Національний банк розширив перелік валютних послаблень для бізнесу, які будуть введені в дію 7 лютого разом з Законом України “Про валюту і валютні операції”, Національний банк вирішив:

●      дозволити бізнесу репатріацію дивідендів в іноземній валюті за 2018 рік. Такі операції здійснюватимуться в межах загального ліміту на повернення дивідендів, нарахованих за періоди до 2018 року включно, у межах 7 млн євро на місяць;

●      скасувати для бізнесу вимогу щодо попереднього резервування коштів у гривні для подальшої купівлі валюти (режим Т+1) з 7 лютого;

●      знизити норму обов’язкового продажу валютних надходжень бізнесом – з 50% до 30%, починаючи з 1 березня.

Національний банк також надав можливість населенню проводити операції з онлайн-купівлі іноземної валюти та банківських металів на суму до 150 тис грн не в операційний, а в календарний день. Це означає, що онлайн-купівля валюти через інтернет-банкінги і мобільні додатки є доступною громадянам у режимі 24/7.

Окрім цього, Національний банк уточнив, що перерахування валюти за кордон юридичними особами для розміщення на депозитних рахунках (в межах ліміту 2 млн євро на рік) можливо лише за рахунок власної, а не купленої іноземної валюти.

Водночас для протидії непродуктивному відтоку капіталу Національний банк заборонив бізнесу та населенню переказувати кошти з метою надання кредитів, здійснення інвестицій або розміщення на банківських рахунках у державу-агресор/державу-окупант, офшорні зони та країни, що не виконують/не належно виконують рекомендації FATF. 

Також Національний банк тимчасово зберіг обмеження щодо купівлі банками облігацій зовнішньої державної позики України.

За пропозиціями банківської спільноти спрощено окремі вимоги щодо здійснення валютного нагляду банками. Зокрема, для зменшення їх операційних та часових витрат скасована вимога щодо складання письмового висновку як за кожною операцією, так і за договором.

Також скорочено перелік індикаторів сумнівних операцій під час здійснення валютного нагляду. Зокрема, фінансова допомога, за рахунок якої здійснюється операція, не вважатиметься окремим індикатором, а аналізуватиметься фінансовими установами в рамках заходів щодо встановлення джерел походження коштів клієнта.

За оцінками Національного банку, зазначені послаблення не здійснюватимуть суттєвого тиску на валютний ринок.

Кінцевою метою Національного банку, як і раніше, залишається поступове зняття всіх валютних обмежень і перехід до режиму вільного руху капіталу. Національний банк буде скасовувати усі обмеження на валютному ринку відповідно до темпів поліпшення макроекономічних умов в Україні, а також прийняття низки законів, спрямованих на підвищення якості регулювання небанківського фінансового ринку (законопроект про “спліт”, реєстраційний номер 2413а) і попередження непродуктивного відпливу капіталу з країни (законопроект щодо протидії BEPS “Про імплементацію Плану протидії розмиванню бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування“, оприлюднений в жовтні Національним банком і Міністерством фінансів).

Зазначені зміни затверджені постановами Правління Національного банку України №33 від 05.02.2019 “Про внесення змін до Положення про порядок здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції”, а також №35 від 06.02.2019 “Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України”.

Також постановою Правління Національного банку №31 від 05.02.2019 “Про визнання такими, що втратили чинність, деяких нормативно-правових актів Національного банку України” скасовуються окремі нормативно-правові акти Національного банку України у сфері валютного регулювання, які втрачають актуальність із дня введення в дію Закону України “Про валюту і валютні операції”.

Джерело: НБУ

Національний банк України затвердив і оприлюднив усі нормативно-правові акти, які є основою для нової ліберальної системи валютного регулювання, передбаченої Законом України “Про валюту і валютні операції”. Нова система складається з восьми основних постанов Правління Національного банку, які замінили попередню базу з 56 нормативно-правових актів у сфері валютного регулювання:

Постанови № 1–3 є постійно діючими нормативно-правовими актами, але в повному обсязі діятимуть тоді, коли Національний банк не матиме потреби застосовувати заходи захисту на валютному ринку для упередження обставин, що загрожують макрофінансовій стабільності.

Постанови № 4 та № 6 також є постійно діючими актами. Вони визначають загальний перелік можливих заходів захисту та критеріїв їх застосування на валютному ринку, а також запроваджують повідомну процедуру щодо кредитних договорів з нерезидентами

Постанова № 5 має тимчасовий характер і визначає конкретні заходи захисту, запроваджені Національним банком. Ці заходи скасовуватимуться відповідно до темпів поліпшення макрофінансової ситуації.

Постанова № 7 також тимчасово визначає порядок здійснення банками валютного нагляду за дотриманням граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів до скасування такої вимоги.

Постанова № 8 є одним із ключових документів у впровадженні ризик-орієнтованого підходу у валютному нагляді.

