ВАКС повернув обвинувальний акт щодо держреєстратора, який переоформив арештоване приміщення вартістю 5 мільйонів

Вищий антикорупційний суд повернув прокурору обвинувальний акт щодо зловживань державного реєстратора.

Про це інформує «Судовий репортер» з посиланням на ухвалу від 31 серпня.

У березні 2020-го держреєстратор Печенізької райдержадміністрації Харківської області переоформив право власності ТОВ «Женева» на приміщення 3 поверху будинку по вулиці Сумська, 96 в Харкові площею 357 кв.м. Вказане приміщення раніше було арештоване рішенням суду і діяла заборона на зміну власника. Азово-Черноморській інвестиційній компанії, яка володіла цією нерухомістю, завдано збитків на 5,5 млн грн.

У подальшому Харківський апеляційний суд зробив подання про визначення підсудності цієї справи з Вищим антикорупційним судом.

Мотиви були такі, що держреєстратора звинувачують у корупційному правопорушення (ч.3 ст.365-2 ККУ) і завдана потерпілому шкода в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У червні цього року Верховний суд подання задовольнив і скерував справу до ВАКС.

13 липня антикорупційний суд зробив подання до апеляційної палати для визначення підсудності за іншим судом. ВАКС виходив із того, що держреєстратор не належить до посад, перелічених у п. 1 ч. 5 ст.216 КПК. 8 ранг державного службовця обвинуваченого у даному випадку не має значення.

Досудове розслідування не проводилось Національним антикорупційним бюро України та не було закінчене прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Натомість обвинувальний акт складеним слідчим СВ ХРУП № 1 ГУ НП в Харківській області і затверджений прокурором Харківської місцевої прокуратури № 2 Харківської області. Тому справа не може належати до підсудності Вищого антикорупційного суду.

Однак Апеляційна палата ВАКС не стала це розглядати, кажучи що остаточне рішення з приводу підсудності вже прийнято Верховним судом.

Після цього Вищий антикорсуд за клопотанням захисниці повернув обвинувальний акт прокурору через невідповідність його вимогам Кримінального процесуального кодексу.

Зі змісту обвинувального акту не вбачається фактичних обставин, які би вказували на наявність у обвинуваченого мети отримання неправомірної вигоди і загалом щодо неправомірної вигоди як такої. Не зазначено, якою є ця неправомірна вигода — її вид, розмір тощо, від якої особи, коли та яким чином обвинувачений мав мету її отримати тощо.

Прокурор у засіданні пояснив, що обвинувачений діяв з метою отримання неправомірної вигоди не для себе особисто, а для ТОВ «Женева». Крім того, 5, 5 млн грн зазначено як вартість нерухомого майна і шкоду, завдану злочином, а не як розмір неправомірної вигоди.

Але суд вважає, що твердження прокурора про отримання неправомірної вигоди іншою особою, а не обвинуваченим суперечить змісту обвинувального акта.

Наразі це рішення вже оскаржено до Апеляційної палати ВАКС.