Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 27 квітня по 03 травня 2024 року

Кількість окремих думок у Великій палаті в рази перевищує кількість рішень і на моє переконання це ще одне підтвердження недієздатності вигаданого міжнародними пройдисвітами і їх посіпаками цього нежиттєздатного утворення. Коли фаховим суддям приходиться доводити випадковим і малоосвідченим та без практичного досвіду особам прямі норми Закону.

До огляду включені дуже цікаві довідки ЄСПЛ з певних категорій спорів, а саме захисту честі та ділової репутації, таємних місць ув’язнення та захисту прав дітей, рішення та постанови щодо реструктуризації кредитів, стягненні за ч. 2 ст. 625 ЦК України, стягнення суддівської винагороди і повернення іпотечної квартири й багато іншого.

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП ВС після ЄСПЛ щодо необхідності нового перегляду у зв’язку з неоднаковим застосуванням ст. 233 КЗпП України (строк звернення до суду)

Справа № 2а-10691/11/1270

Суд зазначив:

15. ЄСПЛ у пунктах 11, 12 рішення у справі «Статівка проти України» вказав, що хоча сторони не дійшли згоди у тлумаченні та застосуванні конкретних процесуальних норм, немає необхідності з’ясовувати, чи були відповідні норми правильно застосовані національними судами. ЄСПЛ вважає, що у цій справі його завдання полягає у вирішенні того, чи могло оскаржуване застосування національних процесуальних норм бути передбачуваним з точки зору заявника (див. рішення у справах «Мельник проти України» (Melnyk v. Ukraine), пункт 26, і «Кравченко проти України» (Kravchenko v. Ukraine), пункт 43).

16. ЄСПЛ посилається на обставини цієї справи, за яких той же суд у тому ж провадженні зайняв протилежну позицію щодо встановлених законом строків, застосовних до справи заявника. Крім того, непослідовність національних судів у цьому питанні підтверджувалася тим, що вона стала підставою для конституційного провадження стосовно тлумачення частини другої статті 233 КЗпПУкраїни (див. пункт 8).

17. У пунктах 13, 14 рішення у справі «Статівка проти України» ЄСПЛ дійшов висновку, що за обставин цієї справи застосування апеляційним судом процесуальних обмежень не було чітким і передбачуваним з точки зору заявника, а тому не відповідало принципу юридичної визначеності. У поведінці заявника не було нічого, що виправдовувало б необхідність покладати на нього тягар наслідків цієї невизначеності.

18. Отже, ЄСПЛ визнав порушення пункту 1 статті 6 Конвенції. При цьому, зазначив, що він уже розглянув основні юридичні питання, порушені у цій справі, і немає потреби у розгляді решти скарг (за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції).

62. Оскільки ЄСПЛ констатував порушення конвенційних вимог в аспекті цієї справи, а суд апеляційної інстанції позов у цій справі залишив без розгляду і ВАСУ відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА1 , то вказані порушення можна усунути шляхом скасування ухвал ВАСУ від 19 березня 2012 року та Донецького апеляційного адміністративного судувід 15 лютого 2012 року у справі № 2а-10691/11/1270 і передати справу на новий розгляд до Першого апеляційного адміністративного суду для ухвалення судового рішення відповідно до вимог адміністративного законодавства.

63. Заява ОСОБА1 про перегляд за виключними обставинами ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2012 рокупідлягає частковому задоволенню, оскільки у Великої Палати Верховного Суду відсутні повноваження прийняти рішення по суті його позовних вимог до ухвалення рішення у справі судом апеляційної інстанції.

Постанова ВП ВС про скасування наказу Міністерства юстиції України щодо анулювання реєстраційних дій вчинених під час судового провадження

Справа № 752/30324/21

Чергова справа про скасування неправомірного наказу Мін’юсту. Шкода, що посадові особи Мін’юсту не несуть відповідальність за свої діє. Суд погодився з рішенням першої інстанції де зазначено:

2.1. Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2022 року позов ОСОБА4 задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 08 жовтня 2021 року № 3587/5.

2.2. Судове рішення мотивоване тим, що на час розгляду Міністерством юстиції України скарги ТОВ «Інвесткомм» у провадженні суду перебувала справа за позовом ОСОБА2 про визнання за ним права власності на квартиру АДРЕСА1 , тобто розглядався спір щодо того ж нерухомого майна. Ця обставина відповідно до частини другої статті 37 Закону № 1952-IV виключала можливість розгляду Міністерством скарги на рішення державного реєстратора.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Інформаційна довідка ЄСПЛ: захист репутації станом на березень 2024 року

“Здійснення [свободи вираження поглядів, переконань, одержувати і поширювати інформацію], оскільки воно пов’язане з обов’язками та відповідальністю, може бути піддане таким обмеженням. інформації], оскільки воно пов’язане з обов’язками та відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, які передбачені законом і є необхідні в демократичному суспільстві, … для захисту репутації або прав інших осіб …” (Стаття 10). інших осіб…” (стаття 10 § 2 Європейської конвенції з прав людини).

