Останнім часом кількість окремих думок в рази перевищує кількість прийнятих Великою палатою Верховного суду (без України) постанов. На мій погляд, це свідчить про повний крах ідеї зі створення Великої палати й фактичною необхідністю її розформування, особливо на кількість ще й відступів від власних правових позицій, що буди прийняті декілька тижнів назад. Така діяльність більше підштовхує до думки вибіркового підходу та виконання конкретного замовлення ніж формування єдиної судової практики. Читати далі

Цей огляд нагадує якийсь дембельський акорд. Через рішення відступ від сталої судової практики та чергові висновки судді-трирічки, який не зміг потрапити до ВРП, що не узгоджуються ні з Законом, ні зі здоровим глуздом, а по одному є навіть сумніви у безсторонності судячи з можливої особистої зацікавленості і явного упередженого розгляду, як на мій погляд. Читати далі

Спостерігаючи за рішеннями Великої палати Верховного суду (без України) складається враження, що вони вже самі втомились від своїх висновків тому ніяк не можуть дійти згоди викласти хоч щось, окрім рішень, що можуть посягати на їх заробітні плати та максимально відтермінувати набрання ними чинності відправляючи справи на новий розгляд до заблокованих судів. Читати далі

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення: Читати далі