Мюллер проти Манафорта: що і навіщо редагував Манафорт у “Kyiv Post”

Минулої п’ятниці, за кілька днів до чергових судових слухань у справі Пола Манафорта, спеціальний прокурор Роберт Мюллер надав суду і публічно оприлюднив докази порушення Манафортом умов перебування під домашнім арештом.

Колишній керівник виборчої кампанії Дональда Трампа і екс-політтехнолог Віктора Януковича Манафорт, за даними ФБР, писав і детально редагував колонку, яка вийшла в українському англомовному виданні “Kyiv post” під авторством Олега Волошина, колишнього українського дипломата і представника міністерства закордонних справ України за часів прем’єрства Микола Азарова.

Матеріал під назвою “Пол Манафорт – невідомий солдат української євроінтеграції” опублікували в четвер.

Цього же дня адвокат політтехнолога Кевін Даунінг заявив, що його клієнт не порушував умов домашнього арешту і “лише намагався внести корективи в публічний документ, переймаючись своєю діяльністю в Україні як консультанта”.

Сама ж колонка, за словами адвоката, не призначалася американській аудиторії.

Пол Манафорт перебуває під вартою за звинуваченням в ухилянні від сплати податків і відмиванні грошей, отриманих в результаті роботи як політконсультанта колишнього президента Віктора Януковича і Партії регіонів.

Після заяви пана Даунінга команда Мюллера добу мовчала і без зайвих пояснень надіслала до суду наявні у неї докази.

Які документи приніс до суду Роберт Мюллер?

Спецпрокурор видав на-гора листи, які в 2016 році надсилав Манафорту його молодший партнер Річард Гейтс.

Вони обоє фігурують в одній і тій же справі, порушеній ФБР, – відмивання грошей і ухиляння від податків.

В одному з листів, надісланому 21 серпня 2016 року, Манафорт запитує Гейтса, чи пропрацював він тези щодо трьох основних звинувачень: “чорної” бухгалтерії, FARA (Акту про реєстрацію агентів іноземних урядів у США) та Росії.

Річард Гейтс відповів за два тижні, 5 вересня 2016 року, згрупувавши тези за темами.

Серед них – “чорні”, “бухгалтерські”, “Партія регіонів”, “робота PJM (абревіатура Paul John Manafort) в Україні”, “робота PJM в інших країнах”, “Кайманові острови”, “інтереси у сфері лобіювання”.

Гейтс рекомендував Манафорту зосередитися на наступних тезах:

• “ніколи не приймав оплату готівкою”,
• “де бухгалтерські книги?”
• “чому вони стали надбанням громадськості лише зараз?”,
• “офіційна заява НАБУ – Манафорт не перебуває під слідством”,
• “Пінчук роками переказував гроші Фонду Клінтон”.

Не менш промовисто виглядають й інші твердження щодо роботи PJM:

• “ніколи не працював на Росію або росіян”,
• “його робота була зосереджена на проукраїнських зусиллях щодо вступу країни до ЄС”,
• “американський уряд підвів українців (саміт у Вільнюсі)” – ця теза повторюється двічі,
• “ВФЯ [Віктор Федорович Янукович] не проросійський і не пропутінський – він не любив Путіна”,
• “Путін давав гроші ЮТ [Юлії Тимошенко] під час виборів 2010 року, у той час як ВФЯ не отримав підтримки Путіна (ніхто на цьому не зосереджується)”,
• “найгіршу торговельну угоду в історії України було підписано ЮТ (імовірно, для погашення боргу приватної компанії ЮТ)”,
• “PJM фокусувався на будівництві партії, демократії, чесних виборах і перемозі”,
• “співпрацював із посольством США на їхнє прохання (неодноразово) для роботи над спільними цілями”,
• “ВФЯ був обраний чесно і відкрито – провал “Помаранчевої революції”;
• “провів більше реформ, ніж його попередники, і проклав дорогу до євроінтеграції”;
• “США порушили свої зобов’язання в лютому 2014 року, коли ВФЯ підписав обіцянку не застосовувати силу”;
• “подальша робота для нової партії “Опозиційний блок”: підтримував членство в ЄС, підтримував незалежність України, підтримка культури – не означає підтримки Путіна, українці в східній частині країни підтримували мову, їжу, але не російську політику; всі українці хотіли свободи (важливість отримання незалежності 1991 року)”.

“Робота в інших країнах”:

• “необхідно спростувати ідею того, що це була ганебна робота”,
• “у багатьох випадках ти працював від імені американського уряду”,
• “твої зусилля полягали в підтримці та просуванні продемократичних цінностей у всьому світі”,
• “обговори поради та фонди, які були створені тобою для підтримки демократії в світі”.

“Кайманові острови”:

• “це питання було вирішене, за документом суду, цю справу закрито”,
• “працюю над отриманням документів з Кайманових островів, які підтверджують, що справа закрита – нам вкрай необхідно обговорити це з місцевим юристом”.

“Інтереси в сфері лобізму” – “дивись додатковий текст”.

Особисті правки

Крім цього, до суду потрапив лист Пола Манафорта його довіреній особі в Україні – Костянтину Килимнику, колишньому керівнику російського напрямку в вашингтонському Міжнародному республіканському інституті (IRI).

У ньому – чернетка колонки Олега Волошина, що рясніє правками користувача, зареєстрованого як “paul manafort”.

Зміни були внесені з 20:41 до 21:11 29 листопада 2017 року. На той момент Манафорт уже майже місяць перебував під домашнім арештом.

