В Україні стартує цільова мобілізація: що це таке – кого вона торкнеться

Війна продовжується, але відновлення України вже починається.

Уряд України передбачив проведення цільової мобілізації громадян для ліквідації наслідків воєнних дій. Про це повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук. Експерти проаналізував для видання “Коментарі” це рішення.

З’явиться можливість допускати до надання соціальних послуг осіб, які не мають необхідної профільної освіти.

Ростислав Кравець, адвокат, голова профспілки Українська незалежна фундація юристів, голова АТ “Кравець та партнери” пояснює:

“Кабмін вніс зміни до своєї постанови, яка регулює питання створення та дії єдиної системи цивільного захисту. До речі, постанова, яку зараз відкоригували, була прийнята у 2014-му, причому підписував її ще Микола Азаров, який на той момент був прем’єром. Суть постанови у створенні органами влади, міністерствами відповідних систем для захисту населення. Що стосується питання залучення цивільних осіб до роботи даної системи, то воно, як я розумію, ще до кінця не опрацьовано. Навіть у тій інформації, яка розміщена представниками Кабміну, не зрозуміло, яким чином це здійснюватиметься”.

Крім того, продовжує експерт, стоїть питання щодо можливості компенсації витрат цивільним особам, які беруть участь у відповідних роботах.

За словами Ростислава Кравця, функціонування цієї системи покладено на Кабмін, на центральні та регіональні органи влади відповідні підсистеми.

“Виходячи з озвученого прес-релізу, буде можливість допускати до надання соціальних послуг осіб, які не мають необхідної профільної освіти. А також компенсація їм за надання таких послуг. Наскільки я розумію, йдеться саме про допомогу громадянському населенню. Тому що самих соцпрацівників, які мають відповідну профільну освіту, не вистачає. Чимало виїхало за кордон, є загиблі, поранені. Ті, хто залишився в строю – фізично не можуть впоратися з кількістю людей, яким потрібна соціальна допомога. Тому, мабуть, було ухвалено рішення допустити до надання такого виду послуг осіб, для яких це не є основним видом діяльності та які не мають необхідної профільної освіти”, – резюмує Ростислав Кравець.

Україні слід використовувати адміністративні важелі там, де вони є необхідними. І не забувати про ринкові стимули

Професор соціології Павло Федорченко-Кутуєв наголошує, що екстраординарні, надзвичайні обставини вимагають і надзвичайних заходів.

“Йде повномасштабна війна, яку Росія розв’язала проти України. І РФ веде цю війну, переважно, проти цивільного населення і проти цивільних інфраструктурних об’єктів, які не мають жодного військового значення, а руйнуються лише для того, щоб погіршити соціально-економічний стан нашої країни. Тому після війни, після української перемоги виникне нагальне завдання реконструкції, відновлення країни. Багато міст, населених пунктів серйозно постраждали від атак російських агресорів. І добре, що Кабмін уже думає про майбутнє, напрацьовує нормативну базу на відновлення”, – вважає соціолог.

На його думку, важливо, щоб навіть у цих надзвичайних умовах ми спиралися не лише на командно-адміністративні мобілізаційні методи.

“Має бути комбінування адміністративних методів з методами ринковими, – пояснює Павло Федорченко-Кутуєв. – Наприклад, можна вивчити досвід політики американського президента Франкліна Делано Рузвельта під час депресії 30-х років, коли створювалися робочі місця у сфері будівництва масштабних інфраструктурних об’єктів. І той самий міст “Золоті ворота” у Сан-Франциско – пам’ятник тієї епохи, коли об’єднувалися адміністративні заходи з ринковими методами. Що дало у результаті відмінний результат. Таким шляхом слід іти й Україні. Використовувати адміністративні важелі там, де є необхідними. І не забувати про ринкові стимули. Основний ключ – рішучість та гнучкість держави у діях, спрямованих на відновлення країни”.

КОМЕНТАРІ