Окрім цього, Правління Національного банку затвердило ще два технічних документи з метою реалізації вимог нового валютного законодавства. Це, зокрема, постанова N10 від 2 січня 2019 року “Про затвердження Правил функціонування Системи підтвердження угод на валютному ринку України”. Документ зберігає гнучкі підходи щодо використання банками засобів Системи підтвердження угод ВалКлі. Нацбанк також подовжує час роботи Системи з 17-30 до 19-00 для зручності банків, які матимуть більше часу для подання Національному банку інформації про наявну на суму коштів у гривнях рахунку 2900 (рахунок для резервування коштів клієнтів для купівлі іноземної валюти) та про запланований на наступний день обсяг обов’язкового продажу валютних надходжень.

Також затверджена постанова №16 від 4 січня 2019 року “Про документ для обліку та реєстрації валютно-обмінних операцій”, яка встановлює форму і зміст розрахункових документів для проведення валютно-обмінних операцій.

Прийняття усіх зазначених нормативно-правових актів є черговим важливим етапом лібералізації валютного ринку. Норми цих документів спрямовані на дерегуляцію інвестицій, спрощення проведення транскордонних операцій з валютними цінностями і розширення переліку доступних валютних операцій. Нова система валютного регулювання запрацює з 7 лютого 2019 року разом із введенням в дію Закону України “Про валюту і валютні операції”.

Які обмеження будуть скасовані з 7 лютого

Нове регулювання передбачає низку послаблень на валютному ринку, які полегшать ведення бізнесу та поліпшать інвестиційну привабливість України. Загалом із 7 лютого будуть введені в дію більше 20 послаблень:

Як спроститься валютний контроль

В рамках нової системи валютного регулювання Національний банк також здійснює перехід від системи тотального валютного контролю за кожною операцією до валютного нагляду, побудованого за принципом “більше ризиків – більше уваги, менше ризиків – менше уваги“.

Банки зможуть послабити нагляд за більшістю операцій бізнесу, які не матимуть ознак сумнівних операцій (незбігання обсягів операцій з обсягами звичайної ділової активності, невідповідність суті операції змісту діяльності клієнта, використання в розрахунках компаній-оболонок тощо). Також скасовується вимога щодо складання банками обов’язкового письмового висновку про результати аналізу клієнтської операції.

Разом з виведенням з-під нагляду дрібних операцій на суми до 150 тис. грн впровадження такого ризик-орієнтованого нагляду зменшить часові та адміністративні витрати бізнесу, а також полегшить навантаження на блок фінансового моніторингу в банках.

Як Національний банк планує знімати тимчасові обмеження

Нова система валютного регулювання залишає Національному банку право запроваджувати заходи захисту у сфері валютних операцій у разі виникнення обставин, що загрожують стабільності фінансової системи. Зокрема, це може бути регулювання обов’язкового продажу частини валютних надходжень та граничних строків розрахунків за операціями експорту-імпорту, запровадження лімітів на здійснення окремих валютних операцій, встановлення правил здійснення операцій, пов’язаних із рухом капіталу.

Водночас ці норми мають лише превентивний характер – введеня нових обмежень на валютному ринку з 7 лютого не передбачається. Метою Національного банку, як і раніше, залишається поступове зняття всіх валютних обмежень і перехід до режиму вільного руху капіталу.

Дорожня карта валютної лібералізації, розроблена Національним банком разом з експертами Міжнародного валютного фонду, передбачає покрокове зняття усіх валютних обмежень відповідно до темпів поліпшення макроекономічних умов в Україні, а також прийняття низки законів, спрямованих на підвищення якості регулювання небанківського фінансового ринку (законопроект про “спліт”, реєстраційний номер 2413а) і попередження непродуктивного відпливу капіталу з країни (законопроект щодо протидії BEPS “Про імплементацію Плану протидії розмиванню бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування“, оприлюднений в жовтні Національним банком і Міністерством фінансів).

Таким чином, скасуванню валютних обмежень насамперед передуватиме оцінка Національним банком таких макроекономічних індикаторів як темпи зростання ВВП, динаміка інфляції, стан валютного ринку, фінансова стабільність, ситуація на зовнішніх ринках тощо. Водночас валютна лібералізація, передбачена дорожньою картою, не має часових рамок. Відповідно, чим швидше наставатимуть сприятливі макроекономічні та фінансові умови, тим швидше Національний банк прибиратиме обмеження на валютному ринку, і навпаки.

Серед головних пріоритетів Національного банку – зняття низки обмежень, які створюють найбільше додаткових труднощів для ведення зовнішньоекономічної діяльності і стримують нові іноземні інвестиції в Україну. Зокрема і насамперед:

Інші послаблення на валютному ринку стосуватимуться проведення окремих операцій, перш за все з цінними паперами і деривативами, інвестицій за кордон, а також розширення функціоналу фінансових установ. Це, зокрема:

Нацбанк представил концепцию новой модели валютного регулирования.

Читати далі