Правок – кілька десятків: користувач “paul manafort” виправляє артиклі, граматику і узгодження часів, переписує абзаци і просить додати трохи про “кілька важливих реформ, проведених урядом Януковича, щоб мати можливість просити членства в ЄС. Ті реформи, які змінювали економічне законодавство радянської ери в бік західного. Акцент на навчаннях НАТО та ядерній угоді”.

Ще – наголошує на важливості мовного питання для сходу України, просить навести приклади змін в українському законодавстві – в Цивільному та Виборчому кодексах – та вписує пропозицію про те, що “Манафорт навіть у самому кінці процесу допомагав українцям та європейцям домовитися про кінцеві умови”.

На думку спецпрокурорів, до Пола Манафорта не можна застосовувати м’які умови домашнього арешту під заставою, з огляду на складність його справи з відмивання грошей.

Поведінка Манафорта, за словами прокурора Мюллера, підриває довіру до його здатності дотримуватися умов звільнення під заставу. Колонка порушує судовий припис Манафорту про заборону публічно коментувати справу.

Спецпрокурор також зазначив, що “фінальна версія тексту містить значну кількість мовних форм, властивих Манафорту”.

Крім того, команда пана Мюллера надіслала до суду листи Олега Волошина – один із них був адресований неназваному працівнику посольства США в Україні.

У ньому пан Волошин наводить матеріал телеканалу CNN про те, що Пол Манафорт був “тіньовим” автором його колонки (на той момент вона ще не вийшла в друк).

Олег Волошин називає матеріал не зовсім коректним – колонка була написана ним самим із власної ініціативи.

Пан Волошин також зазначає, що почувався зобов’язаним надіслати її Костянтину Килимнику для перевірки деяких фактів, і той переслав текст Манафорту – “там згадувалося його ім’я”.

Він також просить поінформувати про ситуацію посла США в Україні.

До листа Волошин додав чернетку із виправленнями, внесеними користувачем “paul manafort”, і лист прес-секретаря “Опозиційного блоку” Ірини Міліневської до редакції “Kyiv post”.

Матеріал авторства Олега Волошина вийшов в “Kyiv Post” 7 грудня з коментарем редактора про те, що “колонка була передана заступнику головного редактора Ользі Руденко 4 грудня 2017 року і спровокувала дискусію після того, як спеціальний прокурор США Роберт Мюллер, який розслідує зв’язки Дональда Трампа з Росією, звинуватив колишнього керівника кампанії Трампа, Пола Манафорта, у тому, що він написав її від імені іншої людини, щоби вплинути на перебіг кримінальної справи проти себе самого.

Якщо він справді це зробив, то, на думку прокуратури, порушив припис суду. У коментарі також зазначено: пан Волошин заявив, що колонка написана ним самим, і “Пол не має до цього жодного відношення”.

Про що стаття у “Kyiv Post”?

За словами автора колонки, Угода про асоціацію між Євросоюзом та Україною ніколи не стала б реальністю, якби не людина, яку “несправедливо звинувачують у лобіюванні російських інтересів”.

Він згадує події 2010 року, коли працював в українському посольстві у Москві – за його словами, приїзд президента Януковича туди був на межі зриву.

Кремль не хотів надавати візиту статусу “офіційного”, а російські медіа скасовували заплановані з Януковичем інтерв’ю.

На думку автора колонки, таку реакцію Москви викликало рішення новообраного президента України спочатку відвідати у новій ролі Брюссель, а вже потім їхати до Росії.

За словами автора статті, росіяни звинувачували конкретну людину у “зраді особливих відносин із братньою нацією” – нею був Пол Манафорт.

Саме він, йдеться в колонці, наполіг на такій послідовності візитів і демонстрації паном Януковичем українських європрагнень: “Манафорт запровадив в українському бізнесі політичних консультацій важливе правило: ефективний лідер має бути послідовним у своїх обіцянках, котрі давав у ролі кандидата в президенти”.

За словами автора, Янукович був поганим президентом, в якого наприкінці терміну не вірили навіть найвідданіші союзники: “Врешті-решт, він зрадив їх і втік до Росії, щоби дивитися, як Україна падає в руки інших клептократів, тепер замаскованих під ура-патріотів і націоналістів”.

Він одразу ж зауважує, що за часів Януковича Україна зробила багато кроків у напрямку до ЄС і Заходу, і в цьому й полягала парадоксальна роль Пола Манафорта, який зробив це можливим.

Автор згадує уранову угоду, участь України в антитерористичних операціях НАТО, договір про вільну торгівлю з ЄС – все це він називає заслугами політконсультанта.

За його словами, пан Манафорт зробив все можливе для підписання Угоди про Асоціацію. Колумніст дивується з того, що деякі американські медіа несправедливо стверджують, нібито політконсультант лобіював російські інтереси в Україні – без нього не було б реформ, необхідних для заявки на членство в ЄС.

Що далі?

Чергове судове засідання у справі Манафорта-Гейтса призначене на понеділок, 11 грудня.

Раніше Пол Манафорт домовився з судом про звільнення під заставу майже 12 мільйонів доларів – на його прохання, з нього зняли електронний браслет і дозволили виходити з дому в передмісті Вашингтона, Александрії.

До понеділка у спецпрокурора Мюллера готові сотні тисяч документів, копії даних із 36 електронних пристроїв і тисячі “гарячих” документів у справі Манафорта-Гейтса.

Команда слідчих також заявила про існування 15 ордерів на обшуки.

Пола Манафорта та його молодший партнер Річарда Гейтса звинувачують у відмиванні грошей, несплаті податків, змові проти США і введенні в оману американської влади щодо своєї співпраці з екс-президентом України Віктором Януковичем і його Партією регіонів.