Запобіжні заходи у кримінальному праві

Запобіжні заходи, як частина заходів забезпечення кримінального провадження, спрямовані передусім на забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. (ст. 177 КПК України).

Кримінально-процесуальним кодексом передбачено такі види запобіжних заходів, як: особисте зобов’язання, особиста порука, застава, домашній арешт та тримання під вартою.

Кожен з представлених заходів має свої характерні особливості та підлягає застосуванню в залежності від обставин та тяжкості вчиненого злочину підозрюваним/ обвинуваченим. Так, 27 жовтня 2022 р. Харківський апеляційний суд у справі № 643/13126/18 при зміні запобіжного заходу на інший керувався листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», де вказано, що слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

З огляду на це, ст. 176 КПК України чітко виділяє найбільш м’який запобіжний захід, що являє собою особисте зобов’язання та найбільш суворий – тримання під вартою.

1. У першу чергу, керуючись правилом «від меншого до більшого», слід розглянути найбільш м’який запобіжний захід. Так, особисте зобов’язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов’язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов’язки, передбачені статтею 194 КПК України. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов’язки та роз’яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. (ст. 179 КПК України).

12 січня 2023 року Рівненський апеляційний суд у справі № 572/3888/22 під час обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання щодо ОСОБА_7, враховуючи усталену практику Європейського суду з прав людини, дійшов висновку, що  суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, щоб вирішити справу у відповідності до вимог закону, суд повинен взяти до уваги, крім даних, передбачених ст. 177 КПК України, особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки, характер справи, тяжкість покарання та наслідки вчинення протиправних діянь.

У даній справі підозрюваний заявив, що не має наміру переховуватися від органу досудового розслідування чи суду, оскільки має дружину та синів, перебуває на випробувальному терміні в магазині янтарних виробів та відшкодовує завдані збитки потерпілим, зокрема повернув викрадений автомобіль, з`являється на всі слідчі дії та зацікавлений в швидкому розгляді даного кримінального провадження.

Колегія суддів бере до уваги доводи захисника та підозрюваного, а також враховує те, що на час розгляду апеляційних скарг даних про те, що ОСОБА_7 , порушував умови запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, суду не надано, що додатково дає підстави для висновку, що обраний останньому запобіжний захід може забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків та запобігти наведеним у клопотанні ризикам.

2. Іншим по «суворості» застосування запобіжним заходом є особиста порука, яка полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов’язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов’язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Ухвалою від 14.04.2022 р., Дніпровський апеляційний суд, враховуючи рішення ЄСПЛ «Бекчиєв проти Молдови» («Becciev v. Moldova»), рішення у справі «Клішин проти України», рішення «W проти Швейцарії», встановивши особу підозрюваного, який є досвідченим військовослужбовцем та виконує свої обов`язки у період воєнного стану на території України, раніше не судимий, сприяє розкриттю кримінального правопорушення, одружений, має на утриманні малолітню дитину, ОСОБА_11 , 2016 року народження, що у своїй сукупності свідчить про наявність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків, залишив без змін ухвалу слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2022 року у справі № 185/2410/22 якою відмовлено у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистої поруки.

3.Застава, як один із видів запобіжних заходів у кримінальному провадженні, має на меті забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов’язків.

Як правило, застава є «заміною» в переважній більшості випадках запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на наступне:

Так, ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області від 21 травня 2020 року у справі № 304/594/20 щодо обвинуваченої ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 19.07.2020 року включно з визначенням розміру застави. Це означає, що у разі внесення застави у визначеному судом розмірі заставодавцем або безпосередньо самою обвинуваченою, вважається що до обвинуваченої застосовано лише запобіжний захід у вигляді застави. Відповідно до даної справи, обвинувачена не скористалась своїм правом внесення застави, виходячи з того, що є не одруженою, не працевлаштована, будь-яких матеріальних доходів не має та будь-яким майном не володіє.

4. Ще однією альтернативою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є домашній арешт (заборона підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби).

