплення майна й нерухомості громадян. Така конфігурація в певному сенсі була підтверджена ще у 2008 році — у Віснику господарського судочинства (№3). Відтак, з посилання на позиції конкретних авторів і посадовців, у Віснику, серед іншого, згадувалося про окремі специфічні види рейдерства — заволодіння нерухомістю, позбавлення громадян прав на нерухомість (у тому числі через реалізацію інвестиційних схем при будівництві та реконструкції житла). Тому під приціл рейдерства може потрапити й цілком звичайна людина.

Рейдерство проходить завжди гучно, із залученням найнятих «тітушок» у масках

Таким ми можемо бачити завершальний етап рейдерської атаки. Частіше ж за все, вони починаються в кабінетах, де проводиться підробка паперів чи використовуються реальні документи, здобуті шахрайським шляхом. Але до фізичного захоплення справа може не дійти, якщо всі документи оформлені правильно і вас попросять покинути приміщення цілком реальні правоохоронці або судові пристави.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Рейдерство — це зазвичай розбірки між підприємцями

Іноді трапляється так, що корпоративні розбірки в бізнесі проходять із застосування інструментів рейдерських атак. Але такі випадки не є домінуючими, адже по суті й у певному сенсі рейдерство — це паразитуючий та злочинний бізнес. І в будь-якому випадку зазвичай у всьому ланцюжку рейдерського захоплення можуть брати участь як підкуплені представники влади («чорні» нотаріуси, корумповані чиновники, судді та правоохоронці), так і «охоронні контори», залучені для силового тиску.

Як же на практиці проходить рейдерство? Розповімо на основі трьох досить цікавих кейсів.

Як вдалося протистояти рейдерству у справі на 17 млн грн

Підприємство отримало оплату за контрактом державного замовлення — 17 млн грн. Наступного дня власнику телефонують зі служби безпеки банку: «У вас усе гаразд? Учора на рахунок вам зайшли кошти, а вже сьогодні прийшов новий директор, змінив облікові дані та хоче переказати всі кошти іншому підприємству». Звісно, власники бізнесу не змінювали директора та не планували виводити гроші. Що ж трапилося насправді?

Імовірно, у рейдерів були зв’язки з окремими працівниками банку або замовника за контрактом. Так рейдери дізналися про переказ на рахунок підприємства 17 млн грн. Далі, рейдери підробили протокол про зміну директора. Вони навмисно не робили документи на зміну власників підприємства (для отримання повного юридичного контролю над підприємством), адже така дія потребувала нотаріального посвідчення підписів усіх власників підприємства. Це досить складна дія, для цього треба залучати послуги «чорного нотаріуса».

Водночас протокол про зміну лише одного директора допускав обрання секретаря та голови зборів, які за законом можуть підписувати протокол від імені учасників зборів, і лише підписи секретаря та голови вимагали нотаріального посвідчення (що нескладно, бо секретар та голова — «свої люди»).

Потім через комунальне підприємство (КП) рейдери внесли в реєстр відомості про зміну директора та спрямували фіктивного директора в банк «віджимати» кошти. До речі, КП як тип реєстраційних центрів уже не діють в Україні, адже були визнані ефективним інструментом для реалізації рейдерства.

Як вдалося протистояти рейдерству: якби у власника не було дружніх зв’язків зі службою безпеки банку, то він би не отримав попередження і дізнався б про втрату коштів постфактум, без надії на їхнє повернення. А так власник мав добу, щоб врятувати все, і надіслав у банк нотаріальну заяву про інцидент. Далі, оперативно позбавився фіктивного директора й наклав «блокування реєстраційної дії» — після цього ніхто не зміг би внести жодних змін до реєстру щодо підприємства, й активи були захищені.

Як зупинили «віджим» офісного центру

В іншій справі чоловік купив майнові права на два поверхи офісного центру, але ще до завершення будівництва та оформлення права власності потрапив до в’язниці. Поки він відбував покарання, офісний центр збудували, а його партнер підробив документи і зареєстрував право власності на офісний центр на підконтрольну рейдеру компанію.

Так через класичні схеми рейдерства у фокус потрапило не підприємство, а майно громадянина. Це стало можливим, бо до 2022 року майнові права на нерухомість не треба було реєструвати в окремому реєстрі (Закон України «Про гарантування майнових прав на об’єкти нерухомості, які будуть споруджені в майбутньому»), і їх можна було продавати необмежену кількість разів.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Як вдалося протистояти рейдерству: на щастя, рейдери не мали документів на об’єкт, тому під час підробки паперів для реєстрації допустили низку помилок у технічних параметрах об’єкта. Це дало змогу з реальними документами провести повторну реєстрацію об’єкта за справжнім власником. Після цього справа закрутилася в стилі гостросюжетного блокбастера, і лише після гарячих сутичок охоронців з найманцями від рейдерів законному власнику вдалося отримати доступ до офісного центру та ініціювати кримінальне розслідування проти рейдерів.

Як рейдери ледь не захопили 80 об’єктів нерухомості

У 2016 році рейдери незаконно захопили 80 об’єктів нерухомості через підроблені рішення судів. Злочинці отримали ключ доступу до реєстру судових рішень, внесли «підробки» до реєстру й формально узаконили їх. Далі, рейдери у змові з працівниками суду оформили «знищення матеріалів справ» — з причини начебто закінчення строку їх зберігання в архіві (хоча вони мають зберігатися в архіві 75 років).

Така схема поставила законних власників у ступор: оскаржити дії реєстраторів неможливо, оскільки рішення судів формально законні (бо вони є в реєстрі), а щоб скасувати ці рішення, потрібні судові справи — матеріалів яких ніколи не було і які вказані як утилізовані. Здається, шансу на перемогу немає, але один вдалий кейс я все-таки знайшов.

Як вдалося протистояти рейдерству: законний власник оскаржив «підроблене» рішення суду в апеляційному суді. Суддя спробував відновити справу (ця ідея, звісно, провалилася) і далі зрозумів, що іншого способу відновити порушене право законного власника не існує, тому скасував підроблене рішення суду. Це безпрецедентний випадок справедливого підходу до правосуддя, коли суд фокусується саме на захисті прав, а не голому формалізмі.

Як бачимо, рейдери бувають досить вигадливими у своїх планах і за короткий час мають змогу отримати доступ до вашого майна, грошей і бізнесу. Але це бажання пошвидше провести захоплення не завжди грає їм на руку, і вони можуть припускатися помилок. Якщо вчасно помітити ці факапи, швидко зреагувати та залучити досвідчених адвокатів для захисту, вам вдасться не лише вдало відбити рейдерську атаку, а й зібрати достатньо доказів, щоби покарати злочинців.