Бали чи знання? Аналіз процедури підвищення кваліфікації адвокатами в Україні

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – «Закон»).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону – адвокат – фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Серед професійних обов’язків адвоката є: підвищувати свій професійний рівень; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування (п. п. 7, 8 ч. 1 ст. 21 Закону).

Підвищення професійного рівня адвоката є підвищенням кваліфікації адвоката. Підвищення кваліфікації здійснюється відповідно до порядку, який затверджується рішенням Ради адвокатів України. Так, рішенням РАУ №20 від 14 лютого 2019 року було затверджено «Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) (далі – «Порядок»). В подальшому до даного Порядку вносилися зміни, наразі, діє «Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція)», затверджений рішенням №111 від 20 вересня 2019 року Ради адвокатів України. У даній статті будемо використовувати положення саме даного Порядку від 20.09.2019 р.

Згідно Порядку виділяється два суб’єкта, які здійснюють підвищення кваліфікації адвокатів: оператори підвищення кваліфікації та адміністратор процесу підвищення кваліфікації адвокатів.

При цьому, адміністратором процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні є Вища школа адвокатури НААУ (п. 6 Порядку). Операторами процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні є всі органи адвокатського самоврядування згідно Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», у тому числі Національна асоціація адвокатів України, а також Вища школа адвокатури Національної асоціації адвокатів України. Організації, що бажають стати операторами підвищення кваліфікації адвокатів в Україні підлягають акредитації Експертною радою НААУ, в передбаченому нею Порядку, як сторонні оператори (п. 7 Порядку).

Отже, можна виділити операторів підвищення кваліфікації, які потребують акредитації (сторонні оператори) та операторів, які не потребують акредитації  Експертною радою НААУ, в передбаченому нею Порядку, якими згідно Порядку є: Вища школа адвокатури НААУ, Національна асоціація адвокатів України, ради адвокатів регіону (здійснюють підвищення кваліфікації адвокатів у своєму регіоні), кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури (здійснюють підвищення кваліфікації адвокатів у своєму регіоні), Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури.

Окремими операторами слід виділити: Координаційний центр з надання правової допомоги, Регіональні центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги (здійснюють підвищення кваліфікації адвокатів, які залучені для надання безоплатної вторинної правової допомоги). Дані Центри мають «спрощений» порядок акредитації  – подають для акредитації виключно заяву Центрів про акредитацію та документи про їх державну реєстрацію (створення) Центрів.

З переліком акредитованих операторів можна ознайомитися на сайті Центру акредитації Вищої школи адвокатури НААУ.

Види підвищення кваліфікації

Видами підвищення кваліфікації згідно п. 15 Порядку є:

• навчання або викладання за професійними програмами підвищення кваліфікації адвокатів у вищих навчальних закладах ІІІ та IV рівня акредитації, якщо вони є акредитованими операторами підвищення кваліфікації адвокатів. Кількість залікових балів в межах акредитації;
• участь у міжнародних, всеукраїнських та регіональних наукових, науково практичних та науково-методологічних конференціях, семінарах, круглих столах, тренінгах, програмах тощо, які організовані та проводяться операторами підвищення кваліфікації адвокатів в Україні та за кордоном. Кількість залікових балів в межах акредитації;
• участь у будь-яких акредитованих заходах з підвищення кваліфікації адвокатів (в тому числі в форматі онлайн), які організовані операторами підвищення кваліфікації адвокатів після проходження тестування (за наявності) на онлайн-платформі адміністратора з підвищення кваліфікації адвокатів ВША НААУ. Кількість залікових балів в межах акредитації;
• виступ у якості сертифікованого лектора з доповіддю, презентацією або науковим повідомленням на міжнародних, всеукраїнських та регіональних науково-практичних та науково-методологічних конференціях, семінарах, круглих столах, майстер-класах, тренінгах тощо. Застосовується подвоєна кількість балів в рамках акредитованого заходу;
• наукові або науково-практичні статті, які пройшли рецензування Вченою радою Вищої школи адвокатури НААУ, 5000 знаків дорівнює одному заліковому балу;
• видання монографій, підручників, посібників (у тому числі у співавторстві) 1 видання – 12 залікових балів;
• здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі права при здійсненні адвокатської діяльності — 30 залікових балів;
• здобуття наукового ступеня доктора наук в галузі права (або доктора права в разі отримання ступеня за кордоном) при здійсненні адвокатської діяльності – 45 залікових балів;
• робота в органах адвокатського самоврядування (в тому числі на виборних позиціях без оформлення трудових відносин згідно Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») — 2 залікових бали на рік;
• участь в роботі секцій та комітетів (голова та заступники голови комітету, секції НААУ – 10 балів на рік; член ради комітету, секції НААУ – 5 балів на рік);
• інша діяльність, визначена Експертною радою НААУ.

