Обмеження представництва України за кордоном: що говорить закон про спеціальні місії

Фактично мова йде про повну заборону усім громадянам України підтримувати будь-який зв’язок з представниками іноземних держав або міжнародних організацій без дозволу Голови Верховної Ради, Президента, або ж Прем’єр-міністра України.

Позаминулого тижня у Верховній Раді України було зареєстровано два законопроєкти — Про спеціальні місії України (реєстраційний номер — 11103), та про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за привласнення державних функцій (реєстраційний номер — 11104). Про це повідомляє АНТИРЕЙД з посиланням на «Права людини в Україні».

Увагу привернув саме другий законопроєкт, який передбачає доповнення Кримінального кодексу новою статтею, що встановлює відповідальність за “привласнення громадянином України державних функцій, зокрема представлення України на міжнародних заходах, перед уповноваженими особами чи агентами іноземних держав, а також представниками міжнародних організацій, у тому числі за допомогою листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, інших форм спілкування, без надання на те повноважень та погоджень у визначеному законом порядку”.

Втім, вищезазначений законопроєкт було подано як додатковий до законопроєкту “Про спеціальні місії України”, тому для повного розуміння ситуації слід аналізувати саме його.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Що передбачено у законопроєкті “Про спеціальні місії України”

Як зрозуміло з назви, пропонується запровадити регламентацію спеціальних місій, метою яких би було представлення України на міжнародному рівні. У самому законі наводиться наступне визначення: “Спеціальна місія України — це тимчасова місія направлена за згодою приймаючої сторони для представлення держави на певному заході або в переговорах, що складається з однієї особи або групи людей наділених повноваженнями представляти Україну”.

Право на утворення таких місій пропонується закріпити виключно за Головою Верховної Ради України, Президентом або Прем’єр-міністром України.

При цьому в одній із наступних статей закону вказується, що розпорядження про включення особи до складу спеціальної місії України може бути у будь-який час анульовано суб’єктом її утворення.

До складу спеціальної місії України може бути включена будь-яка особа, участь якої є необхідною. Тому можна констатувати, що закон направлений на врегулювання дій не лише посадових осіб, а й взагалі усіх громадян України.

Наприкінці закону закріплена норма про “заборону представляти Україну”, у якій зазначається, що “громадянин України, де б він не знаходився, який без уповноваження на це суб’єктом утворення спеціальної місії України, прямо чи опосередковано, ініціює або підтримує будь-яку кореспонденцію або зв’язок з будь-яким іноземним урядом або будь-якою його посадовою особою чи агентом з наміром вплинути на заходи чи поведінку будь-якого іноземного уряду або будь-якої його посадової особи чи агента щодо будь-якого спору чи суперечки України або скасувати заходи України, несуть відповідальність передбачену законом”. На розвиток саме цієї норми й було подано законопроєкт 11104, який би доповнив Кримінальний кодекс новою статтею.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Отже, якщо дивитись на норми двох законів у сукупності, то фактично мова йде про повну заборону усім громадянам України підтримувати будь-який зв’язок з представниками іноземних держав або міжнародних організацій без дозволу Голови Верховної Ради, Президента, або ж Прем’єр-міністра України. При цьому навіть якщо такий дозвіл буде надано, його може бути відкликано у будь-який час без жодних пояснень.

Додатково виникають питання й до того, що саме слід розуміти під “наміром вплинути на заходи чи поведінку” іноземного уряду щодо “спору чи суперечки України або скасування заходів України”, та як це можливо об’єктивно встановити. З огляду на те, що під час дії воєнного стану автори законопроєкту пропонують притягати до відповідальності у вигляді довічного позбавлення волі, таке розпливчате формулювання є вкрай небезпечним.

Яка подальша доля законопроєктів?

На момент написання цієї публікації обидва законопроєкти позначені на сайті Верховної Ради як відкликані.

Однак, як зазначила співавторка законопроєкту Галина Третьякова на своїй сторінці у фейсбук, законопроєкти було відкликано з метою доопрацювання. Тому не виключено, що через деякий час ми зможемо побачити нову версію закону про спеціальні місії.