Зміни у Верховному суді (без України), що очікувати після обрання нового голови суду

Сьогодні було обрано нового голову Верховного суду – Станіслава Кравченка, який замінив на цій посаді викритого на хабарі Всеволода Князєва. До цього він обіймав посаду голови Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду.

За Кравченка проголосували 108 зі 148 суддів, які були присутні на пленумі.

Про це повідомляє АНТИРЕЙД з посиланням на«СТРАНА», яка розповідає, що відомо про нового голову ВС, про Кравченка думають українські адвокати і як його призначення вплине на судову систему.

Хто такий Станіслав Кравченко і що про нього говорять адвокати та активісти

Станіслав Кравченко народився 1967 року в селі Одинці Козелецького району Чернігівської області.

1991 року закінчив Харківський юридичний інститут за спеціальністю “правознавство” (зараз – це Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого). У 90-ті був юрисконсультом та нотаріусом, стажувався у Козелецькому районному народному суді Чернігівської області. Там він працював суддею протягом 10 років.

2002 року він став суддею Апеляційного суду міста Києва, де пропрацював 9 років.

“Станіслава Івановича знаю ще з тих часів, коли він ще був суддею Апеляційного суду міста Києва. Жодних нарікань щодо необ’єктивності чи упередженості на нього у мене немає. У Верховному суді теж жодних проблем з ним не виникало”, – каже один із адвокатів, опитаних “Країною”, який побажав залишитися неназваним.

У 2011 році Кравченка було обрано суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, а у 2014 році призначено на посаду заступника голови цього суду.

2017 року його обрали головою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, а 2021 року переобрали. Тепер Кравченко очолюватиме Верховний Суд наступні чотири роки, до 2027-го.

Серед юристів-практиків, які перетиналися в судових процесах з новообраним головою ВС, думки про Кравченка в основному позитивні.

“Він чудовий професіонал, дуже зважена і грамотна, системна людина. Я неодноразово бачив його в процесі. Це справді Суддя з великої літери. Щиро сподіваюся, що під його керівництвом судова система поверне собі колишній престиж і ту велич, яку має мати судова влада. Зрозуміло, що на нього лягає велика адміністративна відповідальність. Тому що Верховний суд йому дістався у дуже тяжкій ситуації, і після справи Князєва відновити довіру до суду буде складно”, – каже «Країні» адвокат Євген Солодко.

Втім, напередодні голосування проти Кравченка було розгорнуто масштабну кампанію.

Напередодні пленуму голова правління Фонду DEJURE Михайло Жернаков у своєму фейсбуці написав, що Кравченко нібито пообіцяв суддям, які проголосують за нього, допомогти отримати безкоштовні квартири від держави.

Журналістка Наталія Соколенко заявила, що вже перед самим призначенням Роман Маселко екс-член ГРД знайшов інформацію, що суддя Станіслав Кравченко у 2003 році разом із ще одним суддею Сергієм Слиньком випустив із в’язниці Олексія Пукача, згодом визнаного вбивцею журналіста Георгія Гонгадзе. Після чого Пукач втік.

Крім того, згадали, що Станіслав Кравченко у 2017 році отримав незадовільний висновок від Громадської ради доброчесності. Так, у висновку сказано, що Кравченко не вказав у декларації доброчесності те, що приймав рішення, які потім отримували негативну оцінку ЄСПЛ, а також не вніс до декларації про доходи дані про земельну ділянку у місті Козелець на 900 квадратних метрів, яким де-факто володів із 2002 року.

Кравченко прокоментував цю претензію сьогодні під час пленуму. Він сказав, що із висновком Громадської ради доброчесності був не згоден і подав на нього апеляцію, яку так і не розглянули.

Крім того, за його словами, два роки тому Національне агентство боротьби з корупцією двічі провело за ним перевірку, яка тривала 8 місяців. І за підсумком жодних порушень у деклараціях виявлено не було.

Зазначимо, що попри цю досить масштабну кампанію проти Кравченка його все одно було обрано з великим відривом головою Верховного суду.

