Антикорупційний суд не арештував 119 тис. доларів і 102 тис. євро з будинку Дубневича

Вищий антикорупційний суд відмовився арештувати 119 тис. доларів і 102 тис. євро, вилучені помешканні нардепа Ярослава Дубневича.

Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на ухвалу від 17 січня.

27 грудня 2019 детективи провели обшук за місцем проживання Дубневича і вилучили ці гроші. Представник НАБУ переконував суд, кошти мають важливе доказове значення для справи, можуть бути предметом кримінального правопорушення, набуті кримінально протиправним шляхом та є речовими доказами.

Водночас сам Ярослав Дубневич заявив, що гроші належать його зятю і дочці, а в нього тільки зберігалися. Зять підтвердив це і надав податкові декларації про доходи, пояснивши, що будинок тестя охороняється і здавалося, що гроші безпечніше там зберігати.

Також, як видно з ухвали, захист наполіг, щоб суд подивився відео з обшуку.

У підсумку суд в арешті вилучених грошей відмовив.

Суд пояснив, що детектив не надав доказів, що ці гроші були об’єктом кримінально протиправних дій чи набуті протиправним шляхом. Детектив міг визнати кошти речовим доказом своєю постановою, але не зробив цього. Наявність коштів у житловому будинку за місцем проживання підозрюваного не є беззаперечним фактом, що вони належать саме йому. З’ясувалося, що власником їх може бути і зять підозрюваного.

Укрзалізниця заявила цивільний позов до підозрюваних на суму понад 93 мільйони гривень. Дубневича у списку цивільних відповідачів немає. Детектив пояснив, що наразі є два кримінальні провадження і після їх об’єднання позов буде пред’явлено і до Дубневича. Так само не доведено, що ці гроші були знаряддям злочину, одержані внаслідок злочину та ін., що дозволило б застосувати спеціальну конфіскацію.

За версією НАБУ, Ярослав Дубневич, будучи народним депутатом України та обіймаючи посаду голови Комітету з питань транспорту та інфраструктури Верховної Ради, у період з грудня 2015 року по березень 2017 року, за попередньою змовою групою осіб, знаючи про наявність єдиного виробника стрілочної продукції на території України – ПАТ «Дніпропетровський стрілочний завод», замість більш економічно вигідної переговорної процедури закупівлі, разом з іншими особами організував проведення відкритих торгів із залученням підконтрольних підприємств: ТОВ «Арго» і ТОВ «Корпорація КРТ». У результаті закуплено елементи верхньої будови колії за завищеними цінами, що призвело до збитків залізниці на суму 93,3 млн грн.