Тіньовий ринок сигарет. Як держава з ним “бореться”.

За останній рік частка нелегальної продукції зросла вдвічі. Чому держава програє боротьбу постачальникам контрабандної та контрафактної продукції?

Нелегальна торгівля тютюновими виробами процвітає в Україні. Якщо в 2016 році на її частку припадало 1,1%, то в 2018 році вона зросла до 4,4%, а в цьому році може сягнути 9%, свідчать дослідження Kantar TNS. Частка нелегальної продукції залишалася невеликою до 2017 року, поки в процес дистрибуції тютюнових виробів не втрутилися.

Про це пише АНТИРЕЙД з посиланням на NV.

Зростання тіньового ринку призводить відразу до кількох проблем. Одна з них — це відсутність контролю за якістю продукції, розповідають НВ Бізнес виробники тютюнових виробів. «Ніхто не знає, що саме купують люди у бабусі на розкладці. Чи є в цих сигаретах, які продаються поштучно, тютюн і чи не використовувалися при їх виробництві шкідливі речовини?», — розповідає директор тютюнової фабрики, який побажав залишитися неназваним.

Друга проблема — втрати бюджету від несплаченого акцизу та податків, які сумарно займають майже 70% в пачці сигарет. За попередніми підрахунками, тільки цьогоріч продавці контрабандної та контрафактної продукції завдадуть шкоди державі на суму майже 6 млрд грн.

ДЖЕРЕЛО КОНТРАБАНДИ. ЧОМУ УКРАЇНСЬКІ СИГАРЕТИ ВИГІДНО ЕКСПОРТУВАТИ В ЄС?

Бондаренко Директор департаменту із зовнішніх зв’язків Філіп Морріс Україна

У вартості пачки сигарет мінімальний акциз становить 20,23 грн. При середній ціні пачки 39 грн сума податків сягає 72,5% ціни, або ж 28,27 грн — це коли до мінімального акцизу додати вартість акцизної марки, ПДВ та акцизний податок з роздрібних продажів підакцизних товарів.

Решта 27,5% ціни сигарет включають собівартість, прямі податки (ПДФО, податок на прибуток, земельні та екологічні податки), логістичні витрати і дистрибуцію до кінцевого споживача.

Незважаючи на таку високу питому вагу податків у вартості пачки сигарет ціна на продукцію значною мірою залежить саме від фіскальної політики держави.

У рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС наша держава взяла на себе зобов’язання імплементувати Директиву Ради 2011/64 / ЄС, якою передбачено мінімальні ставки акцизного податку на тютюнові вироби. Для сигарет — це 90 євро за 1000 штук (або 1,8 євро за пачку з 20 сигарет). Практика країн-членів ЄС свідчить про те, що при вступі до Співтовариства наближення специфічної ставки акцизу і мінімального акцизного податкового зобов’язання в країнах відбувалося протягом не менше 12-15 років. Це дозволяє забезпечити поступовий перехід до повноцінного виконання Директиви без значного зростання нелегального обороту тютюнових виробів і відповідного недонадходження акцизного податку до бюджету.

Саме тому важливо поступове наближення ставок акцизного податку на тютюнові вироби, що, на жаль, навіть після запровадження восьмирічного плану підвищення акцизів не завжди виконується і призводить до семикратного зростання нелегальної торгівлі за останні три роки.

Точка зору: До яких наслідків призводить зростання контрабанди?

Кожна 14 пачка сигарет, яка продається на ринку України, є нелегальною. І зростання контрабанди на цьому не зупинилося, а триває й надалі. Дійсно, нинішнє зростання обсягів контрабандної та контрафактної продукції є критичним. Адже, як показує досвід інших країн, при перевищенні рівня нелегальної торгівлі сигаретами 10%-го показника, боротися з контрабандою та її наслідками стає дуже важко.

Проблема контрабанди сигарет — це проблема не тільки тютюнової індустрії, а й держави загалом. Від контрабанди втрачають усі — і виробники, і дистриб’ютори, і суспільство, і держава. У виграші — лише злочинці. Що означає для:

1) держави:

– втрати надходжень до державного бюджету

Оскільки мінімальна сума податків в пачці сигарет сягає 60%, то кожна нелегальна пачка сигарет на ринку України — це мінус 25 грн до бюджету країни. За прогнозом Kantar втрати державного бюджету України в 2019 році від нелегальної торгівлі сигаретами становитимуть понад 5 млрд грн.