“… [П]раво на захист репутації є правом, яке захищається статтею 8 Конвенції як частина права на повагу до приватного життя… Для того, щоб стаття 8 вступила в дію в дію, однак, посягання на репутацію особи повинно досягти певного рівня серйозності та у спосіб, що завдає шкоди особистому здійсненню права на повагу до приватного життя… повагу до приватного життя… Крім того, Суд постановив, що на статтю 8 не можна посилатися для того, щоб поскаржитися на втрату репутації, яка є передбачуваним наслідком власних дій, таких як, наприклад, вчинення кримінального правопорушення… Розглядаючи необхідність втручання в демократичному суспільстві в інтересах “захисту репутації або прав інших осіб”, Суд може бути зобов’язаний перевірити, чи досягли національні органи влади справедливого балансу при захисті двох цінностей гарантованих Конвенцією цінностей, які в певних випадках можуть вступати в конфлікт між собою, а саме випадках, а саме, з одного боку, свободи вираження поглядів, захищеної статтею 10, а з іншого – права на повагу до іншого – право на повагу до приватного життя, закріплене статтею 8″ (Axel Springer AG проти Німеччини, рішення (Велика палата). Germany, рішення (Велика палата) від 7 лютого 2012 року, §§ 83-84).

✅Захист репутації як обмеження свободи вираження поглядів
✅Право на захист репутації як аспект права на повагу до приватного життя

Фактична довідка ЄСПЛ: Таємні місця ув’язнення станом на березень 2024 року

Останні рішення та постанови Європейського суду з прав людини.

Захист неповнолітніх у практиці ЄСПЛ станом на квітень 2024 року

Стаття 1 (зобов’язання поважати права людини) Європейської конвенції з прав людини: “Високі Договірні Сторони забезпечують кожній людині, яка перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в … цій Конвенції”.

Справи, що увійшли до огляду:

✅Тілесні покарання
✅Прихована зйомка неповнолітніх
✅Домашнє насильство / жорстоке поводження
✅Виключення з офіційної програми захисту свідків
✅Переслідування з боку вчителів
✅Співбесіда без згоди батьків
✅Неповнолітні піддаються насильницькому арешту батьків
✅Жорстоке поводження з боку вчителів
✅Поміщення в психіатричну лікарню проти власної волі
✅Заходи з розміщення
✅Захист від нападів педофілів через Інтернет
✅Прийом та догляд за неповнолітніми іноземцями без супроводу дорослих
✅Регулювання шлюбу
✅Підневільний стан та примусова або обов’язкова праця
✅Сексуальне насильство
✅Насильство в шкільних приміщеннях

Постанова КАС про відмову Укргазбанку у стягненні заборгованості за ч. 2 ст. 625 ЦК України у зв’язку з необґрунтованим розрахунком

Справа № 753/1527/22

Це наша справа. Завдяки необгрунтованій позиції Верховного суду, в Україні виявляється борг тепер може існувати довічно для фізичних осіб. Але в цій справі банківські юристи не змогли розрахувати правильно суму боргу та її обгрунтувати, тому судом у позові було відмовлено. Зокрема суд зазначив:

Верховний Суд у постанові від 08 червня 2022 року у справі № 688/2332/20 (провадження № 61-6400св21) визначив формулу та порядок обчислення передбачених ч.2 ст.625 ЦК України трьох відсотків річних за прострочення виконання судового рішення: «сума боргу за судовим рішенням Ч «кількість днів прострочення виконання судового рішення» Ч 3 ч 100 ч 365 (днів у році).

Обґрунтовуючи розмір 3 % річних, які підлягають стягненню з ОСОБА1 за період з 02 листопада 2018 року по 01 листопада 2021 року у сумі 64 572,88 доларів США, що еквівалентно 1 696 762 грн 20 коп., ПАТ АБ «Укргазбанк» у позові вказав, що це є компенсація за невиконання позичальником як умов кредитного договору, так і рішення суду.

Із наданого банком розрахунку заборгованості, видно що банк нараховував 3% як компенсацію за несвоєчасне погашення кредиту і процентів згідно рішення суду.

Отже враховуючи, що наданий банком розрахунок 3% річних здійснений не з використанням передбаченої Верховним Судом формули, а також не на основі стягнутих рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 20 січня 2011 року у справі № 2-717/2011 сум, то у даних правовідносинах, які є трансформовані з кредитних, цей розрахунок не може бути належним та допустимим доказом у справі.

Приймаючи до уваги, що за загальним правилом суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, (ч.7 ст.81 ЦПК), то за відсутності складеного позивачем належного розрахунку заборгованості, у даному провадженні апеляційний суд позбавлений об’єктивної можливості задовольнити позовні вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА1 про стягнення 3% річних, в межах заявленого предмета спору та на підставі наданих сторонами доказів.

