Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 06 по 12 липня 2024 року

На цьому тижні, Велика палата чимось особистим не відмітилась за що їм також можна подякувати. До огляду увійшла практика оскарження незаконних штрафів ТЦК та СП та чергове рішення про можливість отримання відстрочки без попереднього проходження ВЛК й багато іншого.

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП ВС після ЄСПЛ про відмову у перегляді у звʼязку з тривалим розглядом справи

Справа № 826/3852/15

Велика палата зазначила:

44. Системний аналіз цих правових норм дає підстави для висновку про те, що встановлення ЄСПЛ порушення Україною міжнародних зобов’язань може бути підставою для перегляду судових рішень лише у випадку, якщо такий перегляд забезпечить відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який особа мала до порушення Конвенції.

45. У випадку, що розглядається, ЄСПЛ констатував порушення національними судами вимог «розумності строку» розгляду справ та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту щодо скарг із цього приводу, у зв’язку із чим ОСОБА2 присуджено компенсацію у розмірі 800 євро.

46. При цьому рішення ЄСПЛ у справі «Пєвнєв та інші проти України» від 14 березня 2024 рокуне містить указівок на порушення національними судами при розгляді позову ОСОБА2 положень законодавства під час вирішення цієї справи по суті позовних вимог.

47. Зазначені питання не були предметом дослідження ЄСПЛ при ухваленні рішення ЄСПЛ у справі «Пєвнєв та інші проти України», тому встановлені в ньому конвенційні порушення Україною щодо надмірної тривалості розгляду справи не ставлять під сумнів результат оскаржуваних судових рішень.

48. Наслідки судових рішень, про перегляд яких просить ОСОБА2 , не пов’язані з установленим ЄСПЛ порушенням права на ефективний засіб юридичного захисту у зв’язку з недотриманням правила «розумного строку розгляду».

49. Таким чином, ураховуючи встановлене в рішенні ЄСПЛ у справі «Пєвнєв та інші проти України»порушення положень Конвенції, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для застосування додаткових заходів індивідуального характеру у вигляді відновлення провадження в адміністративній справі шляхом скасування судових рішень, оскільки можливість їх перегляду обумовлюється змістом констатованих ЄСПЛ порушень.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Рішення ЗОАС про зобов’язання ТЦК та СП надати відстрочку на підставі абз. 10 ч.1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» без попереднього проходження ВЛК

Справа № 280/3862/24

Чергове рішення суду яке демонструє свавілля та бездіяльність з боку представників ТЦК, суд зазначив:

Главою 3 розділу ІІ Положення № 402 встановлено порядок проведення медичного огляду військовозобов’язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період.

Так, вказаною главою визначено, що медичний огляд військовозобов’язаних проводиться за рішенням керівників ІНФОРМАЦІЯ3 на збірних пунктах районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ4 або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров’я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ІНФОРМАЦІЯ4 .

Повторний медичний огляд військовозобов’язаних проводиться один раз на 5 років ВЛК районних, міських ІНФОРМАЦІЯ4 . Офіцери запасу підлягають повторному медичному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу – у разі зміни призначення.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що порушення військовозобов’язаними вимог правил військового обліку має наслідком настання відповідальності згідно із законом та не може бути підставою для відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на яку позивач має право відповідно до закону.

Таким чином, не проходження позивачем військово-лікарської комісії для визначення ступеня придатності до військової служби, що визначена підставою для відмови позивачу не ґрунтується на вимогах законодавства та визнається судом протиправною.

Тому, оскільки відповідачем встановлено, що позивач має право на відстрочку від призову за мобілізацією на підставі абзацу 10 частини першої статті 23 Закону №3543-XII, суд вважає належним способом захисту порушених прав позивача буде зобов’язання відповідача надати позивачу на підставі абзацу 10 пункту 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області про скасування постанови за ч. 3 ст. 210 КУпАП (за не постановку на облік)

Справа № 559/2057/24

Ще одна справа яка свідчить про перевищення влади та службових повноважень предстаника ТЦК та СП при намаганні притягнути особу до адміністративної відповідальності. Суд зазначив:

На виконання ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» ОСОБА1 з’явився до ІНФОРМАЦІЯ5 27.05.2024, проте на нього склали протокол за ч.3 ст. 210 КУпАП за не постановку на облік військовозобов’язаних і зняття з обліку призовників як не розшуканого ще 30.06.2021, на той момент, коли не існувало ні норми ч.3 ст. 210 КУпАП, ні строків виконання обов’язку, як і не оповіщений. Більше того, в протоколі від 27.05.2024 вказано, що ОСОБА1 невчасно став на військовий облік, а саме: 27.05.2024 о 11:00 год., а в постанові, яка розглядалась пізніше, як мінімум 27.05.2024 о 16:00 год., його притягнуто до відповідальності, що не розшуканий з 30.06.2021 і не став на військовий облік по даний час, що суперечить даним у протоколі.

Отже, ОСОБА1 не міг вчинити адміністративно-каране правопорушення за ч.3 ст. 210 КУпАП з 30.06.2021, бо норма ч.3 ст.210 КУпАП введена в дію лише 19.05.2024, одночасно із вказівкою на 60-денний строк для уточнення своїх даних щодо військового обліку, що ОСОБА1 і зробив 27.05.2024. Тож немає ні події, ні складу адміністративного правопорушення ч.3 ст. 210 КУпАП, за яке ОСОБА1 піддано такому суворому стягненню як 17000 грн. штрафу. Притягнення ОСОБА1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП неможливе, бо закон, який погіршує становище, не має ретроспективної дії. Крім того, згідно ст. 62 Конституції України всі сумніви тлумачаться на користь особи, яка притягається до відповідальності. Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210 КУпАП відносно ОСОБА1 не могло бути розпочато, а розпочате підлягало закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідач діяв не на підставі закону, оскаржувана постанова незаконна і має бути скасована, а провадження закрите. Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги обґрунтовані, їх необхідно задовольнити в повному обсязі.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

‼ Не забудьте приєднатися до наших каналів з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.

• в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравця
• в Viber: Правники, адвокати, судді
• в Telegram:
  • Персональний канал Ростислава Кравця;
  • Група «Правники, адвокати, судді»;
  • Група «Адвокати України»;
  • Канал АО «Кравець і партнери»;
  • Канал Профспілки «Українська незалежна фундація правників»
• в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
• в Tumblr:Правові позиції Верховного суду
• в Reddit: Правники, адвокати, судді
• та в Instagram:АО «Кравець і партнери»

‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.

Також раджу звернути увагу на:

Таблиця строків позовної давності

Ставки судового збору з 01.01.2024