Як зазначає телеграм-канал “Політика країни”, це є дуже показовим з погляду настроїв суддів у головному суді України та розкладу сил у ньому.

“Кравченко на виборах протистояли троє людей.

Перший – Іван Міщенко, який пішов добровольцем на війну, взявши позивний суддя Дредд. Його підтримувала частина антикорупційних активістів та патріотичної громадськості, але на суддів ВС це не справило враження. Він набрав лише 14 голосів (для порівняння, Кравченка – 108). Серед суддів було поширено думку, що Міщенко більше піариться, ніж воює, проводячи багато часу у Києві, а не на фронті.

Потужна група підтримки з антикорупційних активістів була й у ще одного претендента – Альберта Єзерова, який за часів губернаторства в Одесі Михайла Саакашвілі працював одним із керівників Одеської митниці та близько знайомий із нинішнім директором НАБУ Семеном Кривоносом. Але в результаті Єзеров набрав лише два голоси.

Поява на виборах ще одного претендента, Наталії Коваленко (набрала 13 голосів), віддзеркалює боротьбу всередині Верховного суду. Коваленко вважається креатурою голови Касаційного адміністративного суду Михайла Смоковича, який, як вважають джерела в судових колах, намагався таким чином відтягнути голоси у Кравченка. Що, як бачимо, не спрацювало – і Кравченко все одно переміг на виборах. І це досить тривожний дзвінок для Смоковича з урахуванням інформації про початок кримінального розслідування щодо нього з боку СБУ та ГБР із земельних махінацій, що може закінчитися його відставкою з посади голів Касаційного адміністративного суду.

І всі ці претенденти програли Станіславу Кравченку – кадровому судді, який пройшов шлях від рядового судді до найвищих посад у судовій ієрархії. Напередодні проти нього з боку антикорупційних активістів розпочалася кампанія, в ході якої згадали і висновок Ради з добропорядності від 2017 року, і те, що його було призначено суддею Вищого спеціалізованого суду за часів Януковича, та багато іншого.

Але, як бачимо за результатами голосування, на суддів ВС все це мало мінімальний вплив і вони все одно в кількості більше двох третин від тих, хто взяв участь у голосуванні, підтримали Кравченка. Вийшло дуже показове голосування”, – зазначає телеграм-канал “Політика Країни”.

На що вплине обрання голови Верховного Суду?

На думку адвокатів, з якими поговорила «Країна», саме собою обрання нового голови Верховного суду мало що змінить у розкладах у судовій системі.

“Глава Верховного суду – це адміністративна посада, він сам як суддя не часто бере участь у розгляді справ, проте впливає на їх результат, як показав випадок із Всеволодом Князєвим. Частину часу він проводить у Вищій раді правосуддя, а в час, що залишився, різні грантівські та державні організації, такі як USAID, возять його світом і демонструють як свої досягнення”, – вважає адвокат Ростислав Кравець.

Розмірковуючи про перспективи судової гілки влади після призначення нового голови ЗС, Євген Солодко звертає увагу на те, що останніми роками українські судді змушені працювати під колосальним тиском – як зовнішнім, так і внутрішнім.

Однак призначення Кравченка головою ВС вплине на роботу іншого суду – ВАКСу. Кравченко останні роки очолював Касаційний кримінальний суд – а це саме той суд, який регулярно скасовував рішення ВАКСу.

“За час існування ВАКСу 50% рішень цього суду скасовувалися Верховним судом, як показує статистика. Це колосальний показник, який багато говорить про якість роботи ВАКСу. Тепер, коли Кравченка обрали головою ВС, значно менше рішень ВАКСу ставитиметься під сумнів, на мій погляд.

Крім того, для підтримання довіри до судової системи різні активісти можуть використати його, щоб підняти рейтинг ВАКСу. Але для українських адвокатів та їхніх клієнтів це взагалі нічого не змінить”, – вважає Кравець.

