ОАСК та ШААС визначили підстави для скасування ППР на додаткове благо за списаним боргом по кредитному договору

Судом встановлено підстави для скасування податкових повідомлень-рішень щодо стягнення додаткового блага після списання боргу по кредитному договору.

Доволі часто виникають ситуації, коли податкова нараховує податки після списання боргу за кредитним договором. В більшості випадків це робиться неправомірно, що й було доведено в черговий раз адвокатами Адвокатського об`єднання “Кравець і партнери”. 

В справі № 640/8031/19 від 27 жовтня 2021 року апеляційний суд зазначив, що як вірно встановлено судом першої інстанції, з Акту перевірки вбачається, що відповідач дійшов висновку про наявність доходу позивача у вигляді додаткового блага на підставі відомостей ЦБД ДРФО ДФС України та листа АТ «Укрсиббанк» від 25.09.2018 № 14-202/39087, який містить лише загальне посилання на підтвердження анулювання боргу, без конкретизації підстави та відповідного розрахунку суми прощеного боргу по відповідним складовим.

Крім того, ні у повідомленні банку, ні у витребуваних судом у банка документах та наданих останнім поясненнях не міститься ні саме рішення про анулювання боргу позивача, ні пояснення на якій саме підставі здійснено таке анулювання.

Однак, матеріали справи свідчать про те, що договір кредиту позивача не був погашений станом на 01.01.2014, операція з прощення (анулювання кредиту) здійснена після 01.01.2015, отже, як вірно визначив суду першої інстанції, спірні правовідносини підпадають під дію п. 8 підрозділу 1 розділу ХХ ПК України, а відтак визначення суми додаткового блага повинно здійснюватися з урахуванням вказаних вимог.

При цьому, як вірно визначено судом першої інстанції, сума прощеної заборгованості по процентам за кредитом у розмірі 500,69 доларів США в силу наведених норм не є доходом позивача.

Колегія суддів зауважує, що положення пункту 8 підрозділу 1 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України є спеціальними по відношенню до вимог абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України. Їх застосування виключає наявність податкового правопорушення, передбаченого абзацом «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, а відтак зумовлює безпідставність висновків податкового органу про збільшення загального оподатковуваного доходу як бази оподаткування іншими податками.