– розвиток організованої злочинності. На контрабанді заробляються мільйони, які використовуються в кримінальних цілях.

– «зіпсована» репутація України на світовій арені. Останні роки Україна посідає лідируючі позиції в контрабанді сигарет до Європи.

2) виробників і дистриб’юторів:

– скорочення легальних продажів і втрата частки ринку. Так, в 2018 році обсяг легального продажу сигарет скоротився на 18%.

3) суспільства:

– підвищений ризик для здоров’я. Невідоме походження цих сигарет, а також сировина, що використовувалася при виробництві.

– безконтрольний доступ дітей до сигарет. Продаються вони через нелегальні канали дистрибуції — на ринках і вулицях.

ДЕ ПРОДАЮТЬ НЕЛЕГАЛЬНІ ТЮТЮНОВІ ВИРОБИ?

Приблизно 54% нелегальної продукції продається на ринках або за посередництва вуличних торговців, які торгують сигаретами поштучно, йдеться в звіті Kantar TNS за 2018 рік. Найбільше її в шести регіонах країни: Дніпропетровській, Харківській, Запорізькій, Хмельницькій, Одеській та Чернівецькій областях, на які припадає 75% від загального обсягу нелегальної продукції.

Найпопулярніша торгова марка нелегальних сигарет — Marvel, на яку припадає 44% від загального обсягу продажів. Серед інших «лідерів рейтингу» — ТМ Compliment, Marble, Astru, NZ, йдеться в дослідженнях Kantar TNS. Як правило, більшість з них проводиться нібито для продажу в магазинах безмитної торгівлі duty free, і з цієї продукції не сплачується акциз. Проблема полягає в тому, що цю продукцію можна знайти не тільки в магазинах, розташованих біля пунктів перетину кордону, а й на базарах. «Наявність на сигаретах маркування “for duty-free sale only” аж ніяк не завжди означає, що товар був дійсно легально виготовлений для продажу в магазині безмитної торгівлі. Найчастіше продукція з таким маркуванням фактично є контрафактом, виробленим на підпільній фабриці, який ніхто і ніколи не планував продавати в магазині безмитної торгівлі. Маркування “дьюті фрі” в цьому випадку слугує для маскування справжнього походження продукції і обману споживача незаконних сигарет», — стверджує радник голови Державної митної служби Михайло Василенко.

На його думку, при розміщенні дорогих товарів (не тільки сигарет, а й алкоголю, парфумерії тощо) дійсно необхідний належний контроль, щоб уникнути потрапляння призначеної для магазинів безмитної торгівлі продукції на внутрішній ринок. Митне законодавство містить низку заходів митного контролю (переміщення товарів між МБТ під митним контролем в опломбованих транспортних засобах, подача звітності тощо), говорить Василенко. «Однак найбільш дієвим інструментом контролю, на нашу думку, є якісна аналітика даних. Наприклад, якщо у віддаленому пропускному пункті з невеликим пасажиропотоком МБТ регулярно звітує про значні обсяги реалізації, є причина замислитися, чому», — наголошує він.

ВТРАЧАЄМО РИНОК. ДОСВІД ГРУЗІЇ

Грузія мала справу з тими самими проблемами, які наразі переживає Україна. Протягом останніх двох років вимоги до продажу тютюнових виробів посилюються: їх заборонено рекламувати в будь-яких ЗМІ, проводити будь-які активності, а з наступного року — продавати на стадіонах і в готелях. Ще через рік — з 2021 року всі пачки сигарет мають випускатися білого кольору, на них не можна наносити логотип, торгову марку і будь-яку іншу інформацію. Крім цього, електронні сигарети прирівнюються до звичайних, тому компаніям невигідно завозити їх на грузинський ринок. Весь товар — контрабанда із сусідньої Вірменії.

Різке підвищення акцизів в Грузії призвело до зростання нелегальних постачань сигарет із сусідньої Вірменії