Уряд з нардепами вигадують нові причини для відмови в компенсаціях за комуналку, і список можуть розширити

В Україні до нового опалювального сезону змінюються правила одержання субсидій. У Мінсоцполітики перерахували випадки, коли українцям можуть не дати субсидію на послуги ЖКГ. Цей список відрізняється від того, що діяв раніше, у ньому з’явились нові пункти.

Наприклад, субсидію не дадуть, якщо людина три місяці не сплачувала єдиний соціальний внесок або отримує менше мінімальної зарплати (6700 гривень на місяць). Але як бути, наприклад, ФОП, які офіційно звільнені від сплати ЄСВ до кінця цього року? Щодо зарплатної планки не менше питань.

«А якщо людина оформлена на півставки, і їй платять копійки, а іншої роботи немає, то що, і субсидія, виходить, не світить»», – дивується голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.

Будуть й інші новації. Кабмін своєю постановою №601 від 13 червня цього року прописав автоматичну звірку даних щодо претендентів на компенсації по комуналці між Пенсійним Фондом та Держприкордонслужбою. І якщо людина перебуває за кордоном більше трьох місяців, у субсидії їй можуть відмовити. Чи означає все це, що українцям масово зрізуватимуть субсидії? Адже паралельно уряд заявив про спрощення по отриманню компенсацій по комуналці.

Податки, зарплата, виїзд за кордон – через що можуть позбавити субсидії

В Україні вже давно існує «заборонений список» щодо субсидій — перелік умов, які не дозволяють розраховувати на допомогу від держави щодо оплати комунальних послуг. У ньому, наприклад, прописано жорстку майнову планку. Якщо людина здійснила купівлю дорожчу за 50 тисяч гривень, має банківський депозит на суму не менше 100 тисяч або нове авто (не старше 5 років), то компенсації їй не передбачено. Більше того, якщо одержувач цю інформацію приховав і все ж таки зміг оформити субсидію, допомогу згодом можуть забрати і вимагати повернути вже отримані гроші. У Мінсоцполітики озвучили список «табу», в якому з’явилися нові пункти, зокрема такі:

• Наявність у сім’ї двох авто, яким більше 15 років. При цьому зберігається норма про нове авто до 5 років. «Певна логіка у цьому, можливо, є. Адже можна продати один автомобіль і платити за комуналку. Але це дуже нагадує пораду, яку колись дав нардеп Брагар пенсіонерці: продати собаку і розрахуватися за комуналку. Справа в тому, що старі авто – зовсім не розкіш, зазвичай їх купують для роботи чи забезпечення транспортних потреб», – каже Попенко.
• Якщо хоч один член сім’ї не платить ЄСВ більше трьох місяців. Єдиний соціальний внесок виплачується із зарплати, якщо людина офіційно працевлаштована, та сплачує її роботодавець. Тобто, якщо компанія має заборгованість по ЄСВ, виходить, співробітники можуть залишитися без субсидії.Окремі нюанси щодо фізичних осіб-підприємців. На початку війни ФОП дозволили не сплачувати ЄСВ, потім законом про повернення довоєнних податків, який набрав чинності з 1 серпня цього року, для частини підприємців обов’язок по сплаті єдиного соціального внеску повернули. Але єдинникам першої групи надали відстрочку до кінця цього року. І тепер вони можуть автоматично злетіти з субсидій.
• Якщо працюючий член сім’ї отримує менше мінімального розміру виплат, тобто зарплата – нижча за мінімальну (6700 гривень на місяць). Мінімалка в Україні невелика і більшість громадян заробляє більше. Але зарплати в конвертах поки що нікуди не поділися, і є випадки, коли людину офіційно оформляють на частину ставки, а решту доплачують «у конверті». У цьому випадку на субсидію також можна не розраховувати.
• Якщо заборгованість із комуналки більша за 680 гривень. За борги з комуналки позбавляли субсидій і раніше. Причому «порогова» сума була меншою – близько 350 гривень. «Це пункт людям у плюс, бо збільшили розмір допустимого боргу. Адже борги можуть з’явитися, навіть якщо прострочив платіжку на кілька днів», — зазначив Попенко.