Слід відзначити, що порівняно з Порядком в редакції 14.02.2019 року, чинний Порядок містить більш розширений перелік видів підвищення кваліфікації, крім того, в даній редакції Порядку вже міститься посилання на кількість балів, які отримує адвокат в залежності від обраного виду підвищення кваліфікації, який був відсутній в попередній редакції.

Проблемні питання порядку підвищення кваліфікації адвокатів

Аналізуючи положення Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України можна виділити ряд питань, які є проблемними та створюють необґрунтований вплив на права адвокатів, зокрема, їх незалежність. Так, згідно ч. 1 ст. 4 Закону, адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Основні проблеми, які, на мою думку, потребують особливої уваги, є наступні.

1. Щодо захисту персональних даних адвокатів.

У п. 33 Порядку, зокрема, вказується, у Вищій школі адвокатури за наказом директора створюється Центр акредитації ВША НААУ. Центр акредитації ВША не є юридичною особою, а є структурним підрозділом Вищої школи адвокатури НААУ. Центр акредитації ВША НААУ адмініструє процес підвищення кваліфікації адвокатів через відповідну централізовану онлайн-платформу, до якої підключаються оператори з підвищення кваліфікації адвокатів.

Алгоритм одержання балів для підвищення кваліфікації виглядає наступним чином:

– спочатку адвокату необхідно зареєструватися на сайті Центру акредитації ВША НААУ у розділі «Головна»/«Реєстрація». Для реєстрації необхідно ввести прізвище, ім’я, по-батькові адвоката, e-mail, телефон. За даними ЄРАУ створюється особистий кабінет, за допомогою якого здійснюється реєстрація на заходи з підвищення кваліфікації;

– обрання заходу, який бажає відвідати адвокат, зі списку та реєстрація на нього;

– після успішної реєстрації на захід, на електронну адресу надходить QR-код, який необхідно показати (у друкованому або електронному вигляді) під час реєстрації безпосередньо на заході при вході та виході;

– після закінчення заходу необхідно пройти тестування за результатами прослуханого матеріалу. Посилання на тест також має надійти на електронну адресу;

– після успішного проходження тестів надходить повідомлення про нарахування балів. Нараховані бали відображаються у особистому кабінеті.

Також, на сайті Вищої школи адвокатури розміщена інформація щодо заходів підвищення кваліфікації, на які можна записатися заповнивши онлайн-форму, де також за «Крок 2 (Замовлення)» необхідно вказати прізвище, ім’я, по-батькові особи, стать, e-mail, телефон.

Тобто, при реєстрації на заходи підвищення кваліфікації адвокати вказують свої персональні дані.

При цьому, 14.11.2019 р. на сайті НААУ з’явилася інформація, що: «4 листопада 2019 року Вища школа адвокатури отримала від Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Припис №20-20 про усунення порушень вимог законодавства у сфері захисту персональних даних, ніби то виявлених під час перевірки.»

Сама НААУ вказує на незгоду з «незаконною перевіркою Вищої школи адвокатури здійсненою уповноваженим омбудсмена» та про оскарження до суду результатів даної перевірки.

При цьому, в мережі Інтернет щодо цього питання також міститься наступна інформація: «Прес-служба офісу омбудсмана повідомили, що виявлено грубе порушення прав суб’єктів персональних даних з боку Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України.

Співробітники Департаменту у сфері захисту персональних даних Секретаріату Уповноваженого ВР з прав людини здійснили позапланову виїзну перевірку дотримання прав і свобод людини і громадянина у сфері захисту персональних даних Вищою школою адвокатури Національної асоціації адвокатів України.

…Фактично, створена ситуація за якої персональні дані адвокатів, помічників адвокатів, стажистів адвокатів, а також інших осіб – користувачів освітніх послуг Вищої школи адвокатури, без їх відома та згоди передаються іноземним суб’єктам, які здійснюють свою діяльність на території Німеччини та Російської Федерації».

Тобто, наразі питання захищеності персональних даних адвокатів при підвищенні ними кваліфікації залишається відкритим.

2. Щодо співвідношення платних та безоплатних заходів підвищення кваліфікації.

На сайті Центру акредитації ВША НАУУ міститься перелік акредитованих заходів з підвищення кваліфікації адвокатів. Дані заходи поділяються на платні та безоплатні. При цьому, станом на 25.11.2019 р. кількість безоплатних заходів значно менша, ніж платних: 13 та 60 відповідно, тобто, різниця є суттєвою. Аналізуючи вартість платних заходів наявних станом на 25.11.2019 р. на сайті НААУ можна побачити, що ціни варіюються від 199 грн (149 при ранній реєстрації) з можливістю отримання в середньому 1, 2 залікових бали до 3499 грн (1 999 грн при ранній реєстрації) за дводенний курс та можливість отримання 12 балів.

