Понад 800 випадків свавільних затримань цивільних підтверджено в ООН під час російської окупації

Ідеться про період з 24.02.2022 до 23.05.2023. В ООН також ідентифікували 161 місце утримання людей і встановили, що на початку повномасштабного вторгнення російські військові затримали і використовували як живі щити 90 дітей у Київській та Чернігівській областях України.

Від початку повномасштабного вторгнення Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) задокументувало 864 випадки свавільних затримань цивільних, вчинених представниками РФ. Про це повідомляє АНТИРЕЙД з посиланням на «Права людини в Україні».

Такі дані наводить ООН у звіті “Про свавільні затримання цивільних осіб під час збройного нападу Російської Федерації на Україну”. Звіт охоплює період із 24-го лютого 2022-го до 23-го травня 2023-го року.

З-поміж задокументованих Моніторинговою місією 864 випадків свавільних затримань цивільних, 763 затримані — чоловіки, 94 жінки та сім хлопчиків. Багато задокументованих випадків свавільних затримань також можуть бути кваліфіковані як насильницькі зникнення.

У базі, зібраній глобальною правозахисною ініціативою “Трибунал для Путіна” (Т4Р), наразі є близько п’яти тисяч цивільних ув’язнених, незаконно затриманих і зниклих безвісти. При цьому реальна кількість бранців Кремля сягає майже 20 тисяч. Як зазначав директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров, насильницькі зникнення з приховуванням місцеперебування людини, так само як і незаконне тримання під вартою без рішення суду, є грубими порушеннями прав людини та можуть бути попередньо кваліфіковані як злочин проти людяності. Детальніше про насильницькі зникнення, які відбувалися на тимчасово окупованих територіях України, від початку повномасштабного вторгнення до кінця березня 2023-го року, можна прочитати у нещодавньому матеріалі Харківської правозахисної групи, доступному за посиланням. Задокументовані ХПГ випадки: кількість насильницьких зникнень, характер їхнього планування та ідентичність сценаріїв можуть свідчити про широкомасштабність злочинів проти людяності, вчинених представниками РФ на території України.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Автори звіту відмітили, що на окупованих РФ територіях України росіяни вчиняли свавільні затримання та катували людей. Деяких людей страчували без суду і без слідства (в ООН задокументували 77 випадків свавільних страт: було страчено 72 чоловіки та п’ятеро жінок), а деякі люди зникали безвісти. Переважна більшість зловживань, заборонених міжнародним гуманітарним правом, були скоєні Російською Федерацією. Попри неодноразові запити, Росія так і не надала доступу спостерігачам ООН до окупованих нею українських територій. Водночас Україна надала Моніторинговій місії безперешкодний доступ до більшості місць несвободи (Після теракту на Каховській ГЕС російська влада також не пропускала гуманітарну місію ООН на тимчасово окуповану територію Херсонської області, яка постраждала через підрив станції).

За даними УВКПЛ, цивільних незаконно затримували в різних областях України: Київській, Чернігівській, Сумській, Харківській, Донецькій, Луганській, Херсонській, Миколаївській, Запорізькій, Одеській (біля острова Зміїний), а також у підконтрольному РФ Криму. Від дій російських сил постраждали держслужбовці та активісти, волонтери та неформальні лідери громад, священники та вчителі, колишні оборонці та інші громадяни України.

Місця утримання

В ООН встановили 161 місце, де утримували українців і українок. 124 місця утримання були розташовані на окупованій РФ території України, з них п’ять — у тимчасово окупованому Криму. 35 місць утримання розташовувалися безпосередньо на території Російської Федерації: це були слідчі ізолятори (СІЗО), виправні колонії та тимчасові табори. Окрім цього, Моніторингова місія ідентифікувала два місця утримання, розташовані на території Білорусі.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Раніше Медійна ініціатива з прав людини встановила 42 місця утримання — слідчі ізолятори та виправні колонії — розташовані в РФ. Ішлося як про місця утримання, розташовані у прикордонних з Україною областях РФ, так і про місця утримання, розташовані в глибині Росії. Як зазначали в МІПЛ, їх звільнили від громадян РФ ще напередодні 24-го лютого або після початку повномасштабного вторгнення. Після цього росіяни, які раніше були арештантами, залишалися в місцях утримання вже як персонал. Опитавши понад пів сотні військовослужбовців, звільнених під час обмінів полоненими, документатори МІПЛ зазначали, що йдеться про “системність політик і методів поводження з українськими полоненими”, до яких вдається Російська Федерація. “Вони спільні для всіх місць утримання, — відмічали правозахисники. — Йдеться, зокрема, про неналежні умови утримання полонених, фізичні й моральні тортури, погане харчування та неякісну, а подекуди й зовсім відсутню медичну допомогу”. Окрім цього, усі свідчення колишніх полонених, задокументовані МІПЛ, обʼєднував факт системного застосування фізичного і психологічного насилля, якого зазнали українські оборонці. “Це відбувається майже цілодобово, — наголошували правозахисники. — Інтенсивність побоїв збільшується під час прийому їжі, відвідування душу і перевірок камер. Є випадки катування під час допитів”. Глобальною ініціативою “Трибунал для Путіна” (Т4Р) було задокументовано понад пів сотні випадків катувань, у тому числі 12 неповнолітніх. Детальніше про це можна прочитати у статті директора ХПГ Євгена Захарова, доступної за посиланням.