Інші пункти забороненого списку не змінюються. На субсидії не можуть розраховувати громадяни, які:

• Мають квартиру площею понад 120 квадратних метрів або будинок понад 230 квадратів
• За останній рік сім’я здійснила покупку на суму понад 50 тисяч гривень. При цьому в Пенсійному фонді дали пояснення, якщо купівля на меншу суму (скажімо, 10 тисяч) оформлена на умовах виплат частинами, претендувати на субсидію можна. У ПФ заявили, що житлова субсидія не призначається лише якщо сім’я одноразово сплатила покупку чи будь-які роботи чи послуги (крім медичних, освітніх та ЖКГ)
• Якщо хоча б один із членів сім’ї має депозит (або придбав валюти) на суму понад 100 тисяч гривень
• Якщо в сім’ї є дорослі, які офіційно не навчаються, не працюють і не мають статусу безробітного (тобто не зареєстровані на біржі праці).

«Усі ці нововведення справді обговорювалися вже давно на рівні ідей. Але в ковидні часи і з початку війни їх так і не наважувалися запустити, а зараз потроху реалізують. Адже коштів у бюджеті не так багато, а претендентів на субсидії – ціла армія», – зазначив керівник спеціальних проектів НТЦ «Психея» Геннадій Рябцев.

Також Кабмін своєю постановою №601 “Про реалізацію експериментального проекту щодо удосконалення порядку налання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива”запустив автоматичне звірення даних щодо одержувачів субсидії між ПФ та Держприкордонслужбою. І якщо людина перебуває за кордоном більше трьох місяців, то її можуть позбавити компенсації по комуналці.

«Більшість норм – і щодо сплати ЄСВ і зарплат, і звірок з Держприкордонслужбою, багато в чому спрямовані на те, щоб ті українці, які зараз перебувають за кордоном, не могли отримувати субсидії. З одного боку, це правильно, адже дефіцит бюджету просто величезний, і держава має заощаджувати. З іншого боку, у багатьох наших біженців, які зараз мешкають у Європі, в Україні залишилося житло, і за його обслуговування треба платити. Чи робитимуть вони це, якщо їх позбавлять субсидій, наприклад, чи будуть погашати платіжки із закордонних соціальних допомог? Чи прискориться зростання заборгованості, яка й так рекордна і яка стала справжньою проблемою для комунальників?», — зазначає аналітик Інституту стратегічних досліджень Юрій Корольчук.

Рябцев каже, що мета нововведення також у тому, щоб систематизувати та впорядкувати дані.

«Не секрет, що щодо субсидій, як і інших соціальних виплат, є порушення. Наприклад, гроші з бюджету можуть отримувати люди, які давно не живуть за вказаною адресою, а нерідко взагалі в Україні. Іноді й будинку немає, а субсидії капають. Також є випадки, коли одна і та сама людина або одна сім’я отримує дві субсидії. Поки що далеко не вся інформація оцифрована та перевірена. І тут стане в нагоді той же критерій щодо ЄСВ – там з базою платників все гаразд, і двічі точно ніхто не платить. Вже за цим реєстром можна відсікти тих, хто отримує субсидії неправомірно», – каже Рябцев.

Будуть і спрощення

Зазначимо, що за субсидіями буде не лише закручування гайок, а й спрощення. Нещодавно Кабмін тією ж постановою №601 спростив механізм переоформлених субсидій (для тих, хто отримував їх раніше), а також оформлення нових.

Головна новація – вже не доведеться збирати купу документів. Достатньо подати заяву (можна навіть дистанційно) та поінформувати соціальні служби про склад сім’ї. Всі інші дані (про працевлаштування, зарплату, місце навчання майну тощо) інспектори будуть збирати самі за держреєстрами

Деякі українці отримали право на 100% оплату послуг за рахунок держави. Йдеться зокрема про пенсіонерів, які мають заслуги перед батьківщиною. Вони можуть не платити квартплату за послуги з обслуговування прибудинкової території,  воду і каналізацію, опалення, газ, електроенергію, вивіз сміття, тверде паливо. Тобто, покривається вся комуналка, за винятком хіба що обслуговування лічильників. Але тут є обмеження — на пільги можуть претендувати ті громадяни, середньомісячний дохід яких за останні півроку не перевищує 3760 гривень на місяць.