Більше того – на думку юриста, призначення Кравченка в перспективі може тільки посилити недовіру до судової системи всередині України.

“Стане тільки гірше. Тому що кримінальна юрисдикція – досить вузька галузь права. Як голова ВС, який має таку спеціалізацію, він буде недостатньо розумітися на практиці адміністративних справ, господарських і цивільних, про що, до речі, нещодавно було зазначено в рішенні Великої палати Верховного суду. Це може призвести до того, що з’являться тіньові рухи у Великій палаті Верховного суду, яка буде формувати позиції під конкретних замовників. Тобто, це може тільки посилити порушення прав громадян”, – вважає Ростислав Кравець.

«Коли в Україні запровадили «інститут доброчесності» – це як із автомобілем «Таврія»: задум гарний, а виконання радянське. Останні років 15 у судову систему не плював лише лінивий навколо-юридичний активіст. А Бангалорські принципи діяльності суддів свідчать, що суд має бути незалежним як від зовнішнього, так і внутрішнього тиску. Ті нескінченні ходи під судами, які ми спостерігали кілька років тому, ось ця псевдоборотьба з корупцією – це внутрішній тиск. Реформа судової системи тримає суддівську владу в хаосі, а саме слово суддя вже стало лайливим. Незалежна судова влада нікому не вигідна. Її вважають за необхідне контролювати всі кому не ліньки – починаючи з цивільних активістів і закінчуючи силовими структурами, і певною мірою західними партнерами. Але реально незалежна судова влада не дозволила б себе такого ставлення», – переконаний Солодко.

Як приклад явного тиску на суд Солодко нагадав, як колегія суддів висловила недовіру екс-голові Верховного суду Князєву – ще до вердикту суду, який би підтвердив його винність.

Я дивився збори, коли висловлювали недовіру Князєву, і мені було вкрай прикро. Я не побачив реалізації дуже важливого принципу – презумпції невинності. Я побачив колективний «осудам». рішення суду, яке б підтвердило, що він справді корупціонер, я не кажу, що судді повинні були зберігати керівнику голубину вірність, але перш ніж висловлювати подібне засудження, напевно, все-таки потрібно було отримати досить вагомі докази, а не лише думку слідства. Тим більше, що адвокати добре знають, що НАБУ працює досить брудно і безпринципно, вважаю огидною практику публікації матеріалів досудового розслідування, в цивілізованих країнах такого немає. Але є надія, що новий глава зможе організувати роботу таким чином, що топтання презумпції невинності піде в історію цієї організації”, – розмірковує Євген Солодко.

До того ж, Ростислав Кравець звертає увагу на те, що Верховний суд (без України в назві) зареєстрований незаконно.

“Є рішення Конституційного суду про те, що реєстрація другого Верховного суду без України незаконна. У нас є один Верховний суд України, і потрібно було його перейменувати, прибрати “України” з назви, а не реєструвати новий суд. У справі ЄСПЛ “Гуменюк проти України” теж встановлено, що реєстрація другого Верховного суду без України незаконна. І Кравченко, знаючи про це, йде на посаду голови незаконно зареєстрованого суду. Це вже говорить багато про людину. Як він може вершити правосуддя? Особисто для мене він повністю втратив свій авторитет як юрист і громадянин”, – вважає Ростислав Кравець.

Джерело в юридичних колах сказало “Країні”, що в нинішній судовій системі України роль голови Верховного суду не є визначальною.

“Хоча, за час війни значення цієї посади зросло, оскільки різко збільшилася вага двох функцій голови ВС – переклад суддів та візування закордонних відряджень. Але загалом для судово-політичних розкладів, велику роль відіграватиме, наприклад, доля глави Касаційного адміністративного суду Михайла Смоковича, за яким, як пишуть ЗМІ, зараз починає розслідуватися кримінальна справа, а отже є перспектива, що він залишить посаду.Касаційний адміністративний суд – це саме той суд, який розглядає позови до центральних органів влади, включаючи президента. посада справді може багато на що вплинути”, – сказало джерело.

СТРАНА