В той же час, необхідно зазначити, що згідно Порядку адвокати, які набули статусу адвоката більш як три роки зобов’язані підвищувати кваліфікацію на рівні 10 годин на рік (10 балів відповідно). Адвокати, які набули статусу адвоката протягом перших трьох років – зобов’язані підвищити свій професійних рівень на 48 годин, з яких не менше 16 годин – щороку.

Відповідно, слід сказати, що з урахуванням чисельності адвокатів в Україні та невеликою кількістю безоплатних заходів, не всі адвокати, мають змогу брати участь в платних заходах. Особливо це стосується так званих адвокатів «початківців», які тільки набули даного статусу, але разом з тим кількість щорічних балів у них є вищою, ніж у досвідчених адвокатів.

3. Щодо вибору заходів підвищення кваліфікації

З одного боку, п. 27 Порядку передбачається, що адвокати мають право вільно обирати види підвищення кваліфікації, брати участь у будь-яких заходах з підвищення кваліфікації адвокатів, що проводяться операторами підвищення кваліфікації незалежно від регіону його проведення за умови їх реєстрації на такий захід оператором, що його проводить.

Проте, п. 23 Порядку встановлює: не менше 50% залікових балів з підвищення кваліфікації повинні бути отримані адвокатом під час заходів організованих операторами підвищення кваліфікації адвокатів в Україні.

Тобто, так званий «вільний» вибір адвоката заходів підвищення кваліфікації обмежується вказівкою на обов’язковість обрання половини саме заходів організованих операторами підвищення кваліфікації адвокатів в Україні.

4. Щодо умов акредитації сторонніх операторів підвищення кваліфікації

Відповідно до п. 37 Порядку, акредитація сторонніх операторів надається строком на один рік. Щорічний внесок за акредитацію сторонніх операторів з підвищення кваліфікації складає 50 мінімальних заробітних плат станом на 01 січня кожного року в якому така плата вноситься. Внесок підлягає сплаті на рахунок Вищої школи адвокатури НААУ. Рішення про зміну щорічного внеску за акредитацію сторонніх операторів з підвищення кваліфікації може прийматись Головою НААУ, у тому числі за поданням Директора Вищої школи адвокатури НААУ.

Станом на 01.01.2019 року розмір мінімальної заробітної плати в Україні становить 4173 грн. Отже, на сьогодні розмір щорічного внеску для акредитації сторонніх операторів складає 208 650,00 грн. Крім того, п. 38 Порядку передбачено також адміністративний внесок для сторонніх операторів – за опрацювання та облік залікових балів та видачу відповідних сертифікатів, з розрахунку 1 (один) відсоток від розміру мінімальної заробітної плати станом на 01 січня кожного року, в якому відбувається видача сертифікатів за кожен заліковий бал, тобто, на сьогодні це 41,73 грн за кожен заліковий бал.

Таким чином, очевидно, що такі суми не всі бажаючі можуть собі дозволити, відповідно, кількість сторонніх операторів на даний час є досить низькою. Згідно переліку акредитованих операторів на сайті Центру акредитації Вищої школи адвокатури НААУ можна виділити 4 організації, які відповідно до Порядку потребують акредитації та повинні сплачувати внески.

Такі умови щодо акредитації, передбачені Порядком значно звужують коло потенційних сторонніх операторів, що в свою чергу призводить до звуження варіантів заходів підвищення кваліфікації.

5. Щодо якості поданої інформації

Заходи підвищення кваліфікації представлені у вигляді семінарів, лекцій, курсів. Інколи можна почути від адвокатів, що деякі лекції є сугубо теоретичними, містять мало практичного аспекту, що є більш цікавим та ґрунтовнішим для підвищення професійного рівня адвокатів, які вже мають вище юридичну освіту, склали кваліфікаційний іспит, деякі особи також пройшли стажування, що також включало в себе теоретичний курс та відвідування лекцій, семінарів. Таким чином, якщо особа на сьогодні отримала свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, отже, вона вже має відповідний рівень теоретичний знань і для підвищення якості своєї практичної діяльності бажає отримувати доступ до найновішої правозастосовної практики, обміну досвіду з колегами.

Всі вищезазначені проблеми, на мою думку, створюють негативний вплив на одну з основоположних гарантій діяльності адвоката як незалежність. Підвищення професійного рівня адвокатів все ж таки має базуватися не на «примусових» формальних положеннях, а на заохоченні до отримання нових знань та навичок, постійного пошуку нових шляхів удосконалення себе та свого професійного рівня. Надання можливості не просто отримувати інформацію в односторонньому порядку, а в довільній формі вести дискурс, обмінюватися власним досвідом, отримувати конкретні «живі» приклади, задачі та шукати шляхи їх вирішення. Створення таких умов має на меті спонукання адвокатів відвідувати заходи не просто за необхідності, обов’язку набрання необхідної кількості балів, а для здобуття нової інформації.

Яна Бабенко, адвокат, Адвокатське об’єднання «Кравець і партнери»