Розвиток адміністративної юстиції під час війни – у фокусі Міжнародного судово-правового форуму

Модератором завершальної сесії форуму став Андрій Іванів, керівник практики вирішення спорів EQUITY. Він нагадав, що 18 років тому був прийнятий Кодекс адміністративного судочинство України, і привітав з Днем адміністративної юстиції, який відзначається 6 липня.

Наталія Блажівська, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, д.ю.н., розповіла про знакові рішення КАС ВС щодо спорів у сфері оподаткування. Про це повідомляє АНТИРЕЙД з посиланням на «PRAVO».

Вона зупинилася на таких питання: процедурні порушення під час податкової перевірки, підстави передання справи для розгляду ВП ВС, подання документів до перевірки, реєстрація податкових накладних, реальність господарських операцій, адміністративний арешт, строки звернення до суду.

Процедурні порушення під час податкової перевірки спікерка назвала фундаментальною, важливою і глобальною проблемою. Так, в одній зі справ, яку розглядав КАС ВС, спірним питанням було те, чи була можливість оскарження прийнятного за результатами проведення документальної позапланової перевірки повідомлення-рішення, але саме з підстав допущених порушень контролювальним органом під час призначення та проведення власне перевірки за умови, що допуск до перевірки відбувся.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

КАС ВС у постанові від 21 лютого 2021 року у справі № 826/17123/18 дійшов висновку, що, незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, під час оскарження результатів проведеної контролювальним органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень платник податків не позбавлений можливості посилатися на порушення контролювальним органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. Суди мають надавати правову оцінку відповідним підставам позову за їх наявності, а якщо вони не визнані судом такими, що спричиняють протиправність рішень, прийнятих за результатами такої перевірки, – переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

У постанові КАС ВС від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18, на яку також звернула увагу суддя, йдеться:

«Під час оскарження податкового повідомлення-рішення платник податків не позбавлений можливості посилатися на порушення контролювальним органом законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність такого рішення. Протиправність призначення та проведення контролювальним органом перевірки, за результатами якої було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, указує на протиправність податкового повідомлення-рішення, тому немає необхідності перевіряти порушення пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України як підстави для донарахування суми грошового зобов’язання».

Навівши як приклад ще кілька практичних кейсів, Наталія Блажівська зазначила, що єдність судової практики і правова визначеність є надважливими як для сторін, так і для суддів.
Про те, як реалізовується право на справедливий суд в умовах воєнного стану, розповіла Оксана Епель, суддя Шостого апеляційного адміністративного суду, д.ю.н.

Цю проблему суддя назвала надскладною, але водночас і вкрай актуальною.

«Проблеми і складники права на справедливий суд наболіли і турбують кожного правника.

ЄСПЛ неодноразово наголошував на необхідності дотримання високими договірними сторонами ст. 6 Конвенції щодо права на справедливий суд. Воно включає не тільки всебічний та об’єктивний розгляд справи впродовж розумного строку неупередженим судом, а й, безумовно, виконання судового рішення. Без нього будь-яке, навіть найкраще судочинство буде ілюзорним і примарним, поки права не захищені», – зазначила доповідачка.

Вона додала, що право на справедливий суд у розумінні ЄСПЛ є настільки широким, що охоплює інституційні процеси, організаційні, процеси здійснення правосуддя і, безумовно, повертає до завершальної фази – стадії виконання судового рішення. Саме через невиконання рішень адміністративних судів Україна посідає своє непочесне місце у трійці лідерів за зверненнями в ЄСПЛ.

Україні в умовах війни, на думку Оксани Епель, надавати можливість реалізовувати ці права ще складніше, ніж до війни. Втім, країна отримала статус кандидата у члени ЄС, а отже, в Україні, навіть попри війну, моніторингова місія Європарламенту ці питання досліджує.

Зважаючи на те що українські громадяни зараз перебувають, зокрема, на окупованих рф територіях, реалізація права на справедливий суд набуває ще більшої актуальності.

Про те, з якими особливості здійснення адміністративного судочинства під час війни стикаються учасники процесу, розповіла Ганна Лебедєва, суддя Одеського окружного адміністративного суду. Вона сфокусувала увагу на Законі України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII, а саме на статті 10, яка говорить, що у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження судів. А також на статті 12-2 зазначеного закону:

В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

На жаль, в Україні не було прийнято змін до процесуального законодавства і не були передбачені всі особливості в кодексах, як це сталося, наприклад, під час поширення ковіду. Тому суди були вимушені пристосовуватися до викликів, які постали, і пристосовувати чинні процесуальні норми до ситуації, що склалася в Україні, щоб забезпечити належне судочинство, зауважила Ганна Лебедєва.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Вона також звернула увагу на Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни підсудності судів» (№ 7117), який, зокрема, передбачає, що у зв’язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами робота суду може бути припинена з одночасним визначенням іншого суду, який буде здійснювати правосуддя на території суду, що припинив діяльність, та який найбільш територіально наближений до суду, роботу якого припинено.

