Фонд гарантування завдав збитків державі на 1 млрд грн у Дельта Банку

Відповідно до ухвали Печерського райсуду м. Києва від 14 серпня, Генпрокуратура здійснює досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42017000000001136 за фактом неправомірних дій службових осіб Фонду гарантування вкладів, та службових осіб агрокомпаній ТОВ «Рівненський насіннєвий завод (Євронасіння)», ТОВ «Агро ХХІ», ТОВ «Гранд Хол», ТОВ «Оріана», ТОВ «Рівне Агро Плюс», ТОВ «ІФК «Євроінвестбуд», ТОВ «СЗП» Стодола», за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених такими статтями Кримінального кодексу:

– ч. 3 ст. 365-2 («Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги»);

– ч. 5 ст. 191 («Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем»);
– ст. 219 («Доведення до банкрутства»).

Згідно з судовими матеріалами, досудове розслідування встановило, що з 2008 по 2012 роки службові особи агрокомпаній ТОВ «Рівненський насіннєвий завод (Євронасіння)», ТОВ «Агро ХХІ», ТОВ «Гранд Хол», ТОВ «Оріана», ТОВ «Рівне Агро Плюс», ТОВ «ІФК «Євроінвестбуд», ТОВ «СЗП» Стодола» отримали в «Златобанку» кредитні кошти на понад 1 млрд грн.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитними договорами було укладено ряд договорів іпотеки на нерухоме і рухоме майно, корпоративні прав та товари в обороті компаній.

У 2012 році, за договорами переведення боргу кредитором зазначених компаній став Дельта Банк (НБУ визнав його неплатоспроможним у березні 2015 року, а в жовтні того ж року відправив на ліквідацію).

Як зауважується в ухвалі суду, слідчі ГПУ встановили, що що під час ліквідації банку, керівник ТОВ «Рівненський насіннєвий завод (Євронасіння)», ТОВ «Агропартнери Рівне», ТОВ «ІФК «Євроінвестбуд» та ТОВ «СЗП» Стодола, «з метою не повернення в дохід держави отриманих у ВАТ «Златобанк» кредитних коштів, вчинив ряд незрозумілих заплутаних фінансових операцій, перерахував на рахунки своїх та інших товариств грошові кошти за безтоварні операції, нібито за придбання та реалізацію сільськогосподарської продукції на суми за розміром кредиторських вимог ПАТ «Дельта Банк».

«Умисні дії керівників вказаних підприємств призвели до винесення Господарським судом Рівненської області рішень про порушення справ про банкрутство та рішення про ліквідацію вказаних товариств.

Відповідності до вимог ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом» забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» втратив можливість скористатися іпотечною оговоркою та переоформити майно на себе, або відчужити його оскільки заставне майно увійшло у загальну ліквідаційну масу компаній-банкрутів, чим завдано збитки державі в сумі понад 1 млрд. гривень.

У свою чергу уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в порушення ст. ст. 37, 38, 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», будучи наділеними повноваженнями керівництва ПАТ «Дельта Банк», виконуючи адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі функції, зловживаючи своїми повноваженнями, попри покладені на неї обов`язки, не вжила відповідних заходів у спосіб передбачений ст. ст. 37, 38 Закону України «Про іпотеку» та договорами іпотеки нерухомого майна, застави рухомого майна, корпоративних прав та товарів в обороті із рядом підприємств щодо задоволення кредиторських вимог ПАТ «Дельта Банк» в повному обсязі за рахунок заставного майна цих підприємств, чим завдали збитки в сумі понад 1 млрд гривень», – констатується в ухвалі Печерського райсуду м. Києва від 14.08.2017.

Контекст

Як писав Finbalance, в частини зі згаданих вище агрокомпаній простежувався зв’язок з агрохолдингами «Інсеко» й ТАКО, до структур яких ліквідатор Дельта Банку пред’являв вимоги на суму під 2 млрд грн.