На субсидії можуть претендувати також переселенці (які мешкають не у своїх квартирах і навіть не мають договорів оренди). Щоб отримати компенсацію за комуналку, ВПО слід подати заяву уповноваженій особі у сільській чи міськраді за новим місцем проживання, до центру адміністративних послуг чи у місцеве відділення Пенсійного фонду.

Тобто, як видно, влада намагається домогтися максимальної адресності при виплатах субсидій (як і інших соціальних платежів) – допомагати лише тим, хто цього справді потребує. І відсікати від «годівниці» людей, які цілком спроможні самі (принаймні в уяві чиновників) оплачувати комунальні рахунки. У бюджеті цього року витрати на субсидії окремим рядком взагалі не прописані. Вони закладені у «загальний котел» соціальних виплат, і гроші виділяються в міру потреб.

А вони, м’яко кажучи, не малі. Причому у новому опалювальному сезоні кількість претендентів на субсидії може ще більше зрости. В Україні подорожчала електроенергія, а також послуги, тарифи на які регулюються на місцях (вивіз сміття, прибирання придової території тощо). І платити все зі своєї кишені зможуть далеко не усі українці.

Як ще можуть закрутити гайки?

За оцінками директора департаменту пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Пенсійного фонду України Олени Охріменко, з початком нового опалювального сезону субсидії потребуватиме понад 2 млн сімей (для порівняння: зараз, у міжопалювальному сезоні субсидії отримує лише близько 600 тисяч домогосподарств). При цьому на субсидії формально можуть розраховувати всі, хто віддає на комуналку більше 15% середньомісячного доходу. Тобто чим вищі платіжки, тим більше тих, хто може претендувати на компенсації з бюджету.

Минулого опалювального сезону середньостатистична сім’я отримувала близько 1600 гривень субсидії на місяць. Але цієї зими суми можуть зрости – через подорожчання окремих комунальних послуг, зокрема електроенергії. На тлі цього держава посилює вимоги до субсидіантів.

«Насправді поки що реалізована лише частина йде щодо «закручування гайок» за субсидіями. Наприклад, наступним етапів може бути перегляд правил для  переселенців. Більше 6 млн людей переїхало на нове місце проживання, і вони мають право на субсидії. Але чи не вийде так, що дехто примудриться оформити допомогу ще й на колишню адресу». — каже Рябцев.

Також, за його словами, посилюватимуться перевірки дотримання вимог щодо «зайвого» майна, що зараз контролюється далеко не завжди. За словами голови адвокатського об’єднання «Кравець і партнери» Ростислава Кравця, цей процес уже триває – інспектори, наприклад, опитують сусідів і збирають інсайди – чи не купував претендент на субсидії дорогих речей і в цілому не надто багато він живе. Трапляються і «перегини».

«Приміром, до нас звертаються люди, яким відмовили в субсидії або навіть зняли вже призначену допомогу на підставі нібито отриманої з незрозумілих джерел інформації, що людина має додаткові неофіційні підробітки. Як довести інспектору, що таких підробітків немає – питання відкрите», — каже Кравець.

Загалом, як зазначає Олег Попенко, посилення субсидій прискорять зростання заборгованості населення за комуналкою, яка й так величезна – понад 40 млрд гривень.

Як показує досвід минулих років, громадяни, багато громадян, які за якихось причин втрачали право на субсидію, нерідко вже впродовж короткого часу ставали боржниками. Дехто не міг сплачувати, бо не вистачало грошей, а дехто – не вважав за потрібне. Ті, хто отримує субсидію, не можуть дозволити собі не оплачувати вчасно платижки, адже за найменший борг є ризик втратити компенсацію, – пояснив Попенко.

 «Згодом державі доведеться з цими боргами щось робити, адже знижуються можливості комунальників щодо ремонту та утримання мереж», – додав Корольчук.

Інформатор