Також доповідачка порушила проблеми строків в умовах воєнного стану та комунікації суду під час війни з огляду на чинне законодавство, яке регулює ці питання.
Іван Кородюк, заступник директора департаменту – начальник управління розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України, розповів про розвиток «реєстраційної» судової практики.

Експерт поділився прикладами з практики, коли майно неправомірно вибувало з права власності.

Зокрема, навів такий приклад. Державний реєстратор на підставі договору купівлі-продажу піонерського табору від 1952 року в одеському регіоні реєструє право власності. Наступною реєстраційною дією приватний нотаріус із того самого регіону на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна фактично легалізує попередню держреєстрацію. Оскільки право власності вже було зареєстровано попереднім держреєстратором, тобто держава це визнала в реєстрі, нотаріус не зобов’язаний перевіряти реєстраційну дію, яка була до нього, і спокійно реєструє наступний договір купівлі-продажу цього нерухомого майна. За результатами розгляду цієї скарги Міністерство юстиції її задовольнило частково, скасувавши тільки першу реєстраційну дію, яка була проведена на підставі договору 1952 року – купівлі-продажу піонерського табору, за реалізацію якого в ті часи, напевне, можна було поїхати в інші табори. Щодо наступної дії приймалося рішення відмовити, оскільки там була нотаріальна дія, оскарження якої має відбуватися виключно в судовому порядку.

Звідки повноваження в Мін’юсту і чому міністерство дотичне до формування практики адміністрування в реєстраційній сфері? Посадовець нагадав, що законом 2016 року Мін’юсту було надано повноваження для розгляду скарг у сфері державної реєстрації. Законом також було визначено альтернативу, яка надавала можливість фізичним і юридичним особам звернутися за захистом своїх прав до Міністерства юстиції або відразу до суду.

Щодо формування практики експерт зауважив, що реєстраційне законодавство дуже динамічне, оскільки щільно пов’язане з будь-якими змінами в нормативній базі.

Накази Мін’юсту оскаржуються до суду, суди розглядають позовні заяви на рішення Мін’юсту у формі наказів про задоволення чи відмову в задоволенні скарг.

Як зізнався Іван Кородюк, з урахуванням динамічності законодавства та розвитку практики викликів щоразу більшає.

Продовжив тему податкових спорів Сергій Федоров, заступник директора департаменту правового забезпечення Державної податкової служби України, який представив доповідь «Доказування в податкових спорах: виклики воєнного часу».

Він також зауважив, що судова система постраждала від війни, це стосується і адміністративної юрисдикції також.

Експерт серед іншого звернув увагу, що вже розблоковано законопроєкт 8401 і з набуттям ним чинності відновляться податкові перевірки.

Також доповідач наголосив на актуальності проблеми втрати майна і первинних документів.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

«Зверну увагу, що законодавець вніс зміни в податкове законодавство. А саме: Перехідні положення Податкового кодексу доповнено підпунктом 28 пункту 69 розділу 10. У Податковому кодексі визначено, що в разі неможливості доступу до документів, втрати документів, їх знищення на територіях, де велися або ведуться бойові, тимчасово окупованих територіях платник податків, який не може дістатися до своїх первинних документів, має право звернутися до податкового органу із заявою у довільній формі, за можливості вказати обсяг документів, їхні реквізити, вказати обставини, за яких документи було втрачено. Це дає право платнику бути застрахованим від проведення податкових перевірок за період, за який документи втрачено», – зазначив Сергій Федоров. Це потрібно робити до проведення перевірки, щоб у платника не виникло проблем.

Він порадив бізнесу та юристам скористатися такою нагодою.

Також нагадав, що у Податковому кодексі визначено не тільки процедуру оскарження, а й процедуру адміністративного оскарження, яка є дієвою, адже задовольняється кожна третя-четверта скарга.
Світлана РЕНЬКАС, директор юридичного департаменту холдингу «Автек», розповіла про практичні наслідки та подальші кроки ліквідації ОАСК.

Рішення про ліквідацію ОАСК у грудні минулого року, за словами експертки, привело і суддів, і громадян, і бізнес до пекла. «У законі про ліквідацію ОАСК законодавець встановив строки, він ліквідував суд, створив новий – Київський окружний адміністративний суд, і наприкінці лютого його було зареєстровано. Але законодавець також встановив строк передання справ від ліквідованого суду до тимчасового виконувача обов’язки із судочинства – Київського окружного адміністративного суду, який здійснює ці повноваження. Цей строк становить 10 днів. Деякі справи, що були в ОАСК, досі не передано його наступнику. Деякі матеріали та позовні заяви просто втрачені. І якби не настирливість юристів нашого холдингу, ми б і досі не знали, що матеріали втрачені», – зазначила Світлана Ренькас.

Це важливо для осіб, які хочуть захистити свої права та мати доступ до справедливого суду. Ці питання, а також розгляд справ у розумний строк доповідачка назвала на сьогодні проблемою № 1.