План оздоровлення Приватбанку в рамках програми МВФ належно не виконується?

За даними джерел газети «Дзеркало тижня. Україна», близьких до переговорів між українською владою та місією МВФ, «прогрес у докапіталізації банківської системи зараз, як відомо, упирається головним чином у проблему системного банку, назву якого в меморандумі не зазначено прямо».

«І полюбовне закриття цього питання — оптимальний і найменш ризиковий шлях — стопориться на тому, що погоджений сторонами план приведення у відповідність нормативів найбільшого банку не виконується, а пов`язані кредити — не повертаються. Що дуже прикро, оскільки без досягнення компромісу обидві сторони — власники банку й українська влада наражаються на дуже серйозні ризики. Для одних вони сполучені з повною втратою бізнесу й нинішнього суспільного статусу, а для інших — з дуже серйозною загрозою стабільності для банківської системи. Але ж сама бізнес-модель банку, за умови очищення від згубної інсайдерської складової, могла б на рівних конкурувати з будь-якими світовими аналогами», – констатується в матеріалі.

Довідково

Нещодавно прес-служба Приватбанку в коментарі для агентства «РБК-Україна» стверджувала, що докапіталізація банку йде за графіком, затвердженим НБУ. ‘Джерелами докапіталізації є внески акціонерів, залучення субборгу, капіталізація прибутку, оптимізація активів. Програмою затверджено розмір основного капіталу банку. Станом на 1 січня 2019 року – в сумі 37,68 млрд грн, а на 1 жовтня 2016 – 21,26 млрд грн. Регулятивний капітал має становити до 1 січня 2019 року 42,64 млрд грн, а на 1 жовтня 2016 – 27,24 млрд грн’, – зауважували ву Приватбанку, наголошуючи, що повністю відповідають вимогам по капіталу.

У розділі звітності Приватбанку щодо операцій з пов’язаними особами стверджується, що за 9 місяців поточного року обсяг відповідних кредитів і авансів впав до 7,2 млрд грн (з 15,45 млрд грн на початку року); обсяг інвестиційних паперів, що утримуються до погашення, – до 0 (з 216 млн грн); інших фінансових активів – до 980 млн грн (з 1,75 млрд грн); зобов’язань і вимог за всіма гарантіями – до 48 млн грн (з 66 млн грн). Тобто загалом – до 8,22 млрд грн (з 17,5 млрд грн на початку року).

Галузеву структуру кредитного портфелю Приватбанк у звітності за ІІІ квартал не наводить (дані на кінець 1-го півріччя див. нижче). Вона ж особливо важлива тому, що як неодноразово вказувалось, спонукає не виключати ймовірність того, що реальний обсяг інсайдерських кредитів в портфелі Приватбанку – суттєво більший, ніж він декларує.

На кінець вересня резерви покривали кредити та аванси клієнтам на 13,35% (на початок року – 13,03%). Зауважимо, що в багатьох банків з ТОП-10 відповідний показник в 2-3 рази вищий (що зрештою пояснює, чому Приватбанк, на відміну від них, декларує прибутки в 2014-2016 рр.; хоча відкрите питання – чи коректно/повністю він резерви формує, – ред.).

«Інсайдерський» чинник на фоні показників резервування був (і є?) основним каменем спотикання у дискусіях між Приватбанком та Нацбанком щодо суми необхідної докапіталізації банку. Тому, власне, торік у грудні один з власників фінустанови – Ігор Коломойський – в епатажному інтерв’ю для видання Politico (яке згодом він, правда, спростовував) зазначав, що глава НБУ Валерія Гонтарева в один день вимагає від Приватбанку докапіталізацію на 15 млрд грн, а в інший день – на 128 млрд грн…

Раныше вже зверталась увага, що за три квартали в структурі активів Приватбанку обсяг забезпечення, отриманого у власність за неплатежі, збільшився до 20,7 млрд грн (з 6 млн грн на початок року). Разом з тим, на кінець 1-го півріччя цей показник сягав 31,8 млрд грн (тобто в ІІІ кварталі обсяг цих активів зменшився на 11,1 млрд грн).

Раніше Приватбанк повідомляв, що в рамках виконання вимоги НБУ [читайте – МВФ, – ред.] щодо поліпшення якості активів і погашення частини інсайдерських кредитів його основні акціонери до кінця червня поточного року передали у власність банку у формі вилученого забезпечення активи пов’язаних і третіх осіб справедливою вартістю близько 31,845 млрд грн. «Банк планує здавати в оренду значну частину цих активів їх колишнім власникам, оскільки деякі з цих активів є складовою більш великих підприємств», – констатував Приватбанк.

Можна припустити, що згадане вище скорочення обсягу забезпечення, отриманого у власність за неплатежі, на 11,1 млрд грн у ІІІ кварталі й було зумовлене «орендним» чинником. Або й, наприклад, продажем відповідних активів.

Водночас в ІІІ кварталі різко зріс обсяг доходів Приватбанку по статті «інші операційні доходи» – до 1,956 млрд грн (з 803 млн грн за підсумками першого півріччя). За 9 місяців-2015 вони становили лише 169 млн грн. Теоретично це може бути зумовлено згаданим фактором оренди або/та продажу активів.

У ІІІ кварталі обсяг гривневих кредитів, виданих Приватбанком для юросіб, у ІІІ кварталі збільшився більш ніж різко – на 19,6 млрд грн, або на 23,8%. Частково таку динаміку можна було б пояснити, наприклад, реструктуризацією валютних кредитів, обсяг яких зменшився на 335,6 млн дол, або на 13,9%.

Разом з тим, не виключено, що зростання обсягу гривневих кредитів для бізнесу могло бути обумовлене в т.ч. згаданим вище скороченням у ІІІ кварталі обсягу забезпечення, отриманого у власність за неплатежі, на 11,1 млрд грн: теорететичний продаж відповідних активів міг супроводжуватися, наприклад, їх придбання за рахунок залучення в Приватбанку певними структурами (знову ж таки пов’язаними?) нових кредитів.

Якщо ж йшлося таки про видачу реально нових кредитів для бізнесу, то виникає питання – чому Приватбанк більш інтенсивно не гасить борги перед НБУ по рефінансуванню (на кінець ІІІ кварталу вони становили 21,1 млрд грн)…

Прес-служба Приватбанку пообіцяла Finbalance надати коментар з цього приводу.

Як вказував Finbalance, з Меморандуму про співпрацю між Україною та МВФ випливає, що на теоретичну докапіталізацію Приватбанку закладений показник 135,7-143,8 млрд грн.

Глава НБУ Валерія Гонтарева наприкінці жовтня, коментуючи для ЗМІ ситуацію довкола Приватбанку, констатувала, що «системність цього банку ніколи не дозволить Національному банку відправити цей банк у Фонд гарантування». «Якщо він не виконає програму докапіталізації, то, зрозуміло, він може бути націоналізований. Але будемо сподіватися, що він її виконає, тому що у нас на програму рекапіталізації надано три роки. І на сьогодні в нас є етапи, точки заміру, коли ми перевіряємо адекватність капіталу – 0, 5%, 7% та в результаті 10%. Зрозуміло, що це треба виконати. У нас пройшов майже рік від початку першого етапу ре капіталізації. Але ж у нас ще є два роки. Треба виконувати етапи», – констатувала В. Гонтарева.