У зв’язку зі скасуванням «нарадчої кімнати» Верховний Суд надав рекомендації судам

Голова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Борис Гулько затвердив рекомендації щодо застосування положень Закону України від 19 грудня 2024 року № 4173-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення ухвалення та проголошення судових рішень».

З метою забезпечення апеляційних та місцевих судів методичною інформацію з відповідних питань правозастосування, згідно зі статтею 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний суд інформує про таке. Про це повідомляє АНТИРЕЙД з посиланням на «PRAVO».

Нововведенням Закону України від 19 грудня 2024 року № 4173-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення ухвалення та проголошення судових рішень» (надалі – Закон № 4173-IX) є скасування інституту «нарадчої кімнати» саме як спеціально обладнаного для ухвалення судового рішення приміщення, куди повинен видалятися суд для ухвалення та підписання судових рішень.

Водночас, загальні засади ухвалення та проголошення судових рішень залишилися незмінними:

– ухвалення та проголошення судового рішення – це заключна частина судового засідання, де суд у колегіальному складі чи суддя одноособово вирішує справу по суті чи інші процесуальні питання та проголошує судове рішення;

– за загальним правилом такі дії вчиняються одразу після закінчення судових дебатів;

– ухвалення та проголошення судового рішення відбуваються у приміщенні суду;

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

– зберігається таємниця ухвалення судового рішення, тобто під час ухвалення судового рішення суддя не має права обговорювати обставини та матеріали справи, застосування норм права та судову практику в цій справі, а також зміст судового рішення з іншими особами, крім складу суду, який розглядає справу;

– судді не мають права розголошувати міркування, що були висловлені при обговоренні під час ухвалення судового рішення;

–забезпечується незалежність та неупередженість суддів та підкорення їх лише закону, що, серед іншого, передбачає відсутність сторонніх осіб біля суддів, які входять до складу суду та ухвалюють судове рішення, з метою унеможливлення втручання у процес ухвалення судового рішення;

– жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання судового рішення з кожного питання;

– проголошення судового рішення відбувається публічно в судовому засіданні;

– судове рішення має бути підписане всім складом суду.

Таким чином, судові рішення можуть бути ухвалені та підписані в будь-якому приміщенні суду, в якому є можливість провести обговорення питань, що виникають під час прийняття судового рішення при колегіальному розгляді справи, із забезпеченням збереження таємниці ухвалення судового рішення.

Після закінчення судових дебатів суд повинен оголосити про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні без оголошення перерви або відкладення.

Для ухвалення судового рішення суд може вийти із зали судового засідання або залишатися в ній.

Після ухвалення та підписання судове рішення проголошується в судовому засіданні публічно. Тобто суд повинен повернутися до зали судового засідання.

При оголошенні повного тексту судового рішення суд може оголосити лише його вступну та резолютивну частини та негайно вручити копії такого судового рішення учасникам справи, які були присутні в судовому засіданні. У такому випадку вручення повного тексту судового рішення відбувається одразу після закінчення судового засідання. При цьому виготовлення та вручення учасникам справи вступної та резолютивної частин судового рішення не потребується.

Якщо в судовому рішенні наявна інформація, яка становить державну таємницю, дії суду повинні відповідати вимогам Закону України «Про державну таємницю», зокрема, таке судове рішення грифується і зберігається у режимно-секретному відділі суду.

У судовому засіданні може бути проголошене скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення (постанова). У цьому випадку складання повного судового рішення відкладається на строк не більше як на десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження – не більше як на п’ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Про час складання повного судового рішення суд повідомляє учасників справи після проголошення скороченого (вступна та резолютивна частини) судового рішення, однак нове судове засідання для його проголошення не призначається. Повне судове рішення у порядку, встановленому ЦПК України, вручається учасникам справи після його складання та підписання.

За таких умов повне судове рішення міститиме інформацію щодо дати його ухвалення, тобто дати проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення та дати складання.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

У виняткових випадках залежно від складності справи суд може після закінчення судових дебатів та переходу до стадії ухвалення судового рішення відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, визначивши дату та час судового засідання, в якому буде відбуватися проголошення судового рішення, про що учасники справи мають бути повідомлені у спосіб, встановлений ЦПК України.

Як виняток, Закон № 4173-IX наділяє суд правом не ухвалювати та не проголошувати судове рішення одразу після закінчення судових дебатів, відклавши судове засіданні на строк, що не перевищує десяти днів. Під час вказаного проміжку часу суд повинен ухвалити повне судове рішення. Вчинення інших процесуальних дій у цій справі протягом цього періоду, а також у призначеному для проголошення судового рішення судовому засіданні, не допускається.

Про відкладення судового засідання суд постановляє ухвалу, визначаючи у ній день та час проголошення судового рішення.

Разом з тим, заборони розглядати інші справи в цей період норми ЦПК України, зокрема стаття 245, не містять.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд ухвалює судове рішення (скорочене або/та повне), підписує його, але не проголошує. За таких умов відмінність між датою судового засідання, про час та місце якого учасники справи були належним чином повідомлені, та датою складання повного судового рішення не свідчить про порушення порядку повідомлення учасників справи про час та місце проведення судового засідання та не є підставою для скасування судового рішення (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11).

Під час розгляду та вирішення справи суд може постановляти ухвали, які обов’язково повинні бути оформлені окремим процесуальним документом та містити обґрунтування мотивів їх прийняття (раніше постановлялися в нарадчій кімнаті) та які цього не вимагають.

Для постановлення ухвал, що оформлюються окремим процесуальним документом, суд оголошує перерву. Вони ухвалюються, підписуються суддею (судом), оголошуються в судовому засіданні та приєднуються до матеріалів справи. При цьому залежно від складності справи допускається проголошення скороченої (вступної та резолютивної частин) ухвали. У цьому випадку повний текст ухвали має бути складений у строк не більше п’яти днів з дня проголошення скороченої (вступна та резолютивна частини) ухвали.

При постановленні ухвали без оформлення окремого документа в судовому засіданні оголошується висновок суду та мотиви, з яких суд дійшов такого висновку, й інформація про постановлення такої ухвали зазначається в протоколі судового засідання.

Суд з власної ініціативи може оформити такі ухвали окремим документом після закінчення судового засідання. Наявність відповідної заяви від учасника справи не є обов’язковою для суду.

Всі судові рішення, незалежно від того, чи вони складені та проголошені як скорочені (вступна та резолютивна частини), чи як повні, повинні бути підписані всім складом суддів та приєднані до матеріалів справи.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, строки на апеляційне та касаційне оскарження обчислюються з дня складання повного судового рішення. При цьому присічний річний строк, встановлений в абзаці першому частини другої статті 358, абзаці першому частини третьої статті 394 ЦПК України, також обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Закон № 4173-IX набирає чинності через 30 днів з дня його опублікування (08 лютого 2025 року).

Закон № 4173-IX застосовується незалежно від дати відкриття провадження у справі тощо, тобто застосовується у всіх справах, в яких суд (суддя) переходить до стадії ухвалення судового рішення.