Фільтраційні заходи

В ООН підтвердили, що багатьох людей затримували під час сумнозвісної “фільтрації”. Окупувавши українські території, росіяни збирали інформацію про людей, які там мешкали. У ООН відзначили, що це відбувалося у Харківській, Херсонській, Луганській, Запорізькій та Донецькій областях України. При цьому найбільш розгалужену систему фільтрації — з цілою мережею фільтраційних таборів — росіяни створили у Донецькій області (зокрема в Маріуполі та поблизу нього).

Представники РФ влаштовували “фільтрацію” на блокпостах, прикордонних пунктах пропуску чи під час обшуків осель. Вони перевіряли документи, дивилися телефони та інші пристрої, обшукували людей, роздивлялися татуювання чи відшукували інші патріотичні ознаки, оглядали машини та особисті речі.

Найчастіше арешти проводили військовослужбовці російських Збройних сил або співробітники ФСБ, зауважують автори звіту. Зазвичай велика кількість вдягнених в балаклави та озброєних російських військових та ефесбівців прибувала на броньованій техніці. Представники РФ не представлялися, а вривалися до жителів окупованих територій, погрожували їм зброєю та часто вдавалися до катувань, а також змушували людей підписати потрібні росіянам папери або знятися в пропагандистських відео.

УВКПЛ також встановило, що російські військові видавали довідки та дозволяли виїхати з окупації тим особам, які, на думку окупантів, не становили загрози. При цьому тих людей, які викликали підозру (за даними ООН, часто ішлося про чоловіків), перевозили до відділків окупаційної “поліції” — в окупований Донецьк, у Донецьку область чи до виправної колонії в Оленівці. Там незаконно затриманих могли утримувати під вартою від одного до декількох місяців. Дехто з незаконно затриманих досі там перебуває. Декому з затриманих казали, нібито вони перебувають під “адміністративним арештом”, проте багато з ув’язнених не мали жодного статусу і взагалі не знали, на яких підставах їх затримали.

Затримання колишніх оборонців

Щобільше представники РФ також свавільно затримали 88 колишніх українських військових: затримані росіянами чоловіки служили в Силах оборони ще до початку повномасштабного вторгнення. З-поміж них опинилися захисники, які брали участь в АТО та ООС (Операції об’єднаних сил) у Донецькій та Луганській областях у період із 2014-го до 2022-го року. При цьому затримані не брали участі в бойових діях після 24-го лютого 2022-го року. Окрім цього, росіяни затримували військовослужбовців, які вийшли у відставку чи були звільнені ще до 2014-го року.

Діти як живі щити

Моніторингова місія також задокументувала сім випадків викрадення російськими військовими неповнолітніх. Ішлося про хлопчиків віком від 14 до 17 років, викрадених у Донецькій, Київській, Херсонській, Миколаївській та Запорізькій областях України. В ООН підтвердили, що під час перебування під вартою неповнолітні зазнавали жорстокого поводження чи катування. Також у лютому й у березні 2022-го російські військові затримали та використовували як живі щити щонайменше 90 дітей під час окупації Київської та Чернігівської областей України.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

УВКПЛ зафіксувало 354 випадки (289 чоловіків, 56 жінок і семеро хлопчиків), коли росіяни відпускали затриманих чи залишали їх після відступу російської армії. Щонайменше десять людей російські військові звільнили за умови, що вони підпишуть необхідне росіянам чи обмовлять себе та запишуть відео з “зізнанням”: нібито вони “співпрацювали з РФ чи надавали їй підтримку під час нападу на Україну”. В ООН наголосили, що подібні дії наражали потерпілих на загрозу кримінального переслідування в Україні.

Як ми раніше писали, від початку повномасштабного вторгнення РФ до 30-го червня 2023-го року Управління Верховного комісара ООН з прав людини зафіксувало 25 170 випадків загибелі або поранення цивільних осіб у 1 504 населених пунктах України. За даними ООН, у цей час загинули щонайменше 9 177 людей, а 15 993 людини дістали поранення. При цьому реальна кількість цивільних, які загинули або зазнали поранень унаслідок дій РФ, є істотно більшою, адже багато повідомлень про ймовірні випадки загибелі або поранення мирних жителів усе ще очікують підтвердження. Зокрема, ідеться про інформацію, яка надходить з Луганської та Донецької областей України, та про події, які мали місце у Маріуполі, Лисичанську, Попасній та Сєвєродонецьку.

Як відмічали в ООН, найбільше втрат серед цивільних осіб відбувалося у березні та квітні 2022-го року. Надалі ці цифри поступово зменшувалися та досягнули найнижчого рівня в лютому 2023-го. У перші чотири місяці 2023-го року середня кількість втрат серед цивільних осіб становила 696 осіб на місяць, проте вже у травні — червні 2023-го року середня кількість втрат серед цивільних знову зросла й сягнула 836 осіб.