Конституційний суд України визнав черговий Закон неконституційним

Конституційний Суд України 26 березня ухвалив Рішення у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення пункту 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“ Бюджетного кодексу України.

Автори клопотання зазначали, що «вирішення питання заробітної плати прокурорів, передбаченої статтею 81 Закону України „Про прокуратуру“ як це закріплено у пункті 26 „Прикінцеві та перехідні положення“ Бюджетного кодексу України, порушує конституційний принцип пріоритету (верховенства) закону і посягає на верховенство права як основоположний принцип правової держави». Суб’єкт права на конституційне подання обстоював позицію, що доповнивши розділ VI „Прикінцеві та перехідні положення“ Кодексу пунктом 26, Верховна Рада України надала Кабінету Міністрів України право самостійно своїми нормативно-правовими актами вирішувати питання заробітної плати прокурорів. На їх переконання матеріальне, соціальне та пенсійне забезпечення прокурорів має визначатися виключно законом України, а не актами Кабінету Міністрів України, як це передбачено оспорюваним положенням Кодексу.

Заслухавши суддю-доповідача Ірину Завгородню та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України ухвалив Рішення, яким визнав неконституційним окреме положення пункту 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“ Бюджетного кодексу України в частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Визнане неконституційним положення, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.  

Конституційний Суд виходив з того, що норми Основного Закону України, якими передбачено перелік питань, що регулюються виключно законами України, мають імперативний характер, відтак всі рішення мають бути ухвалені у формі закону.

Отже, заробітна плата прокурорів, як елемент організації та порядку діяльності прокуратури в розумінні статті 131¹ Основного Закону України, має визначатися виключно законом, а тому оспорюване положення Кодексу  суперечить частині другій статті 131¹ Основного Закону України. До того ж, відповідно до юридичної позиції КСУ, викладеної у Рішенні від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020, «… Кодексом не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України».

Таким чином, наділивши Кабінет Міністрів України повноваженнями встановлювати порядок та розміри заробітної плати прокурора, законодавець запровадив відмінне від передбаченого положеннями статті 81 Закону нормативне регулювання заробітної плати прокурора.

Відтак, Конституційний Суд України вважає, що оскаржуване положення Кодексу спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону, а отже, є таким, що суперечить принципу верховенства права, передбаченого частиною першою статті 8 Конституції України.

Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.