Ухвалою Черкаський апеляційний суд у справі № 711/2796/22 від 12.07.2022 р. залишив апеляційну скаргу прокурора щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без задоволення, у зв’язку з тим, що обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби у повній мірі забезпечить виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків, враховуючи обставини, зазначені у положеннях ст. 178 КПК України та які повинні враховуватися індивідуально до кожного підозрюваного чи обвинуваченого. У свою чергу, підозрюваний ОСОБА_8 офіційно працевлаштований, за місцем роботи виключно позитивно характеризується, має постійне місце проживання та те, що раніше до кримінальної відповідальності не притягався. Слідчий суддя мотивував обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту тим, що підозрюваний має сім`ю, на утриманні двох малолітніх дітей, також на утриманні має матір ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_2, інваліда 2 групи, батька ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3, та сестру із встановленими вадами здоров`я, що потребує стороннього догляду, яка проживає разом із ним.

5. Як вже зазначалось, тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом серед усіх вище перелічених. Здебільшого, цей запобіжний захід застосовується до підозрюваного/обвинуваченого у разі вчинення тяжкого злочину. Навіть існують випадки, коли передбачено лише застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:

• під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
• під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті. (ч. 6,8 ст. 176 КПК України).

Слід зауважити, що через таке встановлене нормативне регулювання обрання запобіжного заходу в умовах воєнного стану, особам, які підозрюються або обвинувачується у скоєнні вищевказаних злочинах, у слідчого судді, суду просто відсутня можливість застосування іншого, більш м’якого запобіжного заходу. Незважаючи на це, слідчий суддя, суд повинен все ж таки ухвалити мотивоване рішення щодо застосування такого заходу.

Проте, є виключення коли такий запобіжний захід може бути змінено, зокрема, на особисте зобов`язання. До прикладу, Київський апеляційний суд у справі № 368/365/22 від 08.06.2022 р. задовольнив Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7  та клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченому за ч. 1 ст. 263 КК України ОСОБА_7 у виді тримання під вартою задовольнив частково, обравши обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, поклавши на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Підставою для зміни запобіжного заходу передували такі обставини: ОСОБА_7 має постійне місце реєстрації та проживання, має на утриманні двох малолітніх дітей, що свідчить про міцність соціальних зв`язків обвинуваченого, працює, раніше не судимий.

Також колегія суддів враховує, що згідно з наявними у матеріалах характеристиками з місця проживання та роботи, всупереч доводів клопотання прокурора, ОСОБА_7 характеризується позитивно.

Згідно з копією довідки Добровольчого формування № 2 Білогородської сільської територіальної громади від 25 травня 2022 року за підписом командира С.Будника, наданої на адвокатський запит, повідомлено, що ОСОБА_7 26 лютого 2022 року пройшов реєстрацію до загальних списків жителів Білогородської об`єднаної територіальної громади, які виявили бажання захищати територію ОТГ від російського збройного нападу. З 16 березня 2022 року розпочате офіційне складання списків добровольців вказаного формування, а з 21 березня 2022 року розпочате підписання контрактів добровольця ТРО та формування штату. До довідки долучена копія протоколу зборів ініціативної групи про утворення добровольчого формування Білогородської сільської територіальної громади від 8 березня 2022 року № 1, зі змісту якої вбачається, що прийнято рішення про утворення добровольчого формування та затверджено кандидатом на посаду командира добровольчого формування ОСОБА_11 .

ВИСНОВОК:

Виходячи з вищевикладеного, можна дійти висновку, що запобіжні заходи — частина заходів забезпечення кримінального провадження, спрямованих на забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків. Діючим КПК України передбачено п`ять  видів запобіжних заходів, застосування слідчим суддею, судом яких залежить від характеру обставин та тяжкості скоєного злочину. З деякими вимогами КПК України важко погодитися, зокрема, стосовно запровадження безальтернативного обрання тримання під вартою в умовах воєнного стану особам, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442, 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України.

З аналізу судової практики виходить, що слідчі судді, суди при обранні, зміні запобіжного заходу на більш м`який враховують саму особу підозрюваного, обвинуваченого, наявність в нього сім`ї, роботи, міцних соціальних зв`язків, чи притягнено особу до кримінальної відповідальності повторно, а також вид злочину, у якому підозрюється/обвинувачується особа.

Ольга Блинда

Юрист, Адвокатського об’єднання «Кравець і партнери»

+380-44-229-6950