Що дозволяє новий Закон щодо вільного використання творів в освіті

1 січня 2023 року набув чинності новий Закон України «Про авторське право і суміжні права» від 01.12.2022 № 2811-IX (далі – Закон про авторське право), який суттєво вплинув на вільне використання творів у сфері освіти.

Наведемо лише деякі зміни, що зачіпають вільне використання творів у сфері освіти. Про це повідомляє АНТИРЕЙД з посиланням на «Юридична Газета».

З цієї дати лише суб’єкти освітньої діяльності можуть вільно використовувати твори як ілюстрації в навчальних виданнях. Друковані видання з такими ілюстраціями не можна продавати, а можна лише видавати з бібліотеки навчального закладу. Норму закону про вільне використання творів поширили на дистанційну форму навчання.

Для того, щоб було зрозуміло, про що піде мова, дамо визначення вільного використання творів у сфері освіти.

Відповідно до Закону про авторське право в період дії авторського права допускається вільне використання творів у сфері освіти без дозволу суб’єктів авторського права (автора та інших фізичних і юридичних осіб, до яких майнові авторські права на твір перейшли за договором або законом) та без виплати винагороди, але з дотриманням певних умов, встановлених Законом про авторське право.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Зупинимося на умовах вільного використання творів у сфері освіти.

По-перше, вільне використання творів здійснюється за умови, що твір, який використовується, було оприлюднено правомірно суб’єктом авторського права або іншою особою з його дозволу, а обмеження не завдаватимуть шкоди іншому звичайному використанню такого твору і не обмежуватимуть безпідставно законні інтереси відповідних суб’єктів авторського права.

Потрібно зазначити, що оприлюднення твору (розкриття публіці) – це будь-яка дія, що вперше робить твір доступним для необмеженого кола осіб.

По-друге, без дозволу суб’єктів авторського права і безоплатно твори використовуються із зазначенням імені автора і джерела запозичення.

Необхідно зазначити, що межа вільного використання творів окреслена в частині 2 ст. 22 Закону про авторське право.

Без дозволу суб’єктів авторського права і безоплатно, але із зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускається:

1) відтворення, у тому числі в електронній (цифровій) формі, інтерактивне надання доступу до правомірно опублікованих статей та інших невеликих за обсягом творів, а також уривків з письмових творів, творів образотворчого мистецтва, фотографічних творів, аудіовізуальних творів як ілюстрацій у виданнях, програмах організацій мовлення, звукозаписах чи відеозаписах у місцях, де цими суб’єктами здійснюється освітня діяльність, або через захищене електронне (цифрове) середовище, до якого забезпечується доступ виключно здобувачам освіти та педагогічним, науково-педагогічним працівникам навчального закладу (п. 2 ч. 2 ч. 22 Закону про авторське право);

2) репрографічне відтворення творів, що здійснюється для навчальних занять правомірно оприлюднених статей та інших невеликих за обсягом творів, а також уривків з письмових творів з ілюстраціями або без них (п. 3 ч. 2 ч. 22 Закону про авторське право);

3) відтворення в електронній (цифровій) формі, інтерактивне надання доступу до правомірно оприлюднених статей та інших невеликих за обсягом творів, а також уривків з письмових творів як ілюстрацій для дистанційного навчання, за умови застосування заходів щодо захисту матеріалів дистанційного навчання від незаконного доступу до них (п. 4 ч. 2 ч. 22 Закону про авторське право).

Потрібно зазначити, що уривки творів, які використовуються для забезпечення та реалізації освітнього процесу, оформляються у вигляді цитати (п. 64 ст. 1, п. 1 ч. 2 ч. 22 Закону про авторське право).

Будь-яка цитата має бути чітко виділена і містити посилання на автора і на джерело запозичення.

Національне законодавство не визначає точного відсотка або кількості рядків для цитат, тому обґрунтованість обсягу оцінюється відповідно до цілей використання уривка твору.

Зупинимося на вільному використання творів як ілюстрації у підручниках, навчальних посібниках та інших навчальних виданнях. Зазвичай виданням такої навчальної літератури займаються як видавництва, які є суб’єктами видавничої справи, так і видавництва, які є структурними підрозділами університетів та інших навчальних закладів.

Для того, щоб видавництво навчального закладу мало можливість займатися виданням навчальної літератури, такий заклад реєструється суб’єктом видавничої справи.

Отже, для вільного використання творів як ілюстрації в навчальних виданнях фізичні і юридичні особи, які займаються виданням таких навчальних видань, повинні бути зареєстровані суб’єктами освітньої діяльності та суб’єктами видавничої справи.

Для того, щоб знайти таких суб’єктів, потрібнон скористатися реєстром суб’єктів освітньої діяльності та реєстром суб’єктів видавничої справи.

Необхідно зазначити, що навчальні видання можуть бути друкованими та електронними (цифровими), наприклад у форматі PDF.

З електронними (цифровими) навчальними виданнями у видавців немає проблем, оскільки твори, якими ілюструються навчальні видання, можна використовувати двома способами, а саме способом відтворення твору та надавання до нього інтерактивного доступу.

З друкованими виданням є проблеми. Оскільки друковані видання можна тільки відтворити, то їх можна буде потім тільки видавати здобувачам освіти та педагогічним, науково-педагогічним працівникам через бібліотеки навчального закладу, оскільки у п. 2 ч. 2 ч. 22 Закону про авторське право відсутній такий спосіб використання твору, як розповсюдження примірників твору.

Потрібно зазначити, що розповсюдження твору — будь-яка дія, за допомогою якої оригінали або інші примірники об’єктів авторського права пропонуються публіці способом першого продажу чи іншого першого відчуження примірників об’єкта авторського права.

Під час використання таких навчальних видань не потрібно забувати про обмеження щодо місця їх використання. Таким місцем є територія, де здійснюється освітня діяльність, або захищена електронне (цифрове) середовище, до якого забезпечується доступ виключно здобувачам освіти та педагогічним, науково-педагогічним працівникам навчального закладу.

А що робити видавцям, які не зареєстровані у реєстрі суб’єктів освітньої діяльності?

Вважаю, що такі видавці можуть використовувати твори в навчальних виданнях у період дії авторського права як ілюстрації:

(1) за договором з автором або іншим суб’єктом авторського права;

(2) з вільною публічною ліцензією Creative Commons (СС),

(3) зі стокових вебсайтів, наприклад, freepik.com, pixabay.com, ua.depositphotos.com.

Не потрібно забувати, що для забезпечення освітнього процесу можна використовувати твори, які перейшли до суспільного надбання (термін охорони таких творів закінчився), вираження народної творчості (фольклор), фотографії, що не мають ознак оригінальності (не є фотографічними творами), створені штучним інтелектом.