Мажоритарний акціонерів Дельта Банку – Микола Лагун – розповідав, що залучив ТАКО до управління ‘Інсеко’, який дістався йому за борги. Передбачалося, що активи ‘Інсеко’ мали перейти до ТАКО після виплати боргів. Але, слід розуміти, не склалося. Принаймні значна частина боргів залишилася, позичальники збанкрутували, перспективи повернення коштів туманні. Фактичним контролером холдингу «ТАКО» вважався бізнесмен Дмитро Колесник. Водночас у березні 2015 року ЗМІ писали, він вийшов з числа акціонерів ТАКО. Торік у листопаді агрохолдинг АСТ публічно скаржився на конфлікт з М. Лагуном. Разом з тим, учасники агроринку не виключали, що власники ‘ТАКО’ перевели бізнес на ‘АСТ’.

Про боргові вимоги Приватбанку до ТАКО/АСТ на 7,8 млн дол див. тут.

Як писав Finbalance, 13.06.2016 Рівненський апеляційний господарський суд лишив без задоволення апеляційну скаргу ліквідатора «Дельта Банку» на ухвалу Госпсуду Рівненської області від 25.03.2016, якою лише частково було визнано вимоги «Дельта Банку» до ТОВ «Гранд Хол» (наразі – в стані припинення).

Так, вимоги на 30,9 млн грн внесені в реєстр окремо, як вимоги, що забезпечені заставою майна боржника; 100,6 млн грн – 4-а черга; 24,45 млн грн – 6-а черга. Разом з тим, «Дельта Банку» відмовлено у визнанні вимог на 1,137 млрд грн.

Апеляційний суд погодився з аргументацією суду першої інстанції, який вказав, що боргові вимоги «Дельта Банк» включали не лише безпосередню заборгованість ТОВ «Гранд Хол» як позичальника, але і як поручителя за борговими зобов’язаннями інших підприємств.

«Норми Закону про банкрутство не обмежують право банку звернутися з грошовими вимогами до майнового поручителя, якщо основний боржник не сплатив борг. Однак, згідно вимог ч. 1 ст. 11 Закону України ‘Про іпотеку’, майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. Отже, відповідальність майнового поручителя, як іпотекодавця, який не є одночасно боржником в основному зобов`язанні, обмежується переданим у іпотеку майном (його вартістю, визначеною в договорі іпотеки)», – констатував суд.

09.08.2016 Госпсуд Рівненської області в рамках справи про банкрутство ПП ‘ОВАС’ відмовився визнати вимоги «Дельта Банку» на 729,8 млн грн, внісши до реєстру вимог кредиторів вимоги банку лише на 100,3 млн грн. як такі, що забезпечені заставою майна боржника. Також до реєстру включені вимоги ТОВ «Агро ХХІ» на 7,48 млн грн. Власне, це підприємство й ініціювало процедуру банкрутства, будучи одним із засновників ПП «ОВАС».

Відповідно до матеріалів справи, основним боржником по кредитному договору з «Дельта Банком» від 23.11.2010 є ТОВ ‘Агро ХХІ’, а ПП ‘ОВАС’ – майновим поручителем за іпотечним договором від 01.12.2010 (заставна вартість була договірною й погоджена на рівні 100,26 млн грн).

«У разі невиконання основним боржником зобов`язання, забезпеченого заставою майна майнового поручителя, заставодержатель, як кредитор, вправі вимагати виконання основного зобов`язання як від боржника, так і його майнового поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо, а у разі пред`явлення таких вимог до майнового поручителя у справі про банкрутство, останній відповідає в межах взятих на себе зобов`язань перед заставодержателем згідно умов договору застави з відповідним відображенням вимог кредитора-заставодержателя у реєстрі вимог кредиторів та з дотриманням процедури реалізації заставного майна в ході провадження у справі про банкрутство», – констатувалося в ухвалі суду від 09.08.2016.

Довідково

За даними Фонду, ринкова вартість активів Дельта Банку була визначена незалежними оцінщиками на рівні 27,4 млрд грн, що становить 30% від балансової вартості, зазначеної «на папері» станом на 01.01.2017 (94,27 млрд грн).

Коли Дельта Банк була введена тимчасова адміністрація, обсяг вкладів фізосіб у ньому становив 31,4 млрд грн, а юросіб – 12,4 млрд грн.

На 01.07.2017 вкладникам Дельта Банку в межах гарантійної суми було виплачено 15,58 млрд грн (96,8% запланованих виплат), передусім, за рахунок емісійних коштів.

У квітні НБУ заявляв, що борг Дельта Банку перед ним по кредитам рефінансування становить 8 млрд грн.