Постанова ВС-КЦС про зобов’язання Мегабанк провести реструктуризацію за споживчим кредитом та стягнення витрат на правову допомогу

Справа № 753/18665/21

Це наша справа. Це чергове підтвердження того, що за свої права потрібно боротись та захищати. Верховний суд, залишаючи в силі рішення першої інстанції та скасовуючи постанову апеляційного суду зазначив:

Відповідно до підпункту 12 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» днем проведення реструктуризації вважається день отримання кредитором, крім випадку переходу усіх прав кредитора до поручителя або заставодавця у зв’язку з виконанням ним зобов’язань позичальника, заяви про проведення відповідно до цього пункту реструктуризації.

Кредитор зобов’язаний не пізніше 60 днів з дня реструктуризації здійснити усі обчислення, необхідні для проведення реструктуризації, та надіслати позичальнику, поручителю та іншим зобов’язаним за договором особам поштою рекомендованим листом інформацію про зміну зобов’язань за результатами проведення реструктуризації (включаючи інформацію про всі наявні зобов’язання позичальника за результатами проведення реструктуризації станом на день проведення реструктуризації та новий графік платежів). Також відповідна інформація у письмовому вигляді безоплатно надається зазначеним особам особисто на їхню вимогу.

Отже, передбачені Кредитним договором зобов’язання підлягали реструктуризації, тому відповідач безпідставно відмовив у задоволенні заяви позивача про проведення реструктуризації.

За таких обставин висновок суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позову зроблено з неправильним застосуванням норм матеріального права внаслідок неправильного тлумачення пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» та суперечить правовим висновкам, викладеним в постанові Верховного Суду від 26 квітня 2023 року у справі № 209/800/22. Тобто заявлені в касаційній скарзі підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, є обґрунтованими.

Постанова 7ААС про стягнення невиплаченої за час COVID суддівської винагороди судді ВАСУ

Справа № 320/10156/22

Це наша справа. Суд з посиланням на рішення Конституційного суду України залишив в силі рішення КОАС. Суд зазначив:

Рішенням Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року № 11-р/2018 у визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини третьої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року № 192-VIII. Вирішено, що це положення підлягає застосуванню у його первинній редакції, а саме: «Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 січня 2011 року – 6 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2012 року – 8 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2013 року – 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2014 року – 12 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2015 року – 15 мінімальних заробітних плат».

Аналіз викладених положень розділу XII Закону №1402-VIII у взаємозв’язку із зазначеними приписами бюджетного законодавства дає підстави для висновку, що до завершення процедури ліквідації Вищого адміністративного суду України у зв’язку з початком роботи Верховного Суду, забезпечення діяльності Вищого адміністративного суду України здійснюється в межах видатків, передбачених у Державному бюджеті України Верховному Суду.

Рішення Дарницького райсуду Києва про скасування рішення державного реєстратора, скасування записів про право власності та визнання права власності на квартиру, яка знаходилась в іпотеці та передана далі в статутний капітал товариства

Справа № 753/23874/21

Це наша справа. Черговий приклад того, що свої права потрібно захищати. Суд задовільнив позов у зв’язку з порушенням мораторію та порядку звернення стягнення на предмет іпотеки, відсутність оцінки та повідомлення про звернення стягнення. Суд зазначив:

Оскільки судом встановлено, що квартира АДРЕСА1 , яка має загальну площу 93,50 кв.м., та яка використовується як місце постійного проживання позивачем, 16.01.2019 не могла бути примусово стягнута (шляхом перереєстрації права власності на нерухоме майно) на підставі дії Закону № 1304-VII, у тому числі шляхом реєстрації права власності за ТОВ «ФК «Артфінброк» як забезпечення виконання ОСОБА1 умов кредитного договору від 14.09.2006 № 104/П/99/2006-840, укладеного в іноземній валюті,

Таким чином, у третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1, державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстратор» Нікітіної Юлії Володимирівни були наявні підстави для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на вказану квартиру за ТОВ «ФК «Артфінброк».

З огляду на встановлені обставини справи, суд вважає, що 16.01.2019 під час прийняття рішення державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстратор» Нікітною Юлією Володимирівною про реєстрацію права власності на об’єкт нерухомого майна – квартиру АДРЕСА1 , за ТОВ «ФК «Артфінброк», – відбулося примусове стягнення спірної квартири без згоди власника ОСОБА1 , незважаючи на заборону, встановлену Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», тому позов підлягає задоволенню.

Окрім того, державний реєстратор не мала права реєструвати право власності на предмет іпотеки за ТОВ «ФК «Артфінброк», оскільки не було дотримано порядку здійснення звернення стягнення на майно та реєстрації права власності, передбаченого Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

‼ Не забудьте приєднатися до наших каналів з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.

• в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравця
• в Viber: Правники, адвокати, судді
• в Telegram:
  • Персональний канал Ростислава Кравця;
  • Група «Правники, адвокати, судді»;
  • Група «Адвокати України»;
  • Канал АО «Кравець і партнери»;
  • Канал Профспілки «Українська незалежна фундація правників»
• в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
• в Tumblr:Правові позиції Верховного суду
• в Reddit: Правники, адвокати, судді
• та в Instagram:АО «Кравець і партнери»

‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.

Також раджу звернути увагу на:

Таблиця строків позовної давності

Ставки судового збору з 01.01.2024