ДФС надала роз`яснення щодо оподаткування спадщини

У 2018 році вперше громадяни, які отримали спадщину від родичів другого ступня спорідненості, не зобов’язані ані сплачувати податок, ані подавати декларацію про факт отримання спадщини у 2017 році. Про це розповів директор Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Павло Дроняк в інтерв’ю виданню «Факти».

За його словами, до другого ступеня спорідненості належать рідні брати та сестри, бабусі та дідусі (батьки батька та матері), онуки. Оскільки податок не стягується, то спадкоємець не повинен проводити оцінку успадкованого майна.

Також за нульовою ставкою оподатковується майно, успадковане особами першого ступеня спорідненості, тобто подружжя (чоловік та дружина), батьки та діти, у тому числі усиновлені.

Громадяни, які отримали спадщину від інших (більш далеких) родичів, а також від просто знайомих мають сплатити податок.

«Більше того, якщо такими спадкоємцями не було сплачено податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини, то вони ще й зобов’язані подати декларацію. Також сплатити податок і подати декларацію повинні всі громадяни, які отримали спадщину від нерезидента. Навіть, якщо такі нерезиденти є подружжям, батьками, дітьми, бабусею та дідусем», – підкреслив Павло Дроняк.

Він також роз’яснив, що передбачено три види ставок для податку на доходи фізичних осіб: нульова, 5 відсотків та 18 відсотків. При цьому, якщо громадянин успадковує майно від резидента (окрім, першого та другого ступеня спорідненості), то сплачує 5-відсотковий податок.

При отриманні на території нашої держави спадщини від нерезидента необхідно сплатити податок на доходи фізичних осіб у розмірі 18 відсотків.

Також спадкоємці зобов’язані сплатити і військовий збір, який складає 1,5 відсотка від вартості успадкованого або подарованого майна. Виключення складають лише особи, що отримали доходи, які оподатковуються за нульовою ставкою.

Посадовець також звернув увагу, що якщо спадкоємцем є резидент України, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір мають бути сплачені до нотаріального оформлення об’єктів спадщини, при цьому декларація не подається. В інакшому випадку нотаріус не видасть свідоцтво про право наслідування.

У випадку переходу до спадкоємця права на отримання страхових виплат податковим агентом є страхова компанія, а тому подавати декларацію також не потрібно. 

Посадовець також наголосив, що подарунки оподатковуються у такий же спосіб, як і спадщина – за тими ж ставками і на тих самих умовах.

«Варто відзначити, що у такому випадку факт дарування не лише квартири, але й іншого майна повинен бути оформлений відповідним чином. Крім того, для цілей оподаткування повинна бути проведена оціночна вартість подарунка», – зазначив Павло Дроняк.

Нагадаємо, що за даними поданих протягом 2017 року декларацій про майновий стан і доходи громадянами, які успадкували або отримали в дарунок майно, задекларовано податкові зобов’язання по самостійній  сплаті податку на доходи з фізичних осіб та військового збору у сумі – 